Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_5_Економічні науки

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

Швець Галина

к.філол.н., доцент

ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет»

м. Маріуполь

 

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

 

У ринкових умовах господарювання структуроутворюючу роль відіграє мале підприємництво. Це пов’язано, в першу чергу, з історичними аспектами становлення ринкової економіки, де дрібнотоварне виробництво було первинною формою господарювання. Сьогодні економіка розвинених країн базується на малому та середньому бізнесі. Зокрема, їх частка у ВВП багатьох європейських країн перевищує 50% (Італія – 70%, Німеччина – 60%, Франція -52%), в Польщі – 47% ВВП, а в Росії та Білорусі – 22% та 23% відповідно. В Україні мале підприємництво знаходиться лише на етапі становлення (12-14%ВВП) та потребує значної підтримки.[1]

Сучасні тенденції розвитку малого підприємства, показують, що найбільша кількість малих підприємств сконцентровано у таких сферах як торгівля, будівництво, фінансова діяльність та сфера послуг.

Кількісний склад вітчизняних підприємств незалежно від їх розміру щорічно має тенденцію до зниження (табл. 1). Так за період 2010-2015 роки кількість великих підприємств зменшилась на 27,81%, а кількість середніх та малих підприємств зменшилась на 27,55% та 8,24% відповідно. Отже, за 2010-2015 рр. малі підприємства займають переважну частину у загальній кількості підприємств України.

Динаміка кількості підприємств в Україні 2010-2015[2,3]

Роки

Великі підприємства

Середні підприємства

Малі підприємства

2010

586

20983

357241

2011

659

20753

354283

2012

698

20189

344048

2013

659

18859

373809

2014

497

15906

324598

2015

423

15202

327815

В регіональному розрізі найкращі показники кількості малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення України у містах Києві (266) і Севастополі (102), Одеській (103), Київській (102), Харківській (91), Запорізькій (80) і Дніпропетровській областях (83). Тільки в цих регіонах спостерігається перевищення кількості малих підприємств на 10 тис. населення над середньо українським показником. Це обумовлено специфікою місця розташування регіонів, особливостями економічного розвитку, великою кількістю підприємств, що займаються посередництвом і торговельною діяльністю. Можна стверджувати, що в інших регіонах України стан справ за показником кількості малих підприємств є ще гіршим. Найнижчими ці показники є в Тернопільській (45), Сумській (47), Закарпатській (45), Чернівецькій (44) та Рівненській (43) областях [2].

Розвиток малого підприємництва на регіональному та місцевому рівні гальмують наступні системні проблеми:[4]

1. Недостатнє (негарантоване та нерегулярне) фінансування регіональних програм підтримки і розвитку малого підприємництва.

2. Недосконалість контролю за використанням коштів, виділених малим підприємствам, внаслідок чого частина ресурсів витрачається за нецільовим призначенням.

3. Відсутність ефективно функціонуючої системи дієвої взаємодії великого та малого підприємництва на місцевому (регіональному) рівні.

4. Нерівномірність розташування та розвитку малого підприємництва у регіонах України, що обумовлено загальною економічною ситуацією в регіоні.

З огляду на це, можна надати наступні рекомендації щодо першочергових заходів ефективної підтримки та визначення головних перспектив розвитку малого підприємництва на регіональному та місцевому рівнях:[4,5]

1. Привести чинні нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у відповідність до принципів державної регуляторної політики; розробити механізм часткового відшкодування з місцевих бюджетів відсоткових ставок за кредитами, залученими суб’єктами малого та середнього підприємництва для реалізації інвестиційних проектів; сформувати регіональні бази даних щодо інвестиційних пропозицій малих підприємств.

2. Місцевій владі необхідно сприяти самозайнятості безробітних шляхом надання їм одноразової грошової допомоги для започаткування власної підприємницької діяльності; при перепідготовці та підвищенні кваліфікації безробітних особливу увагу слід приділяти професіям, що не тільки користуються попитом на ринку праці, але й дають змогу започаткувати власну справу; проводити семінари та курси підвищення кваліфікації для всіх бажаючих розпочати підприємницьку діяльність.

3. Розробити механізми надання матеріальної допомоги малим підприємствам, що виробляють екологічно чисту продукцію сільського господарства, займаються її переробкою та експортом; сприяти переорієнтації вивільненої робочої сили на нові види діяльності у сільському господарстві та у сфері розвитку «зеленого туризму»; сприяти залученню безробітних, зареєстрованих у містах, до працевлаштування на новостворених робочих місцях у сільській місцевості).

4. Стимулювати проведення регіональних конкурсів (тендерів) щодо закупівлі товарів та надання послуг малими підприємствами за кошти державних та місцевих бюджетів, а також участь підприємців у виконанні регіональних замовлень.

5. Запровадити механізми державно-приватного партнерства у сфері підтримки малого підприємництва на місцевому рівні

6. Для інформаційного забезпечення малих підприємців та спрощення їх доступу до необхідної інформації сформувати у регіонах бази даних, які будуть нагромаджувати та впорядковувати інформацію щодо норм чинного законодавства України; інформаційно-аналітичні матеріали відносно розвитку підприємництва регіону, цінової ситуації, регуляторної політики, наявних банківських установ та кредитних спілок з переліком їх послуг у сфері кредитування суб’єктів малого підприємництва.

7. Запровадити політику структурних перетворень,при якій основні зусилля держави будуть спрямовані на зміну економічної структури всього господарського механізму з метою гармонізації вітчизняної економічної практики зі стандартами, поширеними у країнах – членах ЄС.

8. Оптимізувати та прискорити процеси формування зовнішньоекономічного механізму інтеграції України у світові структури, як логічне завершення реформування соціально-економічного розвитку суспільства.

Таким чином, стан розвитку малих підприємств в Україні є недостатнім, що говорить про не сприятливі соціально-економічні умови в країні для ведення бізнесу. Це підтверджується щорічним зменшенням кількості вітчизняних підприємств. Тому, у межах державної політики, необхідно впроваджувати заходи щодо активізації діяльності малих підприємств.

 

Література

  1. Турчак, В.В. Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку малого бізнесу в Україні[Текст] / В.В. Турчак // Молодий вчений. – 2013. - №1 (01). – С. 39-44.
  2. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/
  3. Георгіаді, Н.Г. Сучасний стан підприємницької активності в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4818
  4. Тимченко, О.І. Проблеми та перспективи розвитку малого підприємництва в регіонах України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4135
  5. Папп, В. В. Сучасний стан і тенденції розвитку малого підприємництва в Україні[Текст] / В.В. Папп // Бізнесінформ. – 2013. - №6. – С. 160-164.
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 3749
Всього коментарів: 0