Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_6_Соціально-гуманітарні науки

ПЕРША ВСЕУКРАЇНСЬКА НАРАДА ҐРУНТОЗНАВЦІВ

Грищенко Тетяна

к.і.н., с.н.с, завідувач сектору архівів

Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН

м. Київ

 

ПЕРША ВСЕУКРАЇНСЬКА НАРАДА ҐРУНТОЗНАВЦІВ

 

Упродовж 15–21 квітня 1923 р. у Києві секцією ґрунтознавства Сільськогосподарського наукового комітету України (СГНКУ) була скликана перша в історії держави Всеукраїнська нарада ґрунтознавців. У її роботі взяли участь провідні вітчизняні фахівці галузі, сільськогосподарської дослідної справи, геології, гідрогеології,члени СГНКУта діячі місцевих державних інституцій. Крім того, були представники від Петроградського (професори Б. Полинов та Л. Прасолов) та Московського (комітету проф. В. Геммерлінг) комітетів ґрунтознавства, з Мінську (проф. Я. Афанасьєв), з Одеси (проф. В. Крокос), з Харкова (проф. Н. Ремізов) та ін.

Перша Всеукраїнська нарада ґрунтознавців стала певним підсумком п’ятирічної наукової діяльності секції ґрунтознавства СГНКУ.Її основним завданням стало обговорення результатів проведеної роботи щодо обстеження ґрунтів і поверхневих геологічних покладів України, а також визначення програми подальшої діяльності вітчизняних фахівців галузі. За переліком напрямів роботи зібрання та кількістю присутніх осіб вона фактично із наради перетворилася на повноцінний з’їзд, через це, так і йменувалася надалі– З’їзд ґрунтознавців України.Почесним головою було обрано академіка, члена СГНКУ П. Тутковського. До складу Президії увійшли професори: С. Веселовський, В. Геммерлінг, Ф. Левченко, Г. Махів та Л. Прасолов.

Після вітальних промов голови СГНКУ проф. С. Веселовського та очільника секції ґрунтознавства проф. Г. Махова увазі учасників наради було запропоновано понад 20 доповідей: «Огляд четвертинних покладів України» (проф. Г. Махов); «Підґрунтя Одеського району» (проф. В. Крокос); «Ґрунтова карта Київщини у 10 верстовому масштабі»; «Досліди над ґрунтами Волині» (проф. Ф. Левченко); «Ґрунтознавство і сільськогосподарська дослідна справа на Україні» (проф. Г. Махов); «Про деякі відношення між даними агрономічного досвіду та ґрунтових дослідів» (агроном С. Москвичов); «Зональні системи ґрунтів» (проф. Я. Афанасьєв); «Леси Харківщини» (проф. В. Крокос); «Способи культури та ґрунт» (проф. В. Геммерлінг); «До питання про вивчення увібраних основ ґрунту» (проф. В. Геммерлінг); «Ґрунтові дослідження на Донщині» (проф. Л. Прасолов); «Лесуваті суглинки на Курщині» (проф. Я. Афанасьєв); «Необхідність тісного контакту у праці ґрунтознавців та геологів» (проф. В. Червінський); «Ботанічно-географічні райони України» (проф. О. Яната та Я. Лепченко); «Зоогеографічні райони України» (М. Шарлемань); «Проект карти ґрунтів України у 25 в. масштабі» (проф. Г. Махов); «Походження кучугур них пісків Донщини» (проф. Б. Полинов), після чого було ухвалено низку резолюцій. За результатами проведеного зібрання було прийнято ряд постанов, що мали важливе практичне загальнодержавне значення.

З’їзд ґрунтознавців України, керуючись виключно інтересами вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи та сільського господарства, вважав за доцільне вже з весни 1923 р. провести обслідування галузевих дослідних станцій та полів України і виконати це у короткий термін за єдино погодженою програмою, основні положення якої були викладені у доповіді Г. Махова «Ґрунтознавство та сільськогосподарська дослідна справа на Україні». Значний науковий інтерес становили й інші повідомлення вченого, зокрема щодо вивчення природних умов України. Зібрання одноголосно виступило за якнайшвидше видання результатів проведених досліджень та карти ґрунтів України. Для цього пропонувалося при секції ґрунтознавства СГНКУ створити Редакційну комісію для підготовки до друку цієї мапи. На все відводилося два місяці. Презентація карти мала відбутися на Першій Всесоюзній сільськогосподарській та кустарно-промисловій виставці у серпні–жовтня 1923 р. у Москві.

Вагомим здобутком ботанічної секції СГНКУ стала представлена науковій спільноті фундаментальна праця проф. О. Янати та Я. Лепченка «Ботанічно-географічні райони України». Враховуючи важливість проведеної роботи з вивчення природи, було вирішено, що відповідні центральні органи виділять кошти для закінчення й видання зазначеної праці.

Доповідь «Зональні системи ґрунтів» проф. Я. Афанасьєва викликала зацікавленість темою дослідження. У зв’язку з відсутністю аналогів відповідних наукових праць, виданих українською мовою, Народний комісаріат земельних справ УСРР зголосився видати її власним коштом. Керівник ґрунтових досліджень на Волині– проф. Ф. Левченко доповів про проведені розвідки. Але через скрутне матеріальне становище не мав змоги завершити їх і звернувся до зібрання з проханням допомогти вирішити виниклу проблему. Як наслідок, відповідним центральним органам було доручено профінансувати закінчення робіт, підготовлений до друку нарис та видати ґрунтові карти Волині у 10-верстовому масштабі. Також визнали доцільним при вивченні ґрунтів країни досліджувати їх агрономічні властивості (вплив обробки, угноєнь, культур та їх чергування на різних ґрунтах, як на врожай, так і на ґрунт зокрема). Одним із способів пропонував організацію колективних дослідів на дослідних полях України за погодженою програмою та методикою.

Зважаючи на важливість зазначених проведених аналітичних розвідок на території України, З’їзд ґрунтознавців наполягав на якнайширшому висвітленні їх у друці. Складена секцією ґрунтознавства карта ґрунтів України, ухвалена З’їздом, надавала можливість правильно визначити особливості ґрунтової поволоки України при районуванні, організації дослідної справи та агрономічної допомоги населенню, при землеустрої та інших державних заходах. Крім того, було прийнято програму дослідів ґрунтів земельних ділянок дослідних станцій України, запропоновану секцією ґрунтознавства СГНКУ.

Підсумовуючи, зауважимо, що робота Першої Всеукраїнської наради ґрунтознавців виявилася змістовною та продуктивною, а її висновки переконували у важливості та перспективності подальшого розвитку галузі. Наступні здобуткисекція ґрунтознавства СГНКУ представила на огляд громадськості, як і планувалося на зібранні, на Першій Всесоюзній сільськогосподарській та кустарно-промисловій виставці у Москві уже наприкінці літа – восени 1923 р.

Категорія: Секція_6_Соціально-гуманітарні науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 138
Всього коментарів: 0