Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_2_Біологічні науки

ЩІЛЬНІСТЬ МИШОПОДІБНИХ ГРИЗУНІВ В УМОВАХ МОЗАЇЧНОГО АГРОЛАНДШАФТУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВПРОДОВЖ ОСТАННЬОГО ДЕСЯТИРІЧЧЯ

Сушко Світлана

аспірант

Науковий керівник: д.б.н., професор Наконечний І.В.

Миколаївський державний університет

ім. В.О. Сухомлинського

м. Миколаїв

 

Христич Юлія

магістрант

Науковий керівник: д.б.н.,професор Ходоовцев О.Є.

Херсонський державний університет

м. Херсон

 

ЩІЛЬНІСТЬ МИШОПОДІБНИХ ГРИЗУНІВ В УМОВАХ МОЗАЇЧНОГО АГРОЛАНДШАФТУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВПРОДОВЖ ОСТАННЬОГО ДЕСЯТИРІЧЧЯ

 

Стан популяцій масових видів тварин, якими є мишоподібні гризуни, в природних умовах лімітується ефективними механізмами самостабілізації степових екосистем. Останні, по мірі трансформації степових біоценозів у польові агроценози, практично втрачають свій вплив на вторинні біоценози, стан яких у значній мірі стає залежним від прямих та опосередкованих агрогенних факторів. Аналогічним чином, стан біоти мозаїчного агроландшафту також є прямо залежним від антропогенного (агрогенного) чинника, але частково залишається під впливом процесів природно-біоценотичної саморегуляції.

Приклад реалізації такого типу явищ для південних і центральних районів Миколаївської області в період 1961-2005 рр. демонстрований відносно рівномірною амплітудою коливань із досить стабільним характером чотирирічних циклів [1]. Поєднання цих даних із власними матеріалами аналогічних обліків періоду 2005-2015 рр. відображені на єдиному графіку

Згідно наведених даних (Рис.1), впродовж останніх 64-х років для степової зони помітна тенденція до повільного зростання показників щільності польових гризунів, темпи якого коригують із обсягами агрогенної природного середовища. Тобто, кінцева фаза трансформації степових ландшафтів у польові в другій половині ХХ сторіччя сприяла оптимізації умов існування для родентофауни вторинного типу. Про явну «зрілість» польових угруповань гризунів свідчить їх стабільна циклічність змін чисельності, яка має 3-4-х річний інтервал, але з окремими рідкісними розмахами амплітуди на рівні 15-17 кратної різниці. Останні є результатом явища спалахового розмноження і відмічені в 1966, 1981, 1997 і 2004 роках. Міжпікові «середні» фази значного зростання чисельності фіксовані через кожні 5-7 років.

Середній розрахунковий рівень (медіани) осінньої щільності польових гризунів за весь аналізований період сягає 45-50 особин/га, що відповідає реальним показникам. При цьому добре вираженим є перехід лінії тренду через рівень медіани в період 1992-1994 рр., коли в умовах спаду аграрного виробництва і занедбання земель, темпи зростання показників чисельності гризунів перевищили середні багаторічні та спровокували декілька спалахів розмноження у 1996-2006 рр. Надалі коливання дещо стабілізувались, особливо різкий спад чисельності відбувся після украй посушливого літа та осені 2007 року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Багаторічна динаміка усереднених показників осінньої щільності гризунів (особин/га) на території степових районів Миколаївської області за 1961-2015 рр.

Загалом після спалаху 2005 року і в період 2006-2015 рр. показники щільності гризунів у мозаїчному агроландшафті утримуються на досить низьких рівнях, що цілком закономірно в умовах нормалізації аграрного виробництва, яке поступово набуває ознак інтенсивного типу. Другим важливим фактором впливу на стан популяцій гризунів є кліматичний – практично всі літньо-осінні сезони періоду 2006-2015 рр. відрізнялись постійним зростанням температур та рівня посушливості. Особливо помітними в цьому плані стали тривалі осінні посухи 2014 і 2015 рр., які практично унеможливили озимі посіви.

Таким чином, результати порівняльного аналізу даних за період 2006-2015 рр. у порівнянні з аналогічними характеристиками періоду 1961-2005 рр. демонструють певні ознаки стабілізації багаторічного росту щільності польових популяцій гризунів із одночасним зменшенням розмахів циклічних коливань. Відносно останніх явно помітною також є зміна їх амплітуди, що досить вірогідно спричинено агротехнічним обмеженням стацій та кліматично-зумовленим фактором відсутності головних зимувальних стацій – посівів озимини.

 

Література

  1. Наконечний І. В. Особливості існування мишоподібних гризунів на території агроландшафтів півдня України / І. В. Наконечний // Фальцфейнівські читання: міжнародна наукова конференція 21-23 травня 2009 р.: матеріали конференції. – Херсон: ХДУ, 2009. – С. 232–239.
  2. Наконечний І.В., Серебряков В.В. Збудники природно-осередкових інфекцій в екосистемах півдня України: Наукова монографія. - Київ: Тофи Киме, 2013. – 226 с.
  3. Статистичні звіти обласних управлінь сільського господарства по Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (1994-2007 рр.). – К.: МСГП; Держ. ком. статистики, 2008. – 109 с. 
Категорія: Секція_2_Біологічні науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 268
Всього коментарів: 0