Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_2_Біологічні науки

ПОСТАГРОГЕННЕ ВІДНОВЛЕННЯ ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ НА ЗЕМЛЯХ, ЩО ВИЛУЧЕНІ ІЗ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИКОРИСТАННЯ

1, 2Лісняк Анатолій

к.с.-г.н., Ph.D., с.н.с., доцент, в.о. зав. лабораторією

1Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролiсомелiорацiї ім. Г. М. Висоцького

2Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, екологічний факультет, кафедра екології та неоекології

м. Харків, Україна

3Вілчек Йозеф

Ph.D., професор, керівник відділення

3Торма Станіслав

Ph.D., заступник керівник відділення

3Науково-дослідний інститут грунтознавства та охорони грунтів, Прешовське регіональне відділення

м. Прешов, Словацька Республіка

 

ПОСТАГРОГЕННЕ ВІДНОВЛЕННЯ ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ НА ЗЕМЛЯХ, ЩО ВИЛУЧЕНІ ІЗ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИКОРИСТАННЯ

 

Землі, які були відвойовані у лісів в лісовій, лісостеповій та степовій природно-кліматичних зонах, століттями використовувалися для виробництва сільськогосподарської продукції. Зараз, потрапивши в категорію малопродуктивних і деградованих земель, вони не використовуються навіть під сінокоси та випас худоби. Але саме ці землі виявилися придатним середовищем для відновлення природних ландшафтів, стали активно заростати деревною та чагарниковою рослинністю [1-2]. Стихійне заростання лісом земель, що вибувають із с.-г. обігу, слід розглядати як реально існуючий факт великомасштабного відновлення лісових екосистем. На Україні цей процес йде на площі понад 500 тис. га [3]. Крім того, в усіх областях передаються до лісового фонду малопродуктивні та деградовані с.-г. землі, які виводяться з категорії сільськогосподарських [4]. Для прикладу, в Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства тільки за останні роки передано для вирощування лісу близько 2 тис. га малопродуктивних земель [3].

Нашими дослідженнями виявлено, що процес стихійного заростання лісом земель, що вибувають із с.-г. обігу має певні закономірності, які зумовлюються в основному кліматичними і ґрунтовими умовами. З просуванням з півдня на північ змінюється породний склад відновлюваних постагрогенних сукцесій. У степовій та лісостеповій зонах переважаючими є листяні породи. В умовах Полісся переважають хвойні породи. При цьому, швидкість заростання ділянок залежить від площі кинутих полів. Ділянки розміром до 1 га заростають за кілька років після вилучення земель із с.-г. обігу. На ділянках в 10 га і більше процес може бути розтягнутий на десятиліття. Прискорити процес можливо лише здійсненням лісокультурних заходів, спрямованих на сприяння відновлення лісу.

Нами з'ясовано, що швидкість і напрямок відновлювальних постагрогенних сукцесій залежить від трьох основних чинників: ґрунтово-кліматичних умов (тобто зональної локалізації), початкового стану земель, що вилучаються з с.-г. обігу та антропогенного використання земель. Розвиток постагрогенних відновних процесів йде в напрямку формування зональних клімаксних (або субклімаксних) екосистем відповідно до закономірностей демутаційних сукцесій. При цьому, швидкість відновлення ґрунтового і рослинного покривів істотно розрізняється в різних природних зонах. Так, нашими розрахунками з математичним моделюванням доведено, що на вилучених землях Поліссі типові квазіклімаксні хвойні ліси сформуються тільки через 80-100 років, що відрізняються від непорушених більш однорідною віковою структурою і меншою кількістю рідкісних видів. При цьому ґрунти відновлюються зі швидкістю, меншою на порядок. У лісостеповій зоні відновлення сірих лісових ґрунтів і клімаксної рослинності відбувається приблизно з однаковою швидкістю, орієнтовно за 70-80 років. У Лісостепу профіль типових чорноземів відновлюється вже за 30-35 років після с.-г. використання, а ось для утворення клімаксної рослинності – різнотравної степової – потрібно не менше 45-50 років. При цьому такі екосистеми все ще залишаються збідненими рідкісними видами рослин. У степовій зоні для відновлення на вилучених землях ґрунтового і рослинного покривів до клімаксного стану необхідно 50-60 років, однак ці результати є попередніми через вплив активного випасу худоби на вивчених об’єктах і малий ряд спостережень. Хоча швидкість і напрямок процесів відновлення екосистем залежать від зональної локалізації і характеру субстратів, хід постагрогенної сукцесії можуть істотно змінити такі фактори, як початковий стан земель після с.-г. вилучення і їх антропогенне використання. Наведені схеми постагрогенних сукцесій відповідають тим випадкам, коли вилучення угідь із с.-г. обігу відбувається після вирощування на них зернових, просапних, технічних та інших культур. В цьому випадку початковий стан вилучених земель являє собою розоране в минулому році поле після збирання урожаю з практично повною відсутністю рослинного покриву. Тоді постагрогенна сукцесія починається з рудеральної стадії, коли на занедбаному полі починають поселятися різноманітні бур’яни. Зовсім інша ситуація виникає в тому випадку, якщо вилучаються поля, на яких останньою вирощуваною культурою були кормові багаторічні трави. В цьому випадку рудеральна стадія повністю відсутня і постагрогенна сукцесія відразу починається з лучної, сформованої культурними видами, які поступово заміщуються дикими. Однак найчастіше такі землі протягом довгого часу використовуються в якості сіножатей, що перешкоджає впровадженню на них деревних рослин. В результаті постагрогенна сукцесія надовго зупиняється на лучній стадії (до 40 років), причому це може відбуватися навіть у випадку вкрай нерегулярного сінокосіння. У степовій зоні таким фактором, що блокує процес постагрогенного відновлення лісових екосистем, стає випас худоби.

 

Література

1. Наукові та прикладні основи захисту грунтів від ерозії в Україні : монографія  [Текст] / Д. О. Тімченко, М. М. Гічка, М. В. Куценко, А. А. Лісняк [та інші]. – Харків : НТУ "ХПІ", 2010. - 460 с.

2. Ткач В. П. Сучасні проблеми оптимізації лісистості України [Текст] / В. П. Ткач, В. Л. Мєшкова // Лісівництво і агролісомеліорація. – К.: Урожай, 2008. – Вип. 113. – С.8-15.

3. Лісняк А. А. Оцінка малопродуктивних та непридатних для сільськогосподарського використання земель, прийнятих під залісення на 2015 рік [Текст] / А. А. Лісняк // Вісник ХНУ ім. Каразіна. Серія Екологія - Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2015, Вип. 13, № 1148. - С. 74-80. - ISSN 1992-4259.

4. Гладун Г. Б. Оптимізація насаджень лісомеліоративного комплексу Лівобережного Лісостепу [Текст] / Г. Б. Гладун, В. М.  Малюга // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: РВП Оригінал, 2000. – Вип. 98. – С. 125-130.

Категорія: Секція_2_Біологічні науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 204
Всього коментарів: 0