Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_2_Біологічні науки

ОЦІНКА ІНДИВІДУАЛЬНОГО НЕОНКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ПРАЦІВНИКІВ ТИПОВИХ АЗС МІСТА ХЕРСОН

Шахман Ірина

к. геогр. н., доцент, заступник декана

Корольов Дмитро

слухач магістратури

Херсонський державний аграрний університет

м. Херсон

 

оцінка індивідуального неонкологічного РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я працівників ТИПОВИХ АЗС МІСТА ХЕРСОН

 

Основною причиною зниження якості атмосферного повітря в м. Херсон є вплив транспорту. Постійне зростанням потоків машин на автодорогах збільшує техногенне навантаження на довкілля, яке пов’язане не лише з безпосереднім впливом автомобілів, які перебувають у русі, а й з системою їх обслуговування. Наймасовішим видом обслуговування транспортних засобів є автозаправні станції (АЗС) загального користування. Діяльність АЗС робить значний внесок у формування міського забруднення і становить серйозний ризик для здоров’я працівників автозаправних станцій і мешканців Херсону. Тому виникає необхідність його оцінки (розрахунок неонкологічного ризику) та визначення можливих засобів запобігання негативним наслідкам впливу цих техногенних об’єктів на здоров’я населення. Неонкологічні ризики стосуються системних порушень стану здоров’я, які не належать до ракових захворювань. Оскільки спектр патогенних впливів та спричинених ним наслідків є дуже широким, при аналізі неканцерогенних ризиків важливими є кілька аспектів: важкість наслідків для стану здоров’я; кількість людей, що потрапляють під вплив негативних факторів; час настання токсичного ефекту [1, 2].

Методика оцінки неонкологічного ризику поєднує кількісні та якісні методи: математичні розрахунки та експертні відносні оцінки. Так, індивідуальний неонкологічний ризик RIiнк визначається зі співвідношення отриманої ОД та допустимої дози ДД відповідно до класу небезпеки речовин. Отримані рівні індивідуального ризику оцінюються за шкалою неканцерогенної небезпеки [2].

Виконано дослідження діяльності мережі АЗС м. Херсона на прикладі типової АЗС “Маранта” [3] та оцінка випаровування бензину для резервуарів (об’єми: 15, 20, 30, 40 і 50 м3) для температурного режиму м. Херсону (2015 р.) [4], а саме у зимовий період при температурі (–26,3ºС), у весняно-осінній період – (+10,1ºС) та влітку – (+40,7ºС). Розрахункова концентрація випарів бензину у навколишньому середовищі представлена у таблиці 1.

Таблиця 1

Концентрація парів бензину у повітрі за різні періоди

Концентрація у повітрі, мг/м3

Об'єм резервуару, м3

15

20

30

40

50

Літо (+40,7ºС)

4487,76

4698,83

4897,63

5022,72

5264,30

Весна-Осінь (+10,1ºС)

4285,10

4094,86

3764,00

3537,20

3312,11

Зима (–26,3ºС)

1036,62

1092,49

927,98

742,38

668,50

 

 

У літній період спостерігається тенденція до зростання концентрації випарів бензину у повітрі залежно від об’єму резервуару, у зимовий та весняно-осінній періоди – до зменшення концентрації випарів бензину у повітрі зі збільшенням об’єму резервуара . Така тенденція у ці періоди відбувається тому, що більшому об’єму резервуара відповідає більший радіус загазованості і, відповідно, більший об’єм повітря, в якому розсіюються випари бензину, а концентрація стає нижчою. На основі отриманих значень рівнів забруднення атмосферного повітря на території АЗС, розраховані рівні індивідуального ризику для працівників підприємства (табл. 2).

Таблиця 2

Індивідуальний неонкологічний ризик впливу парів палива на здоров'я однієї особи

Об'єм резервуару, м3

15

20

30

40

50

Літо (+40,7ºС)

6,48

13,01

15,40

16,84

19,35

Весна-Осінь (+10,1ºС)

2,94

4,60

4,90

5,09

5,23

Зима (–26,3ºС)

0,50

0,68

0,55

0,50

0,44

 

 

Аналіз результатів розрахунку індивідуального ризику показує, що рівень небезпеки випаровування бензину змінюється від допустимого до дуже високого. Зокрема, влітку неканцерогенний індивідуальний ризик більший ніж узимку (від резервуарів з об’ємом 30–50 м3 ризик для працівників АЗС та населення був найбільший – дуже високий, а від резервуарів з об’ємом 15, 20 м3 – високий). У період весняно-осінній індивідуальний неонкологічний ризик є помірним, спостерігається тенденція до збільшення ризику зі збільшенням об’єму резервуара. У зимовий період індивідуальний неонкологічний ризик найнижчий, оскільки рівень небезпеки, що формується за цих умов, є допустимим. Отримані результати дослідження дозволяють зробити висновки про необхідність проведення періодичної оцінки техногенних та екологічних ризиків і посилення вимог до систем вловлювання випарів нафтопродуктів на АЗС у напрямку запровадження безвідходних технологій.

 

Література

  1. Большаков А.М. Оценка и управление рисками влияния окружающей среды на здоровье населения [Текст] / А.М. Большаков, В.Н. Крутько, Е.В. Пуцилло. – М.: Эдиториал УРСС, 1999. – 256 с.
  2. Бойченко С.В. Оцінка неонкологічного ризику для здоров'я населення від викидів вуглеводнів з резервуару типової АЗС [Текст] / С.В. Бойченко, М.М. Радомська, Л.М. Черняк, А.К. Антропченко // Наукоємні технології. – 2015. –№ 4 (28). – С. 358–362.
  3. Корольов Д.А. Екологічна оцінка впливу виробничої діяльності АЗС ТОВ «Маранта-М» на навколишнє природне середовище [Текст] / Д.А. Корольов, І.О. Шахман / Сучасний стан та перспективи раціонального використання акваторій та територій степової зони України: Збірник матеріалів регіональної науково-практичної конференції (м. Херсон, 18–19 лист. 2015 р.) / Херсон: «Колос», 2015. – С. 106–109.
  4. Екологічний паспорт Херсонської області за 2015 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://ecology.ks.ua/ (дата звернення 10.03.2016 р.).
Категорія: Секція_2_Біологічні науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 360
Всього коментарів: 0