Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_2_Біологічні науки

ВПЛИВ СТРЕС – ФАКТОРІВ НА ВМІСТ КРОХМАЛЮ У ЛУБІ СОСНИ PINUS SILVESTRIS L.

Хименко Наталя

к. х. н, доцент, доцент каф. заг. хімії

Харківський національний університет ім. В.В. Докучаєва

Кузнєцова Тетяна

к. б. н., вчитель вищої категорії

ліцею «Професіонал»

Даценко Вита

к. х. н, доцент, доцент каф. хімії

Харківський національний автомобільно-

дорожний університет

м. Харків

 

ВПЛИВ СТРЕС – ФАКТОРІВ НА ВМІСТ КРОХМАЛЮ У ЛУБІ СОСНИ PINUS SILVESTRIS L.

 

При вивченні метаболізму тканин в деревинних рослинах велику увагу приділяють обмінним процесам, які відбуваються при фотосинтезі та загасаючим речовинам, таким як: цукор, інулін, амінокислоти, білки та крохмаль.

Запасні вуглеводи, накопичені у попередньому році, деревинні рослини споживають, в основному, для росту у висоту, що забезпечує певну незалежність цього процесу від фотосинтезу. Приріст дерев за діаметром, навпаки, залежить здебільшого від поточного фотосинтезу.

Гарним показником повноти фізіологічних перетворень та зимостійкості рослин є вміст в них крохмалю. Крохмаль у рослин відомий як широко поширений запасний полісахарид. Він відіграє роль одного з найважливіших продуктів вуглеводного обміну. У багатьох деревинних рослин з наступом холодів зникає крохмаль, але з`являються  олії. Присутність крохмалю у різних тканинах рослин – показник фотосинтетичої активності. [1,2].

Порушення  життєвих функцій клітин під впливом різних агентів пов`язано із зміною структури білків, викликаною їх частковою або повною денатурацією. Під час ушкодження або після нього у клітинах розвиваються адаптивні реакції шляхом посилення ресинтезу і реактивації білків.  В цих умовах вуглеводи важливі як вихідні для біосинтезу речовини, які підвищують стійкість плазматичних і мембранних структур клітин. Розчинні вуглеводи грають роль антикоагулянтів, тому що захищають білки від ушкоджень [2, 3, 4].

Визначення кількісного та якісного вмісту вуглеводів викорис-товують і як метод оцінювання життєздатности дерев і ступеня ушкод-ження (стресфактори: кільцювання, дефоліація голок). Олігосахариди є інгібіторами росту. Накопичуючись в осіннє-зимовий період, вони перешкоджають поновленню ростових процесів під час відлиги, що позитивно позначається на зимостійкості деревинних рослин [4].

Стан і напрямок вуглеводного обміну – важливий діагностичний показник стійкості дерев в момент ушкодження і в період після ушкодження. Ослаблені дерева втрачають стійкість через порушення водного режиму, окисно-відновних процесів, обміну вуглеводів, азотистих і смолистих речовин. Для хвойних рослин, які мають специфічну смоловивідну систему, наявність достатньої кількості  вуглеводів в живих тканинах стовбура і відсутність глибинних порушень в їх обміні обумовлює синтез смол.

Стресові дії впливають на різні властивості обміну речовин рослинного організму, змінюючи швидкість та напрям метаболічних процесів.

Було поставлено експеримент, в якому брали участь 30-літні культури сосни в урочищі Бугри: 10 дерев було окільцьовано, 10 зрублено (дерева-дефоліанти) та 10 дерев – контрольні. З цих дерев брали луб з моменту рубки дерев і потім кожного тижня на протязі 6 тижнів.

В лубі дерев визначали вміст крохмалю фотоелектро-колориметричним методом при червоному світлофільтрі (720 нм).

На основі отриманих даних можна зробити висновок:

1. Сезонна динаміка полісахаридів (крохмалю) в лубі послаблених дерев в результаті кільцювання і дефоліації виявилась протилежною зміні вмісту крохмалю у лубі здорових дерев.

2. Дефоліація призводить до поступового і значного зниження вмісту крохмалю в основній  акумулятивній зоні.

3. У кільцьованих дерев відбувається поступове накопичення крохмалю в лубі вище зони ушкодженн і як результат зменшення притоку метаболітів в кореневу систему при морфологічнонормальному асиміляційному апараті.

4. Порівняння  отриманих показників вуглеводного обміну на рівні сезонного вмісту крохмаю дає можливість використовувати їх як біохімічні показники в якості індикаторів стресового стану дерев.

 

Література

  1. Макаревский М.Ф.  Содержание углеводов в корнях разного диаметра у сосны обыкновенной / М.Ф. Макаревский / Сборник материалов  «Физиолого-биохимические исследования сосны на Севере». – Иркутск: -  1978. - С. 109-119.
  2. Stevartr G.R.Accumulation of amino to environmental stress / G.R.Stevart, F.Larher. / The Biochemistry of Plants. N.Y.; L. ets: Academic Press, 1980. –  V. 5, P. 609-635.
  3. Bamber R.R.Variation in Sapwood starch levels in some Australian forest species. / R.R.Bamber, F.R. / Humphreys. Austraral. Forestry, 1985. –  V. 25,   № 1. – Р. 15-23.
  4. Юшков В.И. Влияние искусственной дефолиации на рост и интенсивность потенциального фотосинтеза у сосны обыкновенной / Сборник статей «Эколого-физиологические исследования хвойных древесных видов на Урале». - Свердловск, 1976. -  С.14-23.
Категорія: Секція_2_Біологічні науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 175
Всього коментарів: 0