Кислинський Станіслав

аспірант кафедри менеджменту і державної служби

Науковий керівник:д.е.н., професор Бутко М.П.

Чернігівський національний технологічний  університет

м.Чернігів

РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЯК БАЗИСУ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ РЕГІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ

Складові інтелектуального потенціалу регіонального господарського комплексу мають тісний взаємозв’язок. Науково-технічний потенціал не може реалізуватися у матеріальному відношенні без інноваційного виробництва, а останній, в свою чергу, не може існувати без постійного впливу на нього людського потенціалу.

Недооцінка впливу людського розвитку на економічне зростання є ключовою, хоча й не єдиною причиною розриву між Україною та іншими країнами. Перетворення України на державу з демократичною системою, громадянським суспільством і соціально-орієнтованою економікою вимагає від влади на всіх рівнях (особливо на місцевому) визнати людський розвиток не тільки кінцевою, а й ключовою метою. Таким чином, видатки на освіту, охорону здоров’я та соціальний захист слід розглядати не просто як «витрачання» бюджетних коштів, а й як соціальні інвестиції (особливо у поєднанні з необхідним реформуванням), що могло б суттєво і тривало вплинути на розвиток України. Більше того, варто зосередити увагу на заохоченні особистості у розвитку власного потенціалу, посиленні своєї ролі в суспільстві та розширенні можливостей щодо вибору свого майбутнього, водночас дбаючи, щоб громадяни брали на себе відповідальність як за свій вибір, так і за його реалізацію.

Для оцінки людського потенціалу, першочергово, варто звернутися до вітчизняної методики визначення стану людського розвитку на регіональному рівні. Даний показник розраховується службою статистики за методикою, розробленою у 2012 році спільно з із Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України і адаптованою до національної інформаційної бази.

Інтегральний індекс регіонального людського розвитку забезпечує обґрунтованість порівнянь соціально-економічного розвитку окремих регіонів України, наукове забезпечення систематичних розрахунків регіональних індексів людського розвитку, визначення кожної території на універсальній шкалі, яка дозволяє виконувати методологічно коректні співставлення [1].

Протягом 2013 – 2014 років, найбільший регіональний людський розвиток досягається у Харківській, Львівській, Чернівецькій та Закарпатській областях. Найменшого значення показник, який досліджується, досяг у Херсонській, Кіровоградській та Житомирській областях. Варто зазначити, що індекс регіонального людського розвитку протягом проаналізованого періоду розраховується без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, а також Донецької та Луганської областей, на території яких проводиться антитерористична операція.

Також для аналізу людського потенціалу у світовій практиці широко використовують «Індекс розвитку людського потенціалу» (англ. Human Development Index, HDI). Він розраховується щорічно для міждержавного порівняння і вимірювання рівня життя, грамотності, освіченості і довголіття, як основних характеристик людського потенціалу досліджуваної території. Його вважають стандартним інструментом при загальному порівнянні рівня життя різних країн і регіонів. Індекс публікується в рамках програми розвитку ООН в звітах про розвиток людського потенціалу. Він розраховується на основі трьох показників: довголіття, вимірюваного при народженні як тривалість майбутнього життя; досягнутого рівня освіти, що визначається як сукупний індекс грамотності дорослого населення; рівня життя, оцінюваного на базі реального ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності валют. За останні 10 років серед країн світу індекси розвитку людського потенціалу в переважній більшості держав поліпшилися (з показника 0,639 до 0,694), а 40 країн світу суттєво просунулися в даному рейтингу. Найкращу динаміку розвитку в минулому році продемонструвала Лівія, піднявшись на 23 сходинки у рейтингу з 87 на 64 місце, таким чином ставши першою країною африканського континенту яка випередила Україну, всього за 1 рік вийшовши з кризи 2011 року, та підвищивши свій індекс з 0,725 до 0,769 (2-ій показник в історії), а найгірша динаміка за досліджуваним індексом належить Португалії - 3 позиції, яка закріпилася на 43 місці. Щодо України, то незважаючи на відносний ріст індексів у 2009-2012 роках, динаміка рейтингу навпаки погіршилася. У 2010 році Україні належала 69-та позиція, у 2011 – 76-та з показником 0,737, в 2012-му - 78-ма. За даними 2014 року Україна займає 83 місце. Попри те, що європейські аналітики оцінили Україну як «країну із високим рівнем людського розвитку», український показник - найнижчий з-поміж європейських держав [2].

Література

1. Статистичний збірник «Регіональний людський розвиток» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
2. Human Development Report 2014. Sustaining Human Progress: Reducing Vulnerabilities and Building Resilience. [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://issuu.com/undp/docs/hdr14-report-en/1?e=3183072/9245907.