Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_5_Економічні науки

ІНТЕГРАЦІЯ В МІЖНАРОДНІ ВИРОБНИЧІ МЕРЕЖІ ЯК ФАКТОР ІНТЕНСИВНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

Конрад Юлія

аспірант кафедри міжнародних екномічних відносин

Науковий керівник: д.е.н., професор Мельник Т.М.

Київський національний торговельно-економічний університет

м.Київ

 

ІНТЕГРАЦІЯ В МІЖНАРОДНІ ВИРОБНИЧІ МЕРЕЖІ ЯК ФАКТОР ІНТЕНСИВНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

 

В умовах поглиблення процесів глобацізації та інтенсифікації фрагментації світового виробництва, країнам, які не є лідерами у гялузях виробництва високотехнологічної та складної продукції, не можна зволікати та залиштись осторонь існуючих тенденцій. Так, результати досліджень фахівців ОЕСР, ЮНТКАД та МВФ показують, що наразі головним детермінантом інноваційного розвитку світового виробництва, і, як результат світової економіки є участь у міжнародних виробничих мережах (МВМ) [1; 2, с.52].

Протягом останніх десятиріч, фрагментація виробництва в рамках МВМ мала наслідком зміни у структурі національних економік розвинених країн та більшості країн, які розвиваються, що знайшло своє відображення у різних рівнях доходів на душу населення. У 2014 р. порівняно з 1970 р. у країнах із високим рівнем доходу найбльші частки у структурі економіки мають промисловість (39% у 1970 р та 29% у 2014 р) та сфера послуг (54% у 1970 р та 69% у 2014 р), при чому значне зростання частки сфери послуг відбулось, в більшості, за рахунок інтенсифікації процесів виробництва, та зосередженні значної уваги промислових підприємств відповідних країн на завершальних стадіях у ланцюгах створення вартості (продаж, післяпродажне обслуговування тощо) [3, с. 56].

В свою чергу країни, що розвиваються, намагаються поступово повторювати шлях розвинених країн. Структура їх економіки мала схожі риси у 1970 р, тоді як вже у 2014 р вона стала значно відмінною: частка промисловості у загальній сруктурі економіки країн, що розвиваються становила 37% у 1970 р та 36% у 2014 р. Що стосується частки сфери послуг у країнах, що розвиваються, то у 2014 р вона лише майже досягла рівня 1970 р розвинених країн (52% у 2014 р). Така ситуація пояснюється тим, що використовуються абсолютно різні стратегії економічного розвитку в зазначених країнах. Якщо розвинені країни, до яких належать: США, Китай, Німечина, Велика Британія та ін, обрали інтенсивний шлях розвитку та притримуються його, то країни, що розвиваються, до яких належить і наша країна, наразі використовуються в більшості фактори екстенсивного зростання.

Підтвердженням такої ситуації є значення ключових показників економічного розвитку України за період 2010-2015 рр (Табл.1).

Таблиця 1

Ключові показники економічного розвитку України у 2010-2015 рр

Показники

2010

2011

2012

2013

2014*

2015*

Зміна реального ВВП, % до попереднього року

4,1

5,2

14,5

7,8

-2,5

4,5

Частка ВВП у валовому випуску, %

38,1

37,4

46,3

52,3

36,4

-

Індекс споживчих цін, % до попереднього року

9,1

4,6

-0,2

0,5

24,9

43,3

Індекс цін виробників, % до попереднього року

18,7

14,2

0,3

1,7

31,8

25,4

 

*Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції.

- Дані для розрахунку відсутні

Джерело: розраховано атвором за даними [4; 5]

 

Як можна побачити з Табл 1, до 2013 р, економіка України в динаміці мала позитивну тенденцію, помітним є економічне відновлення та зростання. Разом з тим, таке зростання відбулось в більшості за рахунок екстенсивних факторів при незмінній технологічній базі вітчизняних промислових підприємств, що знайшло своє відображення в зміні індексів цін виробників промислової продукції. 2013-ий рік став переломним для економіки нашої країни через нестабільну політичну ситуацію та запровадженням АТО на територіях, де зосереджувалась більшість промислових підприємств. Так, показники економічного розвитку мають негативну тенденцію (особливо у 2014р), а індексі цін значно зросли, що повязане із знеціненням національної грошової одиниці в цей період.

На фоні ситуації, що склалася, національним промисловим підприємствам та уряду країни варто сформувати стратегію економічного зростання за рахунок факторів інтенсивного розвитку. Головним з них наразі є інтеграція у міжнародні виробничі мережі, завдяки яким можна отримати доступ до інноваційних технологій, вивчити та запровадити досвід розвинених країн на шляху до економічного зростання, знайти та зосередитись на відповідних до наших ключових компетенцій ланках у світовому відтворювальному процесі.

Інтеграція у МВМ дозволить не залишитись осторонь в умовах швидких змін та налагодити систему національного виробництва. Таким чином, Україна зможе на повну використовувати свій промисловий потенціал та вийти зі списку країн – «сировинних придатків», якою вона є зараз. Це створить умови для виробництва більш складної високотехнологічної продукції, створення більшої доданої вартості та допоможе зайняти прикінцеві ланки у глобальному ланцюзі створення вартості (ГЛСВ), де країни-учасники отримують найбльші вигоді від такої участі. Реалізація даних заходів дозволить стати на інтенсивний шлях розвитку економіки країни в цілому.

 

Література

  1. Офіційний сайт Юнктад [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://unctad.org/en/pages/newsdetails.aspx?OriginalVersionID=790&Sitemap_x0020_Taxonomy=UNCTAD%20Home;#6;#Investment%20and%
  2. 20Enterprise;#640;#World%20Investment%20Report
  3. Рута М., Сайто М. «Цепная» стоимость /Финансы и развитие / Ежеквартальный журнал международного валютного фонда. - Март 2014. - Выпуск 51 (№1). - с.52-55
  4. Кондратьев В.Б. Отрасли и сектора глобальной экономики: особенности и тенденции развития. – М.: Международные отношения, 2015. – 448 с.
  5. Офіційний сайт Державної служби статистики: Таблиці Витрати-Випуск: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 293
Всього коментарів: 0