Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ЗВ’ЯЗОК МАСТІ З МОЛОЧНОЮ ПРОДУКТИВНІСТЮ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ

Слюсар Микола

к. с.-г. н., старший викладач кафедри технологій

виробництва продукції тваринництва

Житомирський національний агроекологічний університет

м. Житомир

 

ЗВ’ЯЗОК МАСТІ З МОЛОЧНОЮ ПРОДУКТИВНІСТЮ  КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ

 

Селекційно-генетичним та технологічним аспектам відбору великої рогатої худоби за мастю не надавалося належної уваги. Масть використовується в основному як ознака, що характеризує породну належність тварини. Такої думки дотримувалися Д.В. Елпатьевский [1]. «Масть не пов’язана з господарськи корисними ознаками». Разом з тим академік М.Ф. Іванов [2] вважає, що інтенсивність пігментації волосяного покриву впливає на продуктивність, конституцію та життєздатність тварин.

На думку В.С. Коновалова [3,4], пігментація волосяного покриву є своєрідним „вікном” для інформації щодо інтенсивності меланін-катехоламінового обміну в організмі, який певним чином може впливати на розвиток господарськи корисних ознак худоби [5].

Виходячи з цього, метою наших досліджень було  вивчення молочної продуктивності та відтворної здатності корів зазначеної породи, диференційованих за рівнем пігментації їх тулуба.

Матеріалом досліджень, була інформація про племінне та продуктивне використання 122 корів-первісток української червоно-рябої молочної породи приватної агрофірми (ПАФ) „Єрчики” Житомирської області, а також результати власних досліджень.

Методика досліджень. Фотографування тварин проводили з обох боків згідно зоотехнічних вимог і правил. Ступінь пігментації волосяного покриву тварин визначали за розробленою нами комп’ютерною програмою. Комп’ютерному тестуванню масті передувало кропітке опрацювання фотознімків – освітлення забруднених ділянок тіла, що дозволило максимально підвищити точність топографії пігментованої частини волосяного покриву тулуба.

Результати досліджень. Кореляційне відношення між рівнем пігментації тулубу та господарсько-корисними ознаками тварин було хоча невисоким (0,103 – 0,251), проте за виключення одного випадку, достовірним (Р<0,05 – 0,001). Це свідчить про наявність між цими ознаками криволінійного зв’язку.

Щоб визначити характер зв’язку між рівнем пігментації строкатих тварин, обстежені корови розділені нами на 4 групи: до І групи (низький рівень пігментації) віднесені тварини, у яких загальний рівень пігментації тулуба знаходиться в межах від 0,1 до 25%, до ІІ (підвищений) – відповідно 25,1 – 50%, до ІІІ (високий) – 50,1 – 75% і до ІV (інтенсивний) – більше 75%.

За рівнем пігментації до І групи віднесено 17 голів, або 13,9% до загальної чисельності обстежених (122 голови), до ІІ – відповідно 44 і 36,1;  ІІІ – 33 і 27,0; ІV – 28 голів, або 23,0%. В середньому часка пігментованого волосяного покриву у тварин червоно-рябої породи склала 52,2%.

Максимальними показниками молочної продуктивності характеризуються тварини ІІ і ІІІ з часткою пігментації волосяного покриву від 25 до 75 %. За 305 днів 1 лактації від них отримано відповідно по 5072 і 5347кг молока, 366,1 і 384,5 молочного жиру і білка, а їх відносна молочність склала 1026 і 1056 кгпоказник повноцінності лактації 73,9 і 78%, проти відповідно 4786 і 4884 кг, 346,5 і 346,3 кг, 953 і 925 кг та 68,8 і 74,0 у тварин крайніх за пігментацією груп.

Слід відмітити широкий діапазон варіабельності ознак молочної продуктивності. Так коефіцієнт варіації (Сv) надою за 305 днів лактації коливається по групах в межах 16,0 – 24,5%, вмісту жиру в молоці 7,6 – 11,3; білка 2,5 – 4,0; продукції молочного жиру 18,2 – 25,3; білка 15,7 – 24,6; сумарної продукції жиру і білка 16,7 – 24,8; відносної молочності 20,1 – 25,0; показника повноцінності лактації 19,8 – 26,9.

Тому з метою визначення чіткішої динаміки основних показників молочної продуктивності залежно від рівня пігментації корів з інтервалом 10% нами проведено вирівнювання емпіричних рядів регресії та побудова їх теоретичних аналогів.

В результаті подвійного вирівнювання емпіричних рядів регресії показники молочної продуктивності установлено найвище значення кількісних ознак ( надою за 305 днів лактації, продукції молочного жиру і білку) в класах ІІ теоретичного ряду регресії (Мт2) з рівнем пігментації волосяного покриву в межах 40,1 – 70%, якісної (жирномолочність) – 30,1 – 60%. Зокрема середне значення надою за 305 днів лактації в цих межах пігментації склало 5197 кг, що на 231 – 533 кг більше крайніх класів (з рівнем пігментації 0,1 – 10 і 90,1 – 100%);  жирномолочності відповідно 4,14 і 0,6 - 0,6 %; продукцію молочного жиру і білку 397,5 і 52,8 – 65,0 кг.

Висновки. 1. Зв’язок між рівнем пігментації корів та їх молочною продуктивністю і відтворною здатністю має чітко виражений криволінійний характер.

2. Максимальними показниками молочної продуктивності  і відповідно конкурентоздатністю характеризуються тварини з часткою пігментації волосяного покриву від 25 до 75%.

 

Література

  1. Елпатьевский Д.В. Молочная производительность коров. – М.: Селхозгиз, 1933. – С. 230 – 231.
  2.    Иванов М.Ф. Избранные сочинения / М.Ф. Иванов.  –  М.: Сельхозгиз, 1949.
  3. Коновалов В.С. Механизмы плейотропного действия генов меланиновой окраски у животных: автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра биол. наук /  В.С. Коновалов – Л., 1983. – 48 с.
  4. Коновалов В.С. Фенотипическая консолидация голштинского скота по признаку масти / В.С. Коновалов, И.П. Петренко, Н.С. Гавриленко // Розведення і генетика тварин. – 1999.- Вип. 31-32.- С.108-110.
  5. Коновалов В.С., Пахалюк В.С. Феногенетичне тестування тварин за мастю  // Генетично-селекційний моніторинг у молочному скотарстві / М. В. Зубець, В.П. Буркат, М. Я. Єфіменко та ін. – К.: Аграрна наука, 1999. - 88с.
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 202
Всього коментарів: 0