Драпеза Яна

аспірант

Науковий керівник: д.е.н., професор Бубенко П.Т.

Харківський національний університет

міського господарства ім. О.М. Бекетова

м. Харків

ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ПІДХОДІВ В РЕФОРМУВАННІ ЖКГ

Житлово-комунальне господарство  України в даний час перебуває у скрутному фінансово-економічному стані, оскільки його підприємства працюють на морально застарілій і фізично зношеній технічній базі, платіжна дисципліна споживачів його послуг нестабільна, обігових коштів ледь вистачає на експлуатаційні витрати. Така ситуація наявна в усіх його структурних блоках. Ситуація в галузі досить складна.[1]

З погляду на ЖКГ, як об’єкт реформування, який включає в себе майже два десятки різновидів надання послуг, важливо застосувати різні підходи зі своїми завданнями, інструментами аналізу і проектування та потенційними можливостями.[2]  В дослідженні для реформування галузі пропонується така структурна схема використання різних підходів (рис. 1). Структурно-системний підхід розглядає специфіку підгалузевих секторів і підприємств ЖКГ, внутрішні відносини між житловим сектором, інженерним забезпеченням (вода, газ, тепло), міським транспортом, санітарно-технічним забезпеченням. В цей блок входить моделювання ЖКГ як єдиного регіонального кластера, синхронізація тарифної політики, баланс ресурсів та інше.

Процесний підхід включає в себе логістику послуг, процеси в мережевій інфраструктурі, аналітику і обмін інформацією через єдину геоінформаційну систему, реформаційний процес, як організацію оновлення та відслідкування змін в моніторинговому режимі.

Економетричний підхід формує методичні основи економічного аналізу і прогнозування, систему економічних розрахунків і обґрунтувань, збалансовану систему індикаторів ходу реформ, економічну оцінку потреб в інвестиціях і ефективності їх використання, оцінку ризиків.

Соціометричний підхід визначає потреби і вимоги споживачів ЖКГ-послуг, участь громади в управлінні ЖКГ, відношення населення до якості послуг і тарифної політики. Цей підхід також визначає рівень доступності споживачів до послуг, готовності громади, підприємств та системи управління в регіоні до проведення реформ, готовності зацікавлених  до введення в практику ринкової моделі діяльності ЖКГ, а інвесторів – до приходу в галузь.

Рис.1. Використання різних підходів в реформуванні ЖКГ

Два підходи з позицій «менеджменту якості» і «управління розвитком» досить близькі між собою, але в «якості» слід орієнтуватись на світові стандарти послуг та вимоги споживачів, а в «управлінні розвитком» – на стратегічне бачення майбутнього галузі, соціально-економічне проектування, інноваційні заходи та нові інформаційні технології. Важливо підкреслити, що значимість цих споріднених підходів («якість» і «розвиток») зараз підсилюється, оскільки якість впливає на розвиток конкурентної (ринкової) економіки, а управління розвитком базується на ефективному використанні ресурсів, зменшенні втрат і формуванні нової культури споживання послуг у населення та нової бізнес-культури надання якісних послуг ЖКГ.

Інституційний підхід особливо важливий з позицій відлагодження законодавчої бази, оргмеханізмів і «правил гри» між учасниками різних відносин в системі «ЖКГ – споживач – інвестор – керівництво регіону». Зараз інституційна база в галузі досить застаріла, консервативна і потребує суттєвого оновлення, в т. ч. і з використанням зарубіжного досвіду.

Програмний підхід відбиває певний управлінський та інструментальний аспект проведення змін, який об’єднує цільові установки і орієнтири, розкриття напрямків введення змін, перелік і послідовність заходів, деякі елементи операційної технології досягнення цілей і ресурсне забезпечення

Таким чином, досліджуючи ЖКГ з різних підходів, слід зазначити, що через пізнання самого об’єкту реформ, оцінку ситуації і можливих сценаріїв розвитку, програмування процесу реформ можна вивести на сучасний ефективний рівень власне практику управління розвитком ЖКГ. Це надзвичайно важливе і складне завдання, оскільки галузь знаходиться в перманентно кризовому і практично аварійному стані.

Крім того, враховуючи ,  що   виконання Програми реформ ЖКГ не досягло     намічених цілей  , а процес введення змін гальмується, тому в проведенні подальших реформ автор рекомендує використовувати  різні підходи та аналітико-проектний інструментарій  управління  процесом в реформ.

Література

1. Аналітичний звіт за підсумками реалізації проекту «Національний моніторинг реформ в Україні (тарифна реформа)» / ГО. Ресурсний центр ОСББ / Львів, 2012 / www.osbb.com.ua/
2. Димченко О. В. Житлово-комунальне господарство в реформаційному процесі: аналіз, проектування, управління / Харків. ХНАМГ, 2009, 356 с.