Гладкова Ольга

к.е.н., доцент

Уткіна Олена

слухач магістратури

Національний фармацевтичний університет

м. Харків

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ: НАСЛІДКИ РОЗВИТКУ

Актуальність теми. Глобалізація є поняттям загального характеру. Вона відображає обмін товарами, послугами капіталом та робочою силою, який виходить за межі державних кордонів і з 60-х років набув форм постійного та неухильно зростаючого міжнародного переплетення національних економік [2].

Дослідженню проблем розвитку глобалізаційних процесів присвячені труди багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, серед яких: Білорус О., Козоріз Г., Анилионис Г., Зотова Н., Сач Дж., Сорос Дж. тощо.

Загалом, аналіз процесів економічної глобалізації привів до формуванню двох основних напрямів – прихильників і критиків глобалізації. Відповідно, ставлення до процесів фінансової глобалізації різне – від позитивного, згідно з яким фінансова глобалізація створює численні вигоди, до негативного, згідно з яким вигоди фінансової глобалізації привласнює невелика кількість економічно розвинених країн, а для країн, що розвиваються, глобалізація має наслідком підвищення залежності від світових фінансових ринків [3].

Метою роботи є розкриття основнихнаслідків глобалізації для країн світу та України зокрема.

Зазначимо, що глобалізація — це процес всесвітньої економічної, політичної і культурної інтеграції, основними характеристиками якого є світовий розподіл праці, міграція в масштабах всієї планети грошових, людських і виробничих ресурсів, а також стандартизація економічних і технологічних процесів, зближення культур різних країн.

Ключовим позитивним фактором впливу глобалізації на національні економіки є надзвичайно високі темпи зростання прямих іноземних інвестицій, які випереджають динаміку світової торгівлі. Прискорення економічного зростання розвинутих країн спрямовує потоки капіталу в країни, що розвиваються і особливо потребують фінансових ресурсів [1].

Серед ключових загроз, які несе в собі глобалізація, можна виділити наступні:

1. Ключові переваги розподіляються нерівномірно. Так, у короткостроковій перспективі динамічні зміни в обробній промисловості та  сфері послуг призводять до того, що галузі, які отримують переваги від зовнішньої торгівлі, і галузі, пов’язані з експортом товарів та послуг, відчувають більший приплив капіталу і кваліфікованої робочої сили ніж інші;

2. Деіндустріалізація економіки, яка в умовах глобальної відкритості призводить до зниження зайнятості в обробних галузях;

3. Помітне  збільшення розриву в рівнях заробітної плати професійних і низько кваліфікованих працівників, а також зростання безробіття серед останніх;

4. Переведення компаніями розташованих в країнах з високою вартістю робочої сили частини своїх виробничих потужностей у країни з низькою оплатою труда;

5. Загроза тероризму. Яскравішими прикладами її прояву даної загрози є недавні терористичні акти у Франції (07.01.2015, 13.12.2015, 14.07.2016), Бельгії (22.03.2016), Марокко (21.08.2015) тощо.

Щороку журнал ForeignPolicy публікує Рейтинг найбільш глобалізованих країн світу[4]. При його формуванні беруться до уваги чотири основні параметри:

• економічна інтеграція;
• персональні контакти;
• технологія — число користувачів Інтернет;
• залучення до міжнародної політики — членство держав в міжнародних організаціях, кількість посольств і т.ін.

Рейтинговий показник є динамічним, оскільки відображає специфіку економік країн, що аналізуються. Так, розглядаючи його значення за 2010-2015рр. можна сказати, що у десятку найбільш глобалізованих у 2010 р. увійшли: Сінгапур, Гонконг, Нідерланди, Швейцарія, Ірландія, Данія, США, Канада, Йорданія і Естонія у 2010 році. Україна у цьому рейтингу потрапила на 42 місце. У 2015 році ситуація змінилась, що продемонстровано в табл.1.

Таблиця 1

Найбільш глобалізовані країни світу

В цілому можна відзначити, що процес глобалізації приховує в собі суперечностей, і, як наслідок цього, не перестає бути предметом гострих дискусій в академічних і ділових колах.

Література

1. Контурова С. М. Головні чинники і наслідки розвитку економіки України в умовах глобалізації //Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 12. - C. 91 - 97.

2. Руденко М. Глобалізація і Україна: Публіцистика //Дніпро. - 2013. - № 1-2. - C. 75-85.

3. Старостіна А. Суперечливі шляхи економічної глобалізації //Економіка України. - 2012. - № 5 . - C. 58-65

4. Найбільш глобалізовані країни світу [Електронний ресурс]// http://westudents.com.ua/glavy/21048-2.