Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_3_Ветеринарні науки

СВІТОВИЙ ДОСВІД З ПИТАНЬ ЕПІЗООТОЛОГІЧНОГО РОЗСЛІДУВАННЯ СПАЛАХІВ ЗАХВОРЮВАНЬ

Меженська Наталія

к.вет.н., доцент кафедри

епізоотології та організації ветеринарної справи

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

 

СВІТОВИЙ ДОСВІД З ПИТАНЬ ЕПІЗООТОЛОГІЧНОГО РОЗСЛІДУВАННЯ СПАЛАХІВ ЗАХВОРЮВАНЬ

 

Спалах (або короткострокова епізоотія) - це ряд подій, сконцентрованих в часі і просторі [1].

Розслідування спалаху (епізоотії) - систематизований процес, спрямований на пошук причин і джерел епізоотії, що призводить до відповідей на наступні питання: у чому полягає проблема, які кроки можна зробити для її вирішення негайно, яке ймовірне джерело інфекції і чи заражені інші стада, як запобігти подібним ситуаціям в майбутньому [1].

Для того, щоб дати змістовну відповідь на ці запитання, ми повинні користуватись принципами, завдяки яким можливо ефективно та дієво реагувати на спалахи та контролювати ендемічні захворювання.

Для вивчення світового досвіду з питань епізоотологічного розслідування спалахів захворювань із застосуванням сучасних технологій аналізу та подання результатів ми використовували матеріали Курсу базової ветеринарної епідеміології та аналізу ризиків Міністерства сільського господарства США (USDA), в тому числі епідеміології та охорони здоров’я тварин (СЕАН), Інспекторської служби охорони тварин та рослин (APHIS), ветеринарної служби у співпраці з Колабораторським центром МЕБ з інформаційних систем, аналізу ризиків та епідеміологічного моделювання захворювань тварин [1, 6]. Аналіз проводили методами дескриптивної та аналітичної епізоотології [3, 4, 5].

Проведення епізоотологічного розслідування спалахів захворювань відповідно міжнародних вимог базується на 10 принципах: перевірка діагнозу [2], визначення фактору, визначення масштабу проблеми; створення часової моделі, створення просторової моделі, визначення факторів, пов'язаних із захворюванням, аналіз робочих гіпотез, оцінка валідності асоціації, епізоотологічне обґрунтування та оформлення і передача необхідної інформації (звіт) [6, 7], що у свою чергу вимагає подальшого вдосконалення наявних методів збору і обробки даних про інфекційні захворювання на певних територіях з використанням сучасних інформаційно-аналітичних програм, на підставі яких можна буде прийняти рішення про профілактичні та / або вимушені заходи з контролю за хворобою в популяції тварин.

 

Література

1. Матеріали курсу базової епідеміології та аналізу ризиків для працівників офіційних ветеринарних служб. - Київ, 2011-2014 рр. - 1014 с.

2. OIE Manual of Diagnostic Tests and Vaccines for Terrestrial Animals [Electronic resource]. – Paris, FRANCE, 2008. – 6 th еd. – 782 р. – Mode of access: http://www.oie.int/doc/ged/D7709.PDF.

3. Макаров В. В., Недосеков В. В. Доказательная эпизоотология (evidence based epizootology) / В. В. Макаров, В. В. Недосеков // Ветеринарна біотехнологія. - 2010. - № 17. - С. 143–150.

4. Thrusfield M. Veterinary epidemiology / M. Thrusfield. - London: Blackwell Scienc, 1995. - 2 nd ed. - 483 p.

5. Дудніков С. А. Количественная эпизоотология: основы прикладной эпидемиологии и биостатистики / С. А. Дудніков. - ООО «Демиург»: Владимир, 2004. - 460 с.

6. National Training and Education (NTE) [Electronic resource]. – Mode of access: www.training.fema.gov.

7.  National Response Framework [Electronic resource]. – Mode of access: www.fema.gov/emergency/nrf.

 

Категорія: Секція_3_Ветеринарні науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 176
Всього коментарів: 0