Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_3_Ветеринарні науки |
Марчук Микола магістр Дуда Юлія к.вет.н., доцент Корейба Людмила к.вет.н., доцент Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет м.Дніпро
ДІАГНОСТИКА ХЛАМІДІОЗУ У СУК Хламідіоз – контагіозна зооантропонозна інфекційна хвороба усіх видів тварин, птиці та людини, що супроводжується ураженням верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, проявляється пневмоніями, кератокон'юнктивітами, енцефалітами, ураженням статевого апарату, абортами, затриманням посліду, ендометритами, маститами та народженням нежиттєздатного приплоду [1–5]. Для вивчення поширення хламідіозу серед собак розплідника були застосовані наступні методи: епізоотологічні, статистичні, клінічні та лабораторні. Для вивчення епізоотичного стану, умов годівлі та утримання, контакти із іншими тваринами до прояву і в період перебігу хвороби; наявність інших інфекційних, інвазійних та незаразних захворювань; тривалість і динаміку розвитку хвороби, сезонність захворювань нами була проведена диспансеризація собак в умовах племінного підприємства. Клінічні дослідження проводили у відповідності до загально прийнятих методів: збір анамнезу, загальний клінічний огляд з проведенням пальпації, перкусії, аускультації та термометрії. Всього було клінічно обстежено 95 тварин. Статистичну обробку даних здійснювали шляхом вивчення ветеринарної звітності та журналів обліку клініки ветеринарної медицини «Панда» та Криворізької міської державної ветеринарної лікарні ветеринарної медицини, що обслуговують племінне підприємство «Звездное счастье». Діагноз встановлювали на підставі прояву клінічних ознак, враховували контакти з хворими тваринами та наявність щеплення проти хламідіозів. Основну увагу приділяли лабораторній діагностиці, а саме імунологічній (ІФА). Імунологічні методи діагностики хламідіозу засновані на комплементарній взаємодії флюрохромном або за допомогою кольорової біохімічної реакції. Цими методами виявляють у досліджуваному матеріалі родоспецифічний (груповий) антиген або специфічні хламідійні антитіла – імуноглобуліни різних класів (А, М, G). Як діагностикум у першому випадку використовують хламідійні антитіла, а у другому – хламідійні антигени. Результати досліджень показали, що результат на виявлення антитіл IgG до хламідій сильно позитивний 5,88 та позитивний – 1,94 (коли 0,7 – негативний, 0,7-0,8 – сумнівний, 0,9-2,0 – позитивний, вище 2 – сильно позитивний). Цей результат вказує на наявність інфекції в організмі тварин, а також на гострий перебіг процесу. За лабораторних досліджень були виявлені різні види збудника хламідііозу: Chlamydia abortus, Chlamydia psittaci, Chlamydia pecorum. Співвідношення різних видів збудників хламідіозу в умовах підприємства «Звездное счастье» представлено на рисунку1.
Рис. 1. Співвідношення різних збудників хламідіозу, виділених у сук
Аналізуючи результати, можна зробити висновок, що в племінному підприємстві найчастіше реєструється Chlamydia abortus – 80% (33), ніж Chlamydia psittaci – 5% (1) та Chlamydia pecorum – 15% (6). Отже, за чотири роки кількість випадків хламідіозу збільшилась майже 2,7 рази, і частіше викликається Chlamydia abortus 80%, ніж Ch. Psittaci та Ch. Pecorum. Хвороба реєструвалася в весняно – осінній період. Частіше хворіли суки (56%) віком 1-6 років, ніж пси – 44%. Для підтвердження діагнозу використовували ІФА, результат якого на виявлення антитіл IgG до хламідій був сильно позитивний і становив 5,88.
Література
| |
Категорія: Секція_3_Ветеринарні науки | Додав: Admin (19.10.2016) | |
Переглядів: 372 |
Всього коментарів: 0 | |