Тарас Марцінко

к.с.-г.н., завідувач сектору

Степан Бегей

к.с.-г.н., завідувач сектору

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

с. Оброшино

ЗМІНА БОТАНІЧНОГО СКЛАДУ ТА КОРМОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ТРАВОСТОЮ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ

Серед багатьох чинників, що впливають на ботанічний і видовий склад та структурно-функціональну організацію рослинного покриву важливе місце посідає забезпеченість рослин основними поживними елементами [1,2]. У зв’язку з відмінностями біологічних і екологічних властивостях не всі види трав однаково реагують на внесення добрив. Використовуючи різні добрива, можна формувати травостої з домінуванням того чи іншого виду сіяних трав, які в подальшому будуть впливати на якість та продуктивність отриманих кормів [3].

Дослідження проведено на експериментальній базі Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН. Дослід закладено на дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних середньокислих суглинкових ґрунтах.

Залуження проводили без покривної культури. Норми висіву трав: конюшина лучна (3 кг/га),  лядвенець рогатий (4 кг/га), тимофіївка лучна (3 кг/га), костриця лучна (4 кг/га), пажитниця багаторічна (5кг/га).

При аналізі усереднених даних за чотири роки досліджень вміст в травостої  бобових  трав залежно від варіанту  удобрення  знаходився в межах 37,4 – 51,7 %. Найвищий вміст – 51,7 % відмічено на варіанті з внесенням в ґрунт суміші мікроелементів, вапна та передпосівній інокуляції насіння ризобофітом. Вміст злаків на інших варіантах досліду не перевищував 47,5 %, різнотрав’я 15%.  Найменше злакових трав спостерігали  при застосуванні вапна та при внесенні глауконіту - 0,7 т/га щорічно. Так, з внесенням вапна, суміші мікроелементів на фосфорно-калійному фоні, в середньому, їх вміст становив 36,7%. За поверхневого внесення 0,7 т/га глауконіту щорічно частка злаків становила 37,7%.

Таблиця 1

Вплив удобрення та передпосівної інокуляції насіння на ботанічний склад бобово-злакового травостою, в середньому за 2009-2012 рр.

Ботан

На фоновому варіанті відзначено зростання збору кормових одиниць на 28% та перетравного протеїну на 6 % порівняно з контролем. На варіантах, де проводили інокуляцію насіння ризобофітом та додатково вносили в ґрунт мікроелементи, прирости кормових одиниць  до контролю були однаковими і становили 27 %. Проте приріст перетравного протеїну був вищим  на варіанті з внесенням суміші мікроелементів

Таблиця 2  

Кормова продуктивність бобово-злакового травостою залежно від удобрення, в середньому за 2009-2012 рр.

Обробка посівного матеріалу бактеріальним препаратом, при застосуванні фосфорно-калійних добрив та 3 т/га вапняку забезпечила найвищий приріст кормових одиниць та перетравного протеїну на цьому варіанті  – 50% та 47% відповідно.

Таким чином, обробка посівного матеріалу бактеріальним препаратом, при застосуванні фосфорних і калійних добрив з внесенням 3 т/га вапняку забезпечує найвищий приріст кормових одиниць та перетравного протеїну  – 50% та 47% відповідно, з вмістом бобових трав 51,7%.

Література

1. Бутуханов А. Б. Влияние удобрений на ботанический со­став травостоя / А. Б. Бутуханов // Кормопроизводство. – 2005. – № 5. – С. 11–13.

2. Козяр О. М., [та ін.]. Динаміка ботанічного складу траво­стою сіяної сіножаті залежно від його складу та рівня мінерального удобрення в умовах Правобережного Лісостепу України / О. М. Ко­зяр [та ін.] // Корми і кормовиробництво. – 2004. – Вип. 54. – С. 54–60.

3. Черняева И.И. Экологические проблемы использования азотных удобрений /И.И. Черняева  // Химизация сельского хозяйства. – 1990. - №4. – С.19-23.