Буднік Зінаїда

cлухач аспірантури

Науковий керівник: д.с.-.г.н., професор Клименко М.О.

Національний університет водного

господарства та природокористування

м.Рівне

ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИХ ЧИННИКІВ НА БІОРІЗНОМАНІТТЯ В БАСЕЙНІ РІЧКИ ІКВА

Проблема збереження природного біорізноманіття – одна з головних проблем сучасного суспільства. На її вирішення спрямовані основні зусилля вчених як в нашій країні, так і за кордоном. Про це свідчать документи, прийняті на державному та міждержавному рівнях: Конвенція про біологічне різноманіття, Директива Європейського союзу щодо охорони диких птахів, Види, які знаходяться під опікою Європейського суспільства охорони оточуючого середовища та ін. В даний час досягнуто розуміння, що основною причиною негативних змін біорізноманіття є господарська діяльність людини і для своєчасного запобігання або пом’якшення негативних наслідків необхідний моніторинг біорізноманіття не тільки за видовим складом, але і за чисельністю, потрібні кількісні оцінки впливу окремих факторів або їх поєднань на розподіл і перебування видів та неоднорідність їх населення як на регіональному рівні, так і на локальному, на рівні різних біотопів [1].    

Згідно фізико-географічного районування України (1968), територія басейну річки Іква належить до Західно-Української провінції Лісостепової зони, області – Мале Полісся. Також, згідно геоботанічного районування України (1977) територія басейну  належить до Європейської широколистянолісової області, Східно-Європейської провінції, Поліської підпровінції, Малополіського округу.

Природна рослинність займає приблизно 25% від загальної площі басейну [2]. На Волинській височині ростуть окремі масиви дубових і дубово-грабових лісів. Основні породи: сосна (50% площі лісів), дуб (30%), береза, вільха та інші. Дубові ліси представлені заростями дуба звичайного утворюючи, так звані, чагарникові діброви, де поряд з дубом зустрічається граб, а основу підліска становлять ліщина. Разом з тим, збереглися і фрагменти дубових лісів інших типів-чагарникові, трав’яні. Чагарникові характеризуються поодинокими домішками берези бородавчастої та вільхи чорної, мають високу зімкнутість крон (0,9), погано розвинений підлісок (горобина, крушина ламка, ліщина) та переважно чорничний трав’яний покрив. Дещо по-іншому виглядають трав’яні діброви, де поряд з дубом зустрічаються поодинокі клени, ясені, граб. Лучна і болотна рослинність представлена бобово-злаковими різнотрав’ям та осиковими угрупованнями.

Зооценози дубових лісів вирізняються більшою видовою різноманітністю та щільністю пернатих і гризунів, що особливо помітно у теплі пори року. Одночасно тут зростає кількість трофічно-пов’язаних з ними хижих птахів та звірів, насамперед, куниць, ласок, лисиць, тхорів. Особливістю цих зооценозів є значне поширення іхтіофауни, представленої 10 родинами риб, насамперед коропових (плітка, лящ, ялець, в’язь, краснопірка, лин і інші). Крім них зустрічаються і представники щукових, сомових, окуневих, в’юнових тощо. Часто зустрічаються і представники суміжних зооценозів-лісових та оброблюваних земель: кріт, мала та польова миші, єнотовидний собака, звичайний пацюк, полівки.

На видовий склад рослинних угрупувань та тваринного населення впливає антропогенна діяльність в басейні річки. Серед усіх категорій земель лісом зайнято 22%, тоді як під сільськогосподарські угіддя відведено 48,8%, болота – 1,7%, селітебна зона – 4,3%, а природоохоронні території складають – 6,8%. Більша частина лісів належить до господарського комплексу (14,5%) і тільки 0,91% припадає на протиерозійні насадження.

За даними Департаменту екології та природних ресурсів в Рівненської облдержадміністрації з 1998 по 2015 роки різко збільшився забір та використання води в р.Іква. Основними учасниками водогосподарського комплексу басейну р. Іква є комунальні підприємства Дубенського та Млинівського районів, Мирогощанський коледж та ТзОВ СП „Нива”, а також Дубноводоканал [3].

Значними забруднювачами атмосфери, поверхневих і підземних вод, земель є сміттєзвалища, які на території басейну займають площу 8,6 га. Більшість сміттєзвалищ експлуатуються з грубим порушенням вимог санітарних правил та норм. Потенційно небезпечним джерелом забруднення поверхневих вод р.Іква та її приток є дренажні води осушувальної системи Іква.  Осушувальна система річки Іква розташована в межах Дубенського району Рівненської області (на межі Рівненської і Тернопільської областей) в заплаві річки Іква. Осушення проводилось відкритою мережею каналів в  поєднанні з гончарним дренажем.

Низька культура господарської діяльності супроводжується розораністю земель до урізу води, знищенням лісів та заплавних лук, розміщенням тваринницьких ферм у водоохоронних смугах. Внаслідок цього масштаби забруднення поверхневих вод набувають загрозливого характеру.

Екологічні умови території басейну річки, визначаються кліматом, геологічною та геоморфологічною будовою, рельєфом, ґрунтами, рослинністю та фауною, які постійно взаємодіють між собою й обумовлюють певну специфічність. Разом з тим, найголовнішим фактором, який обумовлює специфічність природних складових території басейну річки, є його розташування на межі кількох природних регіонів – Волинського лесового плато, Малого Полісся і Кременецький гір, що сприяє формуванню особливих, унікальних за цінністю екологічних умов.

Все це, разом узяте, сприяло сформуванню у цьому регіоні надзвичайно багатої біоти, яка потребує розробки комплексу заходів з охорони та відновлення.

Література

1. Совгіра С.В. Вплив на біорізноманіття басейну річки Чорний Ташлик антропогенних чинників / Совгіра С.В., Гончаренко Г.Є., Лаврик О.Д.: Strategiczne pytania światowej nauki - 2010 : Materiały V międzynarodowej naukowi-praktyczney konferencji, (Przemyśl, 7 – 15 lutego 2010 roku). – Przemyśl: Nauka i studia, 2010. – Vol. 13. - S.61-64.

2. Берге Дат, Оксана Мантурова. Організація водного управління басейну річки Припять та характеристика річки Іква. Рівне, 2011. – 108с.

3. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2015 р. – Рівне, 2016. – 234с.

4. Відродження екосистем трансформованих басейнів  річок та озер (рекомендації до розробки ОВНС). Монографія / Гриб Й.В.  [та ін.] - Рівне: НУВГП, 2012.-246.