Никифорова Олена

к. б. н., доцент

Сидоренко Ганна

к. б. н., доцент

кафедра безпеки життєдіяльності

Дніпропетровський національний університет

залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна

м. Дніпро

Методологічні основи ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Інженер з охорони праці – фахівець, який стежить за дотриманням правил і норм охорони праці. Його діяльність сконцентрована на збереженні життя і здоров'я працівника в процесі трудової діяльності. В існуючій практиці на Україні і в Росії інженерами з охорони праці (ОП) стають фахівці з будь-якою освітою або після проходження відповідних курсів з технологічної безпеки. У країнах ЄС (зокрема в Німеччині) інспекторами стають фахівці, які досягли віку 30 років, тобто мають стаж роботи не менше 5 років,  і які пройшли численні курси та стажування в галузі охорони праці, екологічної безпеки тощо. Фактично кожна сфера трудової діяльності вимагає у інженера з ОП спеціальних знань відповідної галузі. Особливу увагу слід приділити такій галузі, як залізничний транспорт, яка як ніколи насичується обчислювальною технікою, сучасним обладнанням, електронними комплексами[1]. У даний час однією з ключових напрямків в Євросоюзі, Росії та пострадянському просторі є підготовка фахівців в напрямку «Транспортні технології». Підготовку фахівця з охорони праці можна і потрібно здійснювати на основі спеціаліста або магістра з цього напрямку, або в рамках отримання іншої спеціальності на підставі дистанційної форми навчання. З точки зору отримання освіти, дистанційна форма має такі переваги [2]: самостійне планування процесу навчання та максимальне забезпечення навчально-методичним матеріалом; отримання консультацій від висококваліфікованих викладачів та індивідуальний план навчання студента; використання гнучкої системи контролю засвоєння матеріалу при наявності попередньо освоєних дисциплін та навчання у зручний час; можливість отримати якісну вищу освіту для тих, хто не може навчатися у вищих навчальних закладах за традиційною формою через відсутність фізичних можливостей або професійної діяльності; можливість продовжувати навчання перебуваючи за кордоном та отримувати освіту протягом усього життя. Усе це можливо під час дотримання необхідних умов для отримання освіти, таких як: бажання отримати освіту; вільний доступ до комп'ютерної техніки; доступ до мережі Інтернет. Використовуючи технології дистанційної освіти необхідно враховувати сучасні вимоги до навчального процесу, його методичного забезпечення. А це дасть змогу перейти на сучасний новий рівень освітніх технологій, якими є комп'ютерні технології, які передбачають: наявність електронних підручників з активним використанням засобів мультимедіа; наявність програми академічних досліджень та лабораторних занять, віртуальні лабораторії; наявність тестів та завдань для самостійної роботи; можливість вільного спілкування з викладачами в режимі он-лайн консультацій, які впроваджуються зокрема в ДНУЗТ ім. В. Лазаряна. Усе вище згадане створює поняття електронного навчального комплексу. В отриманні кваліфікації фахівця в галузі охорони праці важливе місце займає підсумковий контроль отриманих знань, але тут виникають проблеми. З одного боку, ми повинні впроваджувати тестові форми контролю. Тести повинні мати універсальний характер і з їх допомогою здійснювати визначення рівня знань і вмінь, якими володіє майбутній фахівець [3]. Контроль знань повинен бути наступного призначення: тестові завдання поточного контролю, в т.ч. експрес-опитування; тестові завдання для атестації; екзаменаційні тести; навчальні тести; тести для перевірки залишкових знань. Отже, розробка тестових завдань для оцінки ступеня досягнення навчальних цілей повинна передбачати рішення наступних питань: якому рівню засвоєння навчального матеріалу відповідає кожне тестове завдання (тест); в якій мірі тестові завдання  відображають зміст навчальної дисципліни або окремого розділу. З іншого боку, інженер з охорони праці повинен володіти високим рівнем знань з нормативної документації. Сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, розробка і використання в навчально-виховному процесі сучасних інформаційних технологій, нових форм і засобів навчання включають науково-дослідницьку функцію. Технічна ж функція його  характеризується впровадженням засобів індивідуального та колективного захисту. А для проведення робітникам навчань з охорони праці та інструктажів майбутній інженер має володіти основами педагогічної майстерності. Тому  використання тестових завдань, нажаль, не може дати повну картину володіння цими навиками студента. Можливо в даній ситуації більш раціональним має бути інтерактивне спілкування з викладачем під час проходження кінцевого етапу оцінювання. Таким чином, з цього випливає необхідність розробки вимог до професійних знань, умінь та особистих якостей майбутнього інженера з охорони праці, необхідність аналізу концептуальних підходів до формування професійної компетентності, які ми будемо досліджувати у перспективі.

Література

1. Сидоренко Г. Г. Система управління професійною безпекою на залізниці [Текст] / Г.Г. Сидоренко, О.А. Никифорова, О.В. Антонюк // Збірник наукових праць ДНУЗТ ім. акад. В. Лазаряна «Транспортні системи та технології перевезень». –  2016. – Вип. 11. – С. 61-66.

2. Учебно-научный институт заочно-дистанционного обучения [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dist.nuwm.rv.ua (дата звернення 08.10.2016 р.). – Назва з екрана.

3. Аванесова В. С. Научные основы тестового контроля знаний [Текст] / В. С. Аванесова. –  М: Иссл. Центр, 1994. – 135с.