| Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_5_Економічні науки |
Магас Любов науковий співробітник Інститут сільського господарства Карпатського регіону с. Оброшино, Львівська область
РОЛЬ ТА ФУНКЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ КООПЕРАЦІЇ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРІОРИТЕТІВ
У сучасних соціально-економічних умовах кооперативний рух стає одним із доволі потужних чинників щодо реалізації євроінтеграційних пріоритетів у аграрній сфері України. Створення та ефективне функціонування кооперативів дозволяє сільськогосподарським товаровиробниками виконувати ті функції, що органічно пов’язані з їх виробничою діяльністю, покращенням соціально-економічного стану сільських територій, вирішенням певних проблем, обумовлених із впливом екологічного та інноваційного чинників та реалізацією євроінтеграційних процесів в аграрному секторі економіки. Зокрема, дані функції можна окреслити за вище наведеними ознаками і відповідно класифікувати їх як: економічна, екологічна, соціальна, інноваційна, інтегруюча. Економічна функція сільськогосподарської кооперації визначається об’єднанням засобів виробництва, коштів і праці товаровиробників, що дозволяє їм раціонально та ефективно вести господарську діяльність. Тому розвиток сільськогосподарської кооперації забезпечується на основі виконання економічної функції, як прерогативної, що охоплює та розширює ряд чинників, котрі спонукають сільськогосподарських товаровиробників до кооперування. Ці фактори характеризуються, насамперед, об’єднанням засобів виробництва, коштів і праці сільськогосподарських товаровиробників, забезпечуючи їм змогу більш раціонально та ефективно вести господарську діяльність, підвищення рівня їх конкурентоспроможності, збільшення обсягів діяльності за умови збереження юридичної та виробничої самостійності, досягнення ефекту масштабу виробництва та синергії. Крім економічної вигоди, створення та функціонування сільськогосподарських кооперативів у значній мірі сприятиме екологізації сільськогосподарського виробництва. Це досягатиметься шляхом організації й проведення спеціальних заходів щодо збереження довкілля, захисту природного середовища, використання екологічно безпечних заходів хімізації, застосування маловідходних і безвідходних технологій у виробництві, а також раціонального використання природних ресурсів та виробництва екологічно безпечної продукції. В умовах економічної кризи господарства населення, фермери та деякі сільськогосподарські підприємства не мають змоги застосовувати весь спектр необхідних технологій виробництва продукції. Вирішити цю проблему можливо шляхом об’єднання зусиль і концентрації капіталу декількох господарств, що реалізується у створенні відповідного обслуговуючого кооперативу. В умовах ринкової економіки сільськогосподарська кооперація є складним механізмом, діяльність якого охоплює не тільки економічну вигоду, а й соціальну. Соціальна функція сільськогосподарського кооперативу має зосереджуватися на таких пріоритетних напрямах, як забезпечення зростання рівня добробуту та якості життя членів кооперативу, підтримання та розвиток соціальної інфраструктури сільської території, підвищення загальноосвітнього та фахового рівня селян [1]. Також дана функція визначається створенням додаткових робочих місць у сільській місцевості, що стимулюватиме ділову активність сільського населення та сприятиме поліпшенню його соціального захисту, підвищенню рівня життя на селі. Застосування інновацій за рахунок створення сільськогосподарським кооперативом умов щодо широкого доступу його членів до новітніх технологій дасть змогу забезпечити пошук потрібних його членам інноваційних ідей, оскільки усі вони займаються єдиною діяльністю і мають подібні господарські цілі. Завдяки тісній співпраці виробників на рівні кооперативу створюються ширші можливості щодо переймання відповідної практики, знайомства з новинками виробництва, особистого спілкування членів кооперативу та обміну досвідом. Таким чином відбувається стимулювання впровадження передових інновацій у виробництво. Дослідження особливостей процесів функціонування сільськогосподарської кооперації дозволяють сформулювати ключові аспекти використання її потенціалу в сфері євроінтеграції, що проявляються у становленні інтегруючої функції. До них можна віднести: стандартизацію якості сільськогосподарської продукції до вимог ЄС, адже вагомою перешкодою для експорту українських товарів на європейський ринок є їхня невідповідність стандартам якості, прийнятим у ЄС, (лише 52% українських стандартів для сільськогосподарської продукції гармонізовано з міжнародними, для харчової промисловості показник становить 29% [2]), недостатнє виконання нормативно-правових вимог щодо євроінтеграції тощо. Сьогодні в Україні лише 1/5 частина сільськогосподарської продукції продається в належно фасованому вигляді, тоді як у світі цей показник досяг рівня 4/5 [3]. Отже вирішення проблеми європейської інтеграції для України в даний час є пріоритетним напрямом її розвитку, а кооперація в агропромисловому комплексі країни дозволяє значною мірою цьому сприяти. Сільськогосподарська кооперація в Україні в теперішніх умовах суспільного розвитку виявляє себе як система взаємовідносин, суть механізму регулювання яких виражається в дотриманні еквівалентного обміну результатами праці кожного члена кооперативу, спрямованого на забезпечення їх взаємовигідної участі в спільній діяльності, виконанні кожним з них поставлених завдань на основі ввиконання відповідних функцій, які органічно пов’язані як з їх виробничою діяльністю, покращенню соціально-економічного стану сільських територій, вирішенню певних проблем пов’язаних із впливом екологічного та інноваційного чинників та реалізації євроінтеграційних процесів в аграрному секторі економіки.
Література
| |
| Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (19.10.2016) | |
| Переглядів: 416 |
| Всього коментарів: 0 | |
