Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_6_Соціально-гуманітарні науки

СОЦІАЛЬНА ОБДАРОВАНІСТЬ ДИТИНИ ЯК РЕСУРС ЇЇ УСПІХУ

Самойлович Катерини

слухач магістратури

Науковий керівник: доц.каф., Коновальчук М. В. 

Чернігівський Національний Педагогічний

Університет імені Т. Г. Шевченка

м. Чернігів

 

СОЦІАЛЬНА ОБДАРОВАНІСТЬ ДИТИНИ ЯК РЕСУРС ЇЇ УСПІХУ

 

За даними сучасних досліджень з педагогіки творчості, психології здібностей, проблема творчості, творчого навчання дітей є надзвичайно актуальною та перспективною. По-перше, творчість – це засіб власного духовного розвитку особистості, це можливість робити кожен день життя цікавим і неповторним, по – друге, творчість – це рушій прогресу. Отже, якщо ми навчимо дітей бути творцями, то розв’яжемо багато проблем одночасно – починаючи від культурного і технічного зростання нації і завершуючи соціальною сферою [1].

Існують різні види обдарованості, серед них однією з найактуальнішою сьогодні є соціальна обдарованість, проте цей вид обдарованості дошкільників взагалі недостатньо досліджувався. Протягом тривалого часу поняття «обдарованість» ототожнювалося лише з інтелектуальними здібностями, лише останнім часом введено поняття «соціальна обдарованість». Відомо, що саме цей вид обдарованості є показником успішності людини, тому що включає в себе:

– здібності встановлювати конструктивні взаємовідносини з іншими людьми; 
– лідерські здібності; 

– розуміння мотивів вчинків інших; 

– високе почуття відповідальності.

Такі якості довготривалий час не стимулювалися системою сучасної освіти, їхні носії не сприймалися як соціально цінні, але в сучасних умовах запит суспільства на цей вид обдарованості поступово зростає.

Багатьма дослідниками використовуються терміни "лідерська обдарованість|обдарування|", "соціальний інтелект", "організаторські здібності".

Методологічною основою  розробленої психодіагностики соціальної обдарованості є теорія К. Хеллера (США).  К. Хеллер  визначає,що соціальна обдарованість - це виняткова здатність|здібність| встановлювати зрілі|дозрілі|, конструктивні взаємостосунки з|із| іншими людьми [2].

 Соціальна обдарованість|обдарування| виступає|вирушає| як передумова високої успішності в декількох областях. Поняття соціальної обдарованості|обдарування| охоплює широку область проявів|виявів|, пов'язаних з легкістю встановлення і високою якістю міжособистісних відносин. Соціальна обдарованість|обдарування| відрізняється від інтелектуальної, хоча дослідження показали, що вона вимагає розумового розвитку, який вищий за середній. Деякими психологами виділяється характерні|вдача| риси|межі|, властиві людям, обдарованих у соціальному відношенні|ставленні| (наприклад: їх зайнятість в різних суспільних|громадських| заходах, сприйняття їх як арбітрів або як "політичних лідерів" в групі,  ставлення     до старших як до рівних,   опір нещирим, штучним або протекційним  стосункам, тощо. Цих людей можна пізнати  за  високою ефективністю їх соціальної поведінки.[3]

Існує певна диференціації понять "соціальна обдарованість" (Д. Эбромс, Б. Кларк) і "лідерська обдарованість" (Д. Сиськ, Дж. Фельдхьюсен). Соціальну обдарованість, на відміну від лідерської, складніше виявити і розвивати, тим паче, що вона була включена до списку видів обдарованості досить пізно і відповідно пізно одержала визнання дослідників. Труднощі виявлення соціальної обдарованості пов'язують також з її високо індивідуалізованою структурою та з недосконалістю наявного методичного апарату. Деякі дослідники розглядають лідерську обдарованість як одну із проявів соціальної обдарованості [4].  

Обдарована дитина часто з першого моменту навчання починає відчувати тиск зі сторони - у садочку, школі. Розуміння своєї «несхожості» виводить здібну дитину з рівноваги. Вона починає розуміти, що оточуючі оцінюють її не так, як всіх і це відчуття примушує думати йому про себе як про “незвичайного”.

В результаті може виникнути відчуття відчуження, до якого як сприйнятливі обдаровані діти. Як визначалося вище, дитина з високим рівнем здібностей в подібних ситуаціях починає приховувати свої можливості. За нашими спостереженнями за старшими дошкільниками ми помітили, що такі діти – лідери в групі, їм до всього є справа. У них спостерігається висока пізнавальна мотивація, але більшою мірою вона орієнтована на світ людей, на людські стосунки. За соціальним розвитком такі дошкільники помітно випереджають однолітків: вони самостійніші й ініціативніші. На жаль, розкриття обдарованості в соціальній сфері іноді може супроводжуватися негативними проявами. Наприклад, свій авторитет і вплив на ровесників дитина починає використовувати в корисливих цілях.

Разом із тим ми можемо зробити висновок, що від розвитку цього виду обарованості здебільшого і залежить успішний розвиток соціуму та ношої країни вцілому.

Література

1. Барко В.І., Панок В.Г., Лазаревський С.В. Креативність та її діагностика/ В.І. Барко, В.Г. Панок, С.В. Лазаревський // Обдарована дитина. – 2001. – № 6. – С. 22-27     

2. Бернс Р. Развітіє Я-концепциі і виховання. - М.: Прогрес, 1986. – 420 с.

3. Матюшкин А.М. Творча обдарованість|обдарування| // Суспільні|громадські| рухи і соціальна активність молоді / Матеріали Всесоюзної наукової конференції ''Человек в системі загальнонаукових отношений'|'. – М., 1991. – С.149-159.

4. Обдаровані діти: Пер. з|із| англ|. / Общ. ред|. Г.В.Бурменськой, В.А.Слуцкого. – М.: Прогрес, 1991. – 376с.

Категорія: Секція_6_Соціально-гуманітарні науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 617
Всього коментарів: 0