Мамченко Віталій

к. с.-г. н., доцент

Житомирський національний

агроекологічний університет

м. Житомир

ВПЛИВ МЕТАЛОХЕЛАТНОЇ КОМПОЗИЦІЇ НА РІСТ І РОЗВИТОК ТЕЛЯТ

Система вирощування молодняку великої рогатої худоби повинна враховувати біологічні особливості росту і розвитку тварин, здатність формування у них високої продуктивності і міцної конституції, бути економічно вигідною [1, 2]. 

Нестачу мінеральних речовин у раціонах усувають введенням до їхнього складу природних компонентів (сіна, концентратів, соковитих кормів), а також мінеральних речовин у вигляді преміксів, препаратів мікроелементів, серед яких останнім часом важливе місце займають металохелатні комплекси [3,4].

Телят піддослідних груп утримували в одному приміщенні безприв’язно. Умови утримання тварин були однакові – на дерев’яній підлозі. Як підстилку використовували дерев’яну стружку та солому.  Загальна схема досліджень наведена в таблиці 1.

Таблиця 1

Загальна схема досліджень

*ОР – основний раціон

Годівля тварин контрольної групи за набором кормів залишалася незмінною, а в схеми їх аналогів з дослідної групи вводили додатково щоденно в молоко металохелатну композицію 20 мл/гол/на добу з 5-ти денного віку.  20 мл/гол/на добу.

В таблиці 2 наведена динаміка живої маси піддослідних теличок.

Таблиця 2

Динаміка живої маси телят

Як видно з даної таблиці жива маса теличок при народженні у тварин контрольної групи була в межах 42 кг, а у тварин дослідної групи  - 42,1 кг.  На 21-у добу жива маса у теличок дослідної групи була на 3,1 кг більше, ніж у тварин контрольної групи. Середньодобовий приріст у тварин контрольної групи був в межах 715 г, а тварин дослідної групи – 745 грамів.  В кінці досліджень телиці дослідної групи переважали аналогів контрольної групи на 2,2 кг, що дозволило отримати по групі на 22 кг живої маси більше, ніж у контролі.

Показники крові тварин обох  груп наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Біохімічні показники крові теличок

В зрівняльний та  основний період показники загального білку, кальцію, неорганічного фосфору, цукру  у тварин контрольної та  дослідної групи знаходились в межах допустимих норм.

Висновки:

1. В результаті проведення досліджень було встановлено, що схеми випойки молока не відрізнялися між собою. До схем теличок дослідної групи вводили металохелатну композицію в кількості 20 мл/гол/на добу.
2. При народженні жива маса теличок  у тварин контрольної групи була в межах 42 кг, а у тварин дослідної групи  - 42,1 кг.  На 21-у добу жива маса у теличок дослідної групи була на 3,1 кг більше, ніж у тварин контрольної групи.
3. Середньодобовий приріст у тварин контрольної групи був в межах 715 г, а тварин дослідної групи – 745 грам.  В кінці досліджень телиці дослідної групи переважали аналогів контрольної групи на 2,2 кг, що дозволило отримати по групі на 22 кг живої маси більше, ніж у контролі.
4. Як свідчать отримані дані, що в зрівняльний та  основний період показники загального білку, кальцію, неорганічного фосфору, цукру  у тварин контрольної та  дослідної групи знаходились в межах допустимих норм.

Література

1. Бабенко Г.А. Биологическая роль микроэлементов / Г.А. Бабенко.- Тез. докл. Всесоюзного совещания по микроэлементам. Л., 1970. – С.15.

2. Берзинь Я.М. Применение солей микроэлементов в кормлении сельскохозяйственных животных / Я.М. Берзинь.- Микроэлементы в сельском хозяйстве и медицине. – Рига, 1956. – С.511 – 527.

3. Бомко В.С. Вплив металохелатів на продуктивність свиноматок та ріст поросят-сисунів / В.С. Бомко. - Новітні технології виробництва та переробки продукції тваринництва / В.С. Бомко. – Біла Церква, 2012. – С. 3 – 4.

4. Изилов Ю.С. Выращивание телят / Ю.С. Изилов. – М.: Россельхозиздат, 1973. – 85 с.