Григоренко Ярослав

аспірант

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент, Юрків Н.Я.

Національний інститут стратегічних досліджень

м. Київ

КОНЦЕПЦІЯ СТАЛОГО  РОЗВИТКУ ТА ЇЇ ЗВ’ЯЗОК З РОЗВИТКОМ АГРАРНОГО СЕКТОРУ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Однією із ключових складових економічної безпеки є продовольча безпека, яка набуває все більш важливого значення не тільки на національному, але й на світовому рівні. Важливими завданнями у досягненні продовольчої безпеки на глобальному рівні є подолання продовольчої кризи, однією з форм прояву якої є існування голоду і відсутність доступності людства до повноцінних і безпечних продуктів харчування. Подолання продовольчої кризи потребує реалізації заходів, направлених на підвищення ефективності використання потенціалу аграрного сектору для забезпечення його сталого розвитку. В цьому контексті особливої уваги потребує розгляд загальної концепції сталого  розвитку та її зв’язок з розвитком аграрного сектору.

Термін «сталий розвиток» був вперше введений Міжнародною комісією із навколишнього середовища та розвитку ще у 1987 році і визначався як такий розвиток, що задовольняє потреби нинішнього покоління, але не загрожує здатності майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби[1]. На сьогоднішній день існує понад 50 трактувань сталого розвитку[2, 3]. Загальною рисою цих трактувань є чітке визнання трьох основних компонент сталого розвитку: економічного зростання, соціального прогресу та охорони навколишнього середовища.

У 2000 році на Саміті тисячоліття ООН 189 держав світу, у тому числі й Україна, затвердили Декларацію тисячоліття ООН, яка визначила 8 глобальних цілей, які стали орієнтирами  світового сталого розвитку на період до 2015 року. Україна стала першою на пострадянському просторі країною, яка у 2003 році адаптувала цілі розвитку тисячоліття з урахуванням специфіки національного розвитку [4].

У 2015 році  на саміті ООН було прийнято новий «Порядок денний в галузі сталого розвитку на період до 2030 р.» з визначенням 17 цілей сталого розвитку (ЦСР) і 169 завдань, які враховують ступінь досягнення цілей попередньої Декларації тисячоріччя, носять комплексний і неподільний характер і забезпечують збалансованість всіх трьох компонентів сталого розвитку: економічного, соціального і екологічного[5]. 

Серед нових цілей сталого розвитку важливе місце продовжує займати мета забезпечення глобальної продовольчої безпеки. Так, Ціль 2 нового порядку денного визначається, як «ліквідація голоду, забезпечення продовольчої безпеки і покращення харчування та  сприяння сталому розвитку сільського господарства». Її досягнення має бути забезпечено за рахунок реалізації завдань, які умовно можна розділити на дві групи.

<>1.2. 

Література

1. Основні проблеми економіки розвитку: пер. з англ. / Майєр Дж. М., РаухДж. Е., Філіпенко А. С. — К. : Либідь, 2003. — 684 с.

2.GreenNtchnologiesforaMoreSustainableAgriculture.By James Hrubovcak, UtpalVasavada, and Joseph Aldy.Agriculture Information Bulletin. – 1999.-N. 752. –p.48.

3.Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: монографія / За ред. Д.е. н., Д. Г. Лук’я­ненка. — К.: КНЕУ, 2001. — 538 с.

4. Цілі розвитку тисячоліття. Україна: 2000 – 2015. Національна доповідь [Електронний ресурс] // Сайт Ін-ту демографії в соціальних досліджень. – Київ. – 2015. – 75 с. – Режим доступу: http://www.idss.org.ua/monografii/2015%20MDG%20U20Report%20DRAFT.pdf

5.Преобразованиенашего мира: Повестка дня в областиустойчивогоразвития на период до 2030 года. Итоговый документ саммиту ООН 18 сент. 2015 г. [Електронний ресурс] // Портал ООН. Документы. – Режим доступа: https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/PDF/N1528575.pdf?OpenElement

6.Доський раунд розвитку [Електронний ресурс] // Україна й СвітоваОрганізаціяТоргівлі. – Режим доступу: http://wto.in.ua/index.php?lang=ua&get=51. – Заголовок з екрану