Швець Ірина

здобувач

Науковий керівник: д.б.н., професор Колесніченко О. В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ГЕНЕРАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ DARMERA PELTATA (Torr. ex Benth.) Voss У м. КИЄВІ

Здатність рослин Darmera peltata (Torr. ex Benth.) Voss до насіннєвого розмноження є не лише важливим показником функціонування їх генеративної сфери, але й потенційної можливості існування за межами ареалу поширення.

В умовах м. Києва генеративне розмноження рослини D. peltata досліджувалося вперше, що обумовлено відсутністю систематизованої науково-обґрунтованої інформації щодо його технологічних аспектів, зокрема посівних якостей насіння та онтогенезу сіянців. Відсутність даної інформації обмежує масове вирощування рослин та поширення по території м. Києва.

У ході роботи досліджено найголовніші показники, що характеризують посівні якості насіння D. peltata: вологість та масу 1000 насінин, енергію проростання та схожість [1].

За результатами роботи встановлено, що абсолютна маса 1000 насінин у повітряно-сухому стані, зібраного на колекційній ділянці БС НУБіП України, варіює в межах 0,132-0,174 г, а вологість 5,4-7,6 %. У 1 г нараховується близько 5882-7692 шт. насінин.

Енергію проростання та схожість насіння D. peltata досліджено як у лабораторних умовах, так і при посіві у ґрунт. Дослідження були спрямовані на визначення динаміки цих показників при посіві свіжозібраного та стратифікованого насіння в розрізі місяців та температурного режиму.

У лабораторних умовах пророщування свіжозібраного насіння D. peltata проводили в травні-серпні в термостаті за температури +10, 15, 20, 25, 30 °C та умов чергування періодів світла і темряви.

У результаті досліджень встановлено, що у лабораторних умовах енергію проростання насіння D. peltata слід підраховувати на п’яту добу, а схожість – на сьому. Окрім цього встановлено, що енергія проростання та схожість насіння
D. peltata залежать як від температурного режиму, так і від періоду його посіву. В діапазоні температур +20…+25 °C показники енергії проростання та схожості виявилися найвищими, а найнижчими – за температури +30 °C. У розрізі місяців найвищі результати оцінених показників відмічено в травні та червні, а вже з липня спостерігалося їх різке зниження, тому продовжувати посів насіння у вересні є недоцільним (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка енергії проростання (%) та схожості (%) насіння D. peltata

*Примітка: чисельник – енергія проростання насіння (5 доба);  знаменник – схожість насіння (7 доба)

Стратифікацію насіння D. peltata проведено протягом 30 діб у холодильній камері за температури +2 °C, а пророщування – у термостаті за температури +10, 15, 20, 25, 30 °C та умов чергування періодів світла і темряви.

Результати досліджень свідчать, що стратифікація насіння D. peltata має досить суттєвий вплив на підвищення його здатності до проростання лише за температурного режиму +20 °C та +25 °C, при якому схожість досягає відповідно 82,4±1,2 % та 80,5±1,2 %.

При посіві насіння D. peltata в ґрунт суттєве значення має субстрат, від складу якого залежить його схожість та життєздатність сіянців. Саме тому, нами досліджено субстрати з різним складом компонентів у рівних пропорціях.

Пророщування насіння D. peltata проведено за умов тепличного комплексу БС НУБіП України та температурного режиму +19…+24 °C, про оптимальність якого свідчать попередні лабораторні дослідження.

Встановлено, що за умов посіву в субстрат, енергію проростання насіння D. peltata доцільно відмічати на сьому добу, а схожість – на десяту. Оптимальним виявився субстрат на основі річкового піску, агроперліту, листової землі та верхового торфу з реакцією ґрунтового середовища 5,5-6,5. Окрім цього, проводити посів насіння доцільно лише в травні-червні, так як молоді сходи більш пізніх посівів не встигають підрости, зміцніти та успішно перезимувати у відкритому ґрунті.

Досліджуючи початкові етапи онтогенезу сіянців D. peltata встановлено, що за умов посіву насіння в травні досягнення ними генеративної фази спостерігається лише на третій рік вегетації.

У перший рік життя молоді сіянці встигають пройти два вікові стани прегенеративного періоду –  проростки та ювенільний, а протягом другого року вегетації третій та четвертий – іматурний і віргінільний. Закінчення віргінільного стану характеризуються формуванням генеративних бруньок відновлення. Генеративний період у особини починається з третього року вегетації та супроводжується першим квітуванням молодих рослин.

Отже, посів свіжозібраного насіння потрібно проводити відразу після його збору, так як надалі різке зниження його посівних якостей відображається на знижені продуктивності насіннєвого розмноження. За умов посіву як свіжозібраного, так і стратифікованого насіння  оптимальними умовами для проростання є температурний режим +20…+25 °C. Прегенеративний період у сіянців D. peltata триває два вегетаційні сезони.

Література

1. Насіння багаторічних квітково-декоративних культур. Посівні якості. Технічні умови: ДСТУ 7017:2009. – [Чинний від 2009-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2008. – 18 с. – (Національний стандарт України).