Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_2_Біологічні науки

СТАН РОСЛИН РОДУ ACER L. У ПРИДОРОЖНІХ НАСАДЖЕННЯХ ПРОМИСЛОВИХ МІСТ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Зайцева Ірина

к.б.н., доцент

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

м. Дніпро

 

СТАН РОСЛИН РОДУ ACER L. У ПРИДОРОЖНІХ НАСАДЖЕННЯХ ПРОМИСЛОВИХ МІСТ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Знання загального сучасного стану та таксономічного складу міських зелених насаджень і умов місцезростання рослин в урбанізованому середовищі є одним із важливих чинників успішного вирішення комплексу питань, що пов’язані з формуванням міського ландшафту і поліпшенням його еколого-естетичної цінності. Вирішення проблеми створення стійких деревних насаджень на техногенно забруднених територіях опирається на комплексні наукові дослідження дії забруднювачів на процеси росту і розвитку рослин    [1–5].

Метою даної роботи було дослідження видового різноманіття придорожніх насаджень міст Дніпро і Кам’янське, оцінка життєвого стану деревних рослин роду Acer L. (а саме трьох домінуючих у міських насадженнях видів: Acer platanoides L., A. pseudoplatanus L. і Anegundo L.), змін деяких морфометричних показників їх нормальної вегетації, а також виявлення кореляції між рівнем промислового забруднення і ступенем пошкодження листя кленів членистоногими філофагами (кліщами і комахами). Дослідними ділянками слугували території у межах одного міста, яке у наших експериментах було моделлю умовно чистої, умовно середньо-забрудненої і умовно забрудненої зони (відповідно, смт. Петриківка, міста Дніпро і Кам’янське). Дослідні ділянки відрізнялись за рівнем автомобільного навантаження (вулиці з переважно вантажним або тільки легковим автотранспортом і внутрішньо квартальне насадження – сквер).

У результаті проведених досліджень встановлено, що в смт. Петриківка (умовний контроль) морфологічні показники нормальної вегетації кленів усіх досліджуваних видів найвищі, суттєво гіршою є ситуація в Дніпрі і Кам’янському: в середньому на 50,8 % зменшується приріст річного пагону, на 30,7 % – діаметр приросту і на 19,2 % – кількість листків на річному пагоні, для всіх видів кленів незалежно від навантаження автошляхів і віддалення насаджень від основних вулиць.

Детальні обстеження кленових насаджень і облікові візуальні спостереження із встановлення ступеню пошкодження листя кленів філофагами проводили за загальноприйнятими ентомологічними методиками [6–8] у три етапи: весняний (із середини березня до кінця травня); літній (із початку червня до кінця серпня) і осінній (вересень – жовтень). Спостереження проводили шляхом маршрутного обстеження вуличних і внутрішньоквартальних кленових насаджень протягом вегетаційного періоду один раз на декаду.

У смт. Петриківка спостерігали найбільший рівень ушкодження листя A. pseudoplatanus L. сисними і гризучими філофагами у скверах (12,4 % від усіх досліджуваних дерев) і на вулицях із переважно вантажним автотранспортом (11,5 %, відповідно).

У насадженнях промислових міст найбільш ураженими філофагами виявилися дерева A. platanoides L. (у середньому на 36,4 % від усіх обстежених дерев), а найменш пошкодженими – Anegundo L. (у середньому на 25,2 %, відповідно). Дерева A. platanoides L. мали найбільш ушкоджене листя у насадженнях внутрішньоквартальних скверів (у середньому на 46,3 % від усіх обстежених дерев для обох міст), A. pseudoplatanus L. і Anegundo L. – у вуличних насадженнях із інтенсивним рухом переважно вантажного транспорту (33,6 % і 32,8 %, відповідно). Фіксували достовірну тенденцію до збільшення кількості пошкоджених листків кленів сисними і листогризучими філобіонтами протягом вегетаційного сезону у насадженнях обох промислових міст, що, можливо, є наслідком зниження загальної адаптивної реакції рослин на дію забруднюючих речовин із промислових і автомобільних викидів.

 

Література

  1. Бессонова В.П. Видове різноманіття та життєвий стан деревних насаджень вздовж автотраси південного напрямку м. Дніпропетровськ [Текст] / В.П. Бессонова, О.А. Пономарьова, О.Є. Іванченко // Питання біоіндикації та екології. – 2014. – Вип. 19, № 2. – С. 64–84.
  2. Бессонова В.П. Влияние поликомпонентных выбросов автомобильного транспорта на содержание хлорофилла в листьях древесных растений [Текст] / В.П. Бессонова, Н.В. Капелюш, С.В. Овчаренко, В.Д. Письменчук // Бюл. Никитского бот. сада. – Ялта, 2004. – Вып. 89. – С. 73–75.
  3. Ибрагимова Э.Э. Оценка последствий аэротехногенного загрязнения окружающей среды выбросами автомобильного транспорта по их гаметоцидному влиянию на высшие растения [Текст] / Э.Э. Ибрагимова // Экосистемы, их оптимизация и охрана. – 2010. – Вип. 2. – С. 192–199.
  4. Пономарьова О.А. Аналіз життєвості молодих придорожніх насаджень м. Дніпропетровськ за морфофізіологічними показниками [Текст] / О.А. Пономарьова // Біологія та валеологія. – 2015. – Вип. 17. – С. 69–77.
  5. Зайцева І.А. Зміни морфометричних характеристик та стан рослин роду Ulmus L. у зелених насадженнях промислових міст Дніпропетровської області [Текст] / І.А. Зайцева // Питання біоіндикації та екології. − Запоріжжя: ЗНУ, 2012. − Вип. 17, № 1. − С. 176–183.
  6. Воронцов А.И. Практикум по лесной энтомологии [Текст] / А.И. Воронцов, Е.Г. Мозолевская. – М.: Высш. шк., 1978. – 293 с.
  7. Дунаев Е.А. Методы эколого-ентомологических исследований [Текст] / Е.А. Дунаев. – М.: МосгорСЮН, 1997. – 44 с.
  8. Фасулати К.К. Полевое изучение наземных беспозвоночных [Текст] / К.К. Фасулати. М.: Высш. шк., 1971. – 125 с.
Категорія: Секція_2_Біологічні науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 214
Всього коментарів: 0