Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_5_Економічні науки

РОЗВИТОК ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ВУКРАЇНІ

Марусей Тетяна

к.е.н., доцент

кафедри інформаційних технологій

Нісходовська Олена

асистент

кафедри енергетики та електротехнічних систем в АПК

Подільський державний аграрно-технічний університет

м. Кам’янець-Подільський

 

РОЗВИТОК ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ВУКРАЇНІ

 

У цей час географічні інформаційні системи (ГІС) є найбільш ефективним інструментом пізнання географічного середовища, що постійно змінюється. Вони знаходять застосування в самих різних областях людської діяльності – там, де йде робота з даними, що мають географічну прив'язку, де потрібно показати або оцінити взаємне розташування об'єктів на місцевості, де вирішення питання вимагає обліку географічного розподілу одного або декількох факторів. Ці системи призначені для створення цифрових карт, що демонструють розподіл певних властивостей навколишнього середовища й об'єктів на місцевості, для виявлення закономірностей і взаємин об'єктів у навколишньому світі, а також для дослідження змін, що відбулися на досліджуваній території за певний період часу.

Геоінформаційна система (ГІС) – сучасна комп'ютерна технологія, що дозволяє поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо). Інтелектуальна ГІС–система управління просторовими даними та асоційованих з ними атрибутів; це комп’ютерна система, що забезпечу є можливість використання, збереження, редагування, відображення та аналізу географічних даних.

Будь-яке рішення формується на інформаційній основі і для його прийняття слід врахувати максимальну кількість інформаційних ресурсів. "Краща інформованість дозволяє прийняти краще рішення".

З точки зору призначення географічна інформаційна система (ГІС) або геоінформаційна система – це інформаційна система, яка забезпечує збирання, зберігання, обробку, доступ, відображення та поширення просторово-орієнтованих даних (просторових даних).

В Україні геоінформаційні технології отримали розвиток в середині 90-х років [18] з розробкою і впровадженням ГІС-проектів у галузі управління земельними ресурсами, моніторингу екологічного стану середовища, управління територією, геології, водних ресурсів, МНС й інших.

Нині спостерігається досить масштабне впровадження і вико­ристання ГІС для широкого діапазону досліджень, управління та планування. В Україні ГІС-технології широко застосовують і розвивають Національне космічне агентство, Український центр менеджменту землі і ресурсів при Раді Національної безпеки та оборони України, Укргеодезкартографія в складі Мінекоресурсів, Міжвідомчий центр електронної картографії та ін. Державними організаціями розроблено низку векторних тематичних карт масштабів 1:200000 (для всієї території України) та 1:50000 (для окремих територій), що є основою для інтеграції ГІС у системи екологічного управління. Проблема впровадження ГІС в Україні не є технічною, хоча

і потребують розвитку; вона полягає в здатності організацій максимізувати потенціал ГІС через управління та планування. Швидке і безпроблемне впровадження ГІС-технологій гальмується внаслідок необхідності суттєвих законодавчих, організаційних, кадрових та операційних змін.

Сьогодні нема стандартизованої інтелектуальної ГІС, яка б враховувала всі потреби користувача. Це зумовлено тим, що досі не розроблена єдина система протоколів та форматів обміну даними між ГІС. Інформація, що накопичується, дуже часто не може бути порівняною, є різнорідною та розмежованою; в деяких регіонах використовуються несертифіковані програмні засоби, багато інформації дублюється. Існує ряд компаній (Yahoo, Microsoft, Google), які розробляють власні системи для розв’язання найпоширеніших задач: пошук місцевості, пошук будівлі, обчислення та відображенняшляхуміждвоматочкаминакарті,наданняфотографічноїтаісторичноїдовідкипрообранумісцевістьтаін. [4].Об’єктами дослідження  цих компаній є США та Великобританія.

В Україні існує низка виробників ГІС, всі вітчизняні системи ґрунтуються на існуючих, переважно на Arc Viewабо Map Info. Об’єктами дослідження цих систем є міста з великою площею та кількістю населення( Київ,Дніпропетровськ,Одеса, Львів), проте немає ГІС, яка б охоплювала всю країну. Така система повинна ґрунтуватися на принципах, методах та засобах штучного інтелекту, які застосовуються в галузі геоінформатики.

Одна з основних функцій ГІС – це створення і використання комп’ютерних (електронних карт, атласів та інших картографічних продуктів. Важливо, що в рамках ГІС досліджується не тільки географічна інформація, а й всі процеси та явища на земній поверхні, економіці та суспільстві.

 

Література

  1. Геоинформатика. Толковый словарь основных терминов / под ред. Королев Ю. К. – М. : ГІС-Ассоциация, 1999. – 204 с.
  2. Мкртчян О.С. Геоінформаційне моделювання в конструктивній географії./ О.С.Мкртчян; Навч. посібник.– Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2010– 119 c.
  3. Морозов В.В.ГІС в управлінні водними і земельними ресурсами [Текст]: Навч. посіб. / В.В. Морозов; Херсонський державний університет. – Херсон: Вид–во ХДУ, 2006. – 91 с.
  4. Рудько Г.І Геоінформаційні технологіі в надрокористуванні (на прикладі ГІС K – MINE) [Текст] / Г.І Рудько, М.В., Назаренко ред. – К.: Академпрес, 2011. – 336 с.
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 310
Всього коментарів: 0