Хані Альжасем

аспірант

Науковий керівник: доктор с.г. наук, професор Юркевич Є.О.

Одеський державний аграрний університет

 м. Одеса

ВПЛИВ РІЗНИХ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ПРОДУКТВНІСТЬ КОРОТКОРОТАЦІЙНОЇ СІВОЗМІНИ В УМОВАХ БІОЛОГІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕРОБСТВА

Некероване використання хімічних засобів негативно впливає на сукупність організмів, що входять до цієї системи. Тому основним напрямом ефективного ведення сільськогосподарського виробництва для задоволення потреб населення продуктами харчування, а промисловість – сировиною є інтенсивно-екологічне землеробство.[1,2]

Однак, на сучасному етапі  розвитку сільського господарства ідея біологічного землеробства потребує нового підходу, нових технічних рішень щодо максимально можливого повернення до ґрунту поживних речовин у вигляді соломи, гною, компостів, міських стоків відходів промисловості, сидератів.[3,4]

Дослідження проводяться у зернопросапній короткоротаційній 4-х пільній сівозміні із наступним чергування сільськогосподарських культур: горох – пшениця озима – ячмінь озимий – ½ поля соняшник + ½ поля кукурудза. Місце проведення досліджень: Іванівський район Одеської області. Схема досліду: дослід трьохфакторний: Фактор А – системи основного обробітку ґрунту: а₁  диференційований – контроль; а₂   -безполицевий різноглибинний; а₃  - безполицевий мілкий; Фактор В- проміжні посіви: В₁ – без проміжних посівів В₂ –нут кормовий; (вика яра, вика озима, кормові боби, ); В₃ – вико-вісяна сумішка, (горохо-вівсяна сумішка, ріпаки ярий та озимий, гірчиця біла, редька олійна, серадела); Фактор С  ^_ біодеструктори побічної продукції:

с₁ – без біодеструкторів  с₂ – Екостерн 1,5 л/га; с₃ – Целюлад 2,0 л/га.

В досліді висівався районовані сорти і гібриди сільськогосподарських культур. В умовах жорстокої літньої посухи протягом двох 2015 і 2016 років, реалізувати варіанти із проміжними посівами було неможливим.

За попередніми даними в умовах 2015-2016 сільськогосподарського року в досліді простежувалася чітка закономірність про перевагу системи диференційованого обробітку ґрунту в зернопросапній короткоротаційній сівозміні у порівнянні з безполицевою різноглибинною та безполицевою мілкою системами основного обробітку ґрунту.

Так, на фоні без внесення біодеструкторів соломи, середня урожайність зернових культур становила – 4,25т/га, що перевищувало варіанти із безполицевим різноглибинним  і безполицевим мілким обробітком ґрунту відповідно на 0,08-0,39т/га, або на 1,9-9,2%. Така саме закономірність спостерігалася і за впливом систем основного обробітку ґрунту на продуктивність олійної культури – соняшнику, де урожайність насіння його за системою диференційованого обробітку ґрунту становила без застосування біодеструкторів – 2,57т/га, що на 0,36-0,52т/га, або на 14,0-20,2% більше у порівнянні із варіантами з системою безполицевого різноглибинного та безполицевого мілкого обробітку ґрунту.

Заслуговує певної уваги і той факт, що реакція окремих культур сівозміни на системи  основного обробітку ґрунту також була різною. Так, найбільша продуктивність таких зернових культур, як пшениця і ячмінь озимі, була відмічена саме у варіанті із системою безполицевого різноглибинного основного обробітку ґрунту і на фоні без внесення біодеструкторів соломи вона складала 4,46 та 3,76т/га, що перевищувало варіант із системою диференційованого (контроль) і безполицевого мілкого обробітку ґрунту відповідно на 0,07-0,46т/га, або на 1,5-10,1% по пшениці озимій і на 0,22-0,55т/га та відповідно на 5,5-13,8% по ячменю озимому.

Аналогічна закономірність з впливу різних систем основного обробітку ґрунту спостерігалася в досліді і на рівні загальної продуктивності короткоротаційної зернопросапної сівозміни за виходом з 1га сівозмінної площі зернових, кормових, кормо-протеїнових одиниць і перетравного протеїну. Кращім за цими показниками був контрольний варіант із системою диференційованого обробітку ґрунту і майже не поступався йому варіант із системою безполицевого різноглибинного обробітку ґрунту. В той же час, проведення у сівозміні системи безполицевого мілкого обробітку ґрунту призвело до зменшення загальної продуктивності короткоротаційної зернопросапної сівозміни в межах 9,2-10,1%.

Так , в середньому по всіх варіантах з систем основного обробітку ґрунту внесення в досліді біодеструктора Екстерн 1,5л/га збільшувало урожайність зернових культур на 0,35т/га, або на 7,5%, а соняшнику – на 0,09т/га та 4,0%. А найбільший ефект  в досліді був отриманий від внесення біодеструктора Целюлад 2,0л/га, де прибавка урожайності зернових в середньому по всіх системах основного обробітку ґрунту в сівозміні склала 0,44т/га, або 9,7%, а соняшнику відповідно – 0,13т/га і 5,7%.

Безумовно, зростання урожайності окремих культур сівозміни за рахунок внесення біодеструкторів соломи, забезпечило і збільшення загальної продуктивності коротко ротаційної сівозміни в цілому.

Література

1. Лебідь Є.М., Льоринець Ф.А., Десятник Л.М. Ефективність чизельного обробітку ґрунту в зерно просапній сівозміні / Є.М. Лебід., Ф.А. Льоринець, Л.М.Десятник.// Вісник аграрної науки. – 2002. - №2. – С. 13-16.

2. Пабат І.А., Шевченко М.С., Горбатенко А.І. та ін. Мінімалізація обробітку ґрунту при вирощуванні сільськогосподарських культур / І.А. Пабат, М.С. Шевченко, А.І Горбатенко, А.Г. Горобець // Вісник аграрної науки. – 2004. - №1. – С.11-15.

3. Тараріко О.Г. Підвищення сталості та продуктивності агро систем в умовах недостатнього вологозабезпечення/ О.Г.Тараріко // Наукові основи землеробства в умовах недостатньлгл зволоження. Матеріали науково-практичної конф. 21-23 лютого 2000р., м. Київ. – К.: Аграрна наука, 2001. – С. 15-19.

4. Цилюрик О. І Вплив способів основного обробітку ґрунту чистого пару на агрофізичні властивості та агрофізичні властивості та водний режим ґрунту/ О. І. Цилюрик // Агрохімія і ґрунтознавство. – 2009. - №71: - 31 – 36.