Гусак Ірина

практичний психолог
Технологічно-промислового коледжу

Вінницького національного

аграрного університету

РОЗВИТОК ДИНАМІКИ СТАВЛЕННЯ ДО ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН  ТА ДО ВСТУПУ В ШЛЮБ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

У статті піднімається проблема шлюбних мотивів у студентської молоді. Наведено і проаналізовано результати дослідження психологічної готовності студентів до сімейного життя.

Психологічна готовність до створення сім’ї – це активний стан особистості, що характеризується наявністю певної системи установок,    сімейних цінностей,  орієнтованих на позитивні стосунки між подружжям, а також відповідних мотивів і здібностей.

Терміни «шлюб» та «сім'я» як в повсякденному житті, так і в наукових публікаціях знаходяться поруч, оскільки реальності, що позначаються цими термінами, тісно взаємопов'язані. Однак  шлюб і сім'я - це не тотожні, а скоріше поняття, які пересікаються, адже сім'я може існувати без шлюбу, а шлюб без сім'ї. Шлюб – це історичноз умовлена, регульована суспільством форма відносин між чоловіком і жінкою, що встановлює їх права і обов'язки по відношенню один до одного і до дітей. Іншими словами, шлюб – це традиційний спосіб формування сім'ї і суспільного контролю за нею, одне зі знарядь збереження і розвитку суспільства.

Сім'я - це складне соціокультурне явище [3]. Специфіка й унікальність її в тому й полягає, що вона фокусує в собі практично всі аспекти людської життєдіяльності і виходить на всі рівні соціальної практики: від індивідуального до суспільно-історичного,  від матеріального до духовного.

     У ході дослідно-експериментальної роботи за допомогою спеціально розроблених діагностичних методик: анкет, опитувальників, контрольних завдань простежувались мотиви вступу в шлюб які істотно залежать від соціального статусу суб'єкта, його статі, віку, існуючих цінностей життя та інших факторів. Більшість молодих людей головним мотивом вибору майбутнього партнера назвали кохання. Відзначено роль матеріального чинника у виборі, тобто бажання бути фінансово забезпеченим - «шлюб за розрахунком». Грає роль і бажання пов'язати свою долю зі знаменитою, значущою, відомою у суспільстві людиною, прагнення до сімейного затишку, страх самотності, бажання мати дітей і проявляти взаємну турботу. З віком відмінності між мотивами вступу в шлюб змінюються.

У моєму дослідженні брали участь студенти Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського Спеціальність «Практична психологія» І курс (30 осіб) та Спеціальність «Фізичне виховання» V курс (30 осіб). Загальна кількість студентів становить 60 осіб, яким було запропоновано дати відповіді на поставлені  мною  питання.

За підсумка мого дослідження, 43% студентів 1-курсу вважають, дошлюбні стосунки мають тривати до 1-го року, 23%-1-1,5 років, 17% 1,5-3 роки. В той час, як всього 13% опитаних 5-го курсу думають, що період зустрічання має тривати до 1 року, 27% - 1-1,5 роки та  37% від 1,5 до 3 років. Досліджуванні вважають, що саме така тривалість дошлюбного періоду є найбільш вдалим ґрунтом для успішного шлюбу, і сам шлюб в таких ситуаціях є логічним переходом на нову стадію розвитку відносин між молодими людьми. При такій тривалості відносин мотиви реєстрації шлюбу найбільш усвідомлені. При вибірці 30 студентів 1-го курсу і 30 студентів 5-го курсу були отримані наступні результати: у 83% студентів 1-го курсу  головним мотивом вступу у шлюб є кохання і 47% опитаних 5-го курсу також вважають, що потрібно вступати в шлюб коли є кохання, воно зріле і включає в себе низку аспектів, а саме: задоволення потреби в щиросердечній близькості, взаєморозумінні і взаємній довірі. Таку різницю відповідей можна пояснититим, що у молодих людей, які знаходяться на 5-му курсі навчання переважаючими є інші мотиви вступу у шлюб: кохання, почуття самотності, престиж, пошук матеріальних благ, повинність. А в студентів 1-го курсу ще не зовсім зріле поняття про шлюб.

Підсумовуючи вище сказане хочу зазначити, що підготовка до шлюбу і сімейного життя завжди була однією з головних задач молоді. Успішні відносини між чоловіком та дружиною можуть бути тільки при наявності психологічної готовності до шлюбу, наявності любові до партнера, спільних інтересів, бажання бути поруч, допомагати один одному. Якщо немає бажання йти на зустріч один одному, прислухатись до потреб один одного, то через деякий час у зв'язку з невдоволенням - приходить розчарування, образа на партнера, небажання пов'язувати з ним своє майбутнє. Мотиви вступу в шлюб істотно залежать від соціального статусу суб'єкта, його статі, віку, існуючих цінностей життя та інших факторів. Вступ до шлюбу, народження і виховання дітей, створення міцної сім'ї - справа не проста, тому успішно вирішувати цю задачу може лише той, хто одружується з усвідомленням своєї величезної відповідальності.

Література

1. Кляпець О. Я., Ларіна Т. О. Підготовка молоді до подружнього життя: Методичні рекомендації / О. Я. Кляпець, Т. О. Ларіна. – К. : Міленіум, 2009. – 104 с.

2. Глазунов С. В. Сучасні чинники вибору шлюбної пари і деякі питання стабілізації подружніх стосунків / С. В.  Глазунов // Вісн.  Дніпропетр. держ.  ун-ту:  Соціологія.  Філософія. Політологія. – Д., 1999. – С. 123-128.

3. ДенисенкоА. О. Психологічна готовність старших підлітків та юнацтва до подружніх взаємовідносин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія»  / А. О. Денисенко; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. – Одеса, 2003. – 17 с.