Бондарчук Олександр

провідний інженер відділу культурної флори

Рись Мирослава

м.н.с. відділу культурної флори

Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України

Рахметов Джамал

д.с. -г.н., професор, заст. дир. з наукової роботи (інноваційний розвиток)

Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України

м. Київ

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ПОЛІФЕНОЛІВ РОСЛИН ВИДІВ РОДУ ASTRAGALUS L. ТА ELSHOLTZIA WILLD ЗА УМОВ ІНТРОДУКЦІЇ В НБС ім. М.М. ГРИШКА

Поліфеноли – великий клас хімічних речовин (близько 8000 сполук), які синтезуються в рослинах [5]. Вони широко використовуються в сучасній медичній практиці та харчовій промисловості, як цінний лікарський фітозасіб, а також важлива складова дієтичних продуктів, що підвищує гомеостатичні показники тваринного та людського організму [1, 3, 5, 6].

Поліфеноли рослинного походження індукують інтерферон в різних органах і тканинах, здатні активно інгібувати реплікацію вірусів в зв’язку з їх здатністю реагувати з аміногрупами пуринових і піримідинових сполук нуклеїнових кислот вірусів. Препарати усувають протизапальний процес, лікують хвороби ясен, покращують кровообіг, зміцнюють кровоносні судини, знижують ризик виникнення серцево-судинних захворювань, виводять радіонукліди з організму та пришвидшують загоєння виразок [1, 6].

Більшість рослин світової флори є продуцентами поліфенолів, але сучасна виробнича сфера обмежується тільки декількома десятками [2, 4]. Це має великий влив не тільки на їх економічну цінність, а й створює велике навантаження на природні та культурфітоценози. Тому, вивчення поліфенольного складу сировини нових інтродуцентів Astragalus dasyanthus Pall. та Elsholtzia stauntonii Benth. є актуальним питанням сьогодення, що дозволить розширити асортимент цінних продуцентів фенольних сполук, а також зберегти їх природні екотопи шляхом активного впровадження в культуру та селекції.

На дослідних ділянках відділу культурної флори НБС ім. М.М. Гришка НАН України у фазу цвітіння було зібрано фітомасу Astragalus dasyanthus Pall. (Fabaceae) та Elsholtzia stauntonii Benth. (Lamiáceae). З отриманої сировини кожного із видів, готували екстракти на основі  етилового спирту відповідних концентрацій (20%, 50%, 70%, 96%) у співвідношенні 1:25 г/мл, шляхом подальшого кип’ятіння на водяній бані з зворотним холодильником протягом 45 хв. Отримані витяги аналізувались методами спектрофотометрії та ВЕРХ на базі державної лабораторії з контролю якості лікарських засобів ДУ „Інститут фармакології та токсикології НАМН України”.

В ході виконання роботи вивчено ефективність використання етилового спирту різних концентрацій (20%, 50%, 70%, 96%) на максимальне зосередження поліфенолів рослин A. dasyanthus Pall. та E. stauntonii Benth. у екстрактах. З’ясовано, що найбільш якісним та кількісним поліфенольним складом A. dasyanthus Pall. характеризується екстракт приготований на основі 96% етилового спирту – 1,6817±0,039%, для E. stauntonii Benth. найбільший вміст суми поліфенолів – 1,1435±0,047% за екстрагування у 70% етиловому спирті. При дослідженні якісних та кількісних показників екстракту виготовленого на основі 70% етилового спирту з надземної частини A. dasyanthus Pall. виявлено, що їх концентрація становить – 1,4995±0,041%.

Отже, в результаті аналізу поліфенольного складу досліджуваних нами видів рослин встановлено, що за якісними та кількісними показниками отриманих екстрактів за використання 20%, 50%, 70%, 96% концентрацій етилового спирту A. dasyanthus Pall. переважає рослини E. stauntonii Benth. Виявлено, що за екстрагування фітосировини досліджуваних видів рослин у 70% етиловому спирті, різниця між концентраціями не є суттєвою – 0,356±0,006%. Тому дані види рослин можна рекомендувати для використання у якості цінних лікарських фітозасобів із середнім вмістом поліфенольних сполук.

Література

1. Бензель І.Л. Сучасний стан фармацевтичного ринку природних лікарських засобів з інтерфероніндукуючими властивостями [Текст] / І.Л. Бензель, О.Л. Бензель // "Львівський медичний часопис" ("Acta Medica Leopoliensia"). – 2008. – №4. – С. 75–82.
2. Загайко А.Л. Вивчення ліпотропної дії поліфенольних екстрактів з насіння винограду на моделі гострого тетрахлорметанового гепатиту / А.Л. Загайко, С.В. Заїка, О.А. Красильнікова, І.В. Сенюк // Український біофармацевтичний журнал. – 2012. – №1–2 (18–19). – С. 46–49.
3. Стешенко О.М. Дослідження фенольних сполук рослинних адаптогенів з метою внесення до рецептури функціональних харчових продуктів [Текст] / О.М. Стешенко, Л.Ю Арсеньєва, О.Ю Ройко, О.П Паламарчук // Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького. – 2015. – №4 (64). – С. 130–136.
4. Plant Phenolics: Extraction, Analysis and Their Antioxidant and Anticancer Properties. / Jin Dai and Russell J. Mumper. // Molecules – 2010. №15. Р. – 7313–352; doi:10.3390/molecules15107313
5. Productline catalog. Polyphenols [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.enzolifesciences.com/literature (дата звернення 08.10.2016 р.). – Назва з pdf-каталогу.
6. Plant phenolic antioxidant and prooxidant activities: phenolics-induced oxidative damage mediated by metals in plants / Yasuko Sakihama, Michael F. Cohen, Stephen C. Grace and Hideo Yamasaki // Elsevier. Toxicology – 2002. №177. Р. – 67–80.