Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_3_Ветеринарні науки

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ТРИХІНЕЛЬОЗНА ІНВАЗІЯ У КОНЕЙ

Небещук Олександр

канд. вет. н., ст. наук. співробітник

Науково-дослідний навчальний центр діагностики хвороб тварин,

м. Київ;

Артеменко Людмила

канд. вет. н., доцент

Букалова Наталія

канд. вет. н., доцент

Білоцерківський національний аграрний університет,

м. Біла Церква

 

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ТРИХІНЕЛЬОЗНА ІНВАЗІЯ У КОНЕЙ

 

Трихінельоз – тяжкий зооноз, поширений серед домашніх, диких м’ясоїдних та всеїдних тварин. Заражене м’ясо тварин є фактором передачі інвазії. Зараження трихінелами людини відбувається у разі вживання м’яса тварин, інвазованого личинками трихінел. Чисельні спалахи трихінельозу (більше, ніж у 3350 людей), зафіксовані в Європі за останні 30 років, пов’язані із вживанням ураженої конини [1, 2, 3]. Багато досліджень проведено з метою експериментального зараження личинками трихінел тварин різних видів. Так, експериментальне зараження мишей проводили Zarlenga [4], Munoz and Cole [5], Mahmoud jnd Moustafa [6], коней – Yepez-Mulia et al. [7], Pozio [8] та ін.

Нами вперше в Україні експериментально відтворено трихінельозну інвазію у 2-х коней. Інвазійна доза для коней № 1 та № 2 становила відповідно 70000 та 40000 личинок Т. spiralis на голову. Після еутаназії, на 42-у добу після зараження, від обох коней виділено личинки трихінел методами компресоріумної трихінелоскопії та пепсинізації.

Результати наших досліджень щодо інтенсивності інвазії личинками трихінел м’язів окремих груп у коней підтверджують дані Voigt  et al. [9], C.M. Kapel [10], K. Nockler et al. [11] та C.M. Kapel et al. [12]. Більш інвазованими в експериментально заражених коней були масетери та м’язи язика. Так, у коня № 1 масетери містили 38,4 лич./г, м’язи язика – 30,8; у коня № 2 – 5,6 та 7,5 лич./г відповідно. Менш інтенсивно заражена діафрагма – 22,6 лич./г у коня № 1 та 5,1 – у коня № 2. Очевидно, у м’язах цих груп  обмінні процеси інтенсивніші, тому личинки трихінел активніше їх заселяють. Ці дані свідчать про необхідність дослідження від туш коней не м’язів діафрагми, як у свиней, а жувальних та м’язів язика. Імуноглобуліни класу G у сироватці крові експериментально заражених коней виявляли за допомогою ІФА на 14-у добу після зараження. Максимальний рівень антитіл в титрі 1:400 – у коня № 1 на 28-у добу, коня № 2 – 21-у. На 35–42-у добу титри антитіл у крові обох коней зменшилися до 1:200. Це підтверджує, що рівень антитіл у крові уражених коней, достатній для виявлення їх за допомогою ІФА уже на 14-у добу після зараження. За даними деяких авторів, через 22–30 тижнів після зараження, рівень антитіл у коней значно знижується, виявити їх за ІФА неможливо, тоді індикацію проводять за допомогою імуноблоту [13].  Вважаємо, що ІФА-діагностика корисна для моніторингу трихінельозної інвазії у коней, особливо в ендемічних зонах, навіть якщо антитіла у їх крові зберігаються 5–7,5 міс.

В Україні вперше проведено експериментальне зараження коней личинками трихінел. Позитивні результати відтворення трихінельозної інвазії у коней свідчать про необхідність дослідження проб масетерів та м’язів язика під час проведення ветеринарно-санітарної експертизи кінських туш.

 

Література

1. Dupouy-Camet J. Recent news on trichinellosis: another outbreak due to horsemeat consumption in France in 1993 / J. Dupouy-Camet, C. Soule, T. Ancelle // Parasite. – 1994. – Vol. l. – P. 99–103.

2. Third outbreak of trichinellosis caused by consumption of horsemeat in Italy / E. Pozio, O. Cappelli, L. Marchesi et al. // Ann. Parasitol. Hum. Comp. – 1988. – Vol. 63. – P. 48–53.

3. Dupouy-Camet J. Trichinellosis: still a concern for Europe / J. Dupouy-Camet // Euro Surveill. – 2006. – Vol. 11. – № 1. – P. 5.

4. Zarlenga D.S. Theapplication ofrepetitive DNA probesin assessing the potential for hybridization between Trichinella nativa and Trichinella spiralis / D.S. Zarlenga // Proceedings of the Eighth International Conference on Trichinellosis. – Istituto Superiore di Sanita Press, Rome, Italy, 1994. – P. 117–122.

5. Munoz J. Effect of Trichinella spiralis Infection on Passive Cutaneous Anaphylaxis in Mice / J. Munoz, R.L. Cole // Infection and immunity. – 1977. – Vol. 15. – P. 84–90.

6. Mahmoud M.S. Cystatin capture-dot-enzyme-linked immunosorbent assay for immunodiagnosis and assessment of cure of experimental trichinellosis in mice / M.S. Mahmoud, M.A. Moustafa // J. Egypt Soc. Parasitol. – 2003. – Vol. 33. – P. 275–290.

7. Detection of Trichinella infection in slaughter horses by ELISA and western blot analysis / L. Yepez-Mulia, C. Arriaga, N. Viveros et al. // Vet. Parasitol. – 1999. – Vol. 81. – P. 57–68.

8. Evaluation of ELISA and Western blot analysis using three antigens to detect anti-Trichinella IgG in horses / E. Pozio, L. Sofronic-Milosavljevic, M.A. Gomez, Morales et al. // Vet. Parasitol. – 2002. – Vol. 108. – P. 163–178.

9. Detection of low levels of Trichinella spiralisin experimentally infected horses / W.P. Voigt, K. Noeckler, B. Freischem et al. // Procee-dings of the Ninth International Conference on Trichinellosis. – Centro de Investigation у Estudios Avanzados del Instituto Politecnico Nacional Mexico, D. F. Mexico, Mexico, 1997. –P. 629–634.

10. Kapel C.M.O. Host diversity and biological characteristics of the Trichinella genotypes and their effect on transmission / Kapel C.M.O. // Vet. Parasitol. – 2000. – Vol. 93. – P. 263–278.

11. Detection of Trichinella infection in food animals / K. Nockler, E. Pozio, W.P. Voigt, J. Heidrich // Vet. Parasitol. – 2000. – Vol. 93. – P. 335–350.

12. Kapel C.M.O. Muscle distribution of sylvatic and domestic Trichinella larvae in production animals and wildlife / C.M.O. Kapel, P. Webster, H.R. Gamble // Xl-th International Conference on Trichinellosis, August 8–12, 2004. – San Diego, California, USA. Abstracts. – P. 28. – Режим доступу: http: //www.med.unipi.it/ict/ICT-ll Program and Abstracts.pdf

13. Detection of Trichinella spiralis in a horse during routine examination in Italy / E. Pozio, A. Tamburrini, L. Sacchi et al. // International Journal for Parasitology. – 1997. – Vol. 27. – P. 1613–1621.

Категорія: Секція_3_Ветеринарні науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 190
Всього коментарів: 0