Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ВПЛИВ ІНАКТИВОВАНИХ ДРІЖДЖІВ НА АКТИВНІСТЬ АНТИОКСИДАНТНИХ ЕНЗИМІВ ПЕЧІНКИ МОЛОДІ РОСІЙСЬКОГО ОСЕТРА (ACIPENSER GULDENSTAEDTII)

Симон Марія

аспірант

Науковий керівник: доктор с-г. наук, професор,академік Грициняк І. І.

Інститут рибного господарства НААН

м. Київ

 

ВПЛИВ ІНАКТИВОВАНИХ ДРІЖДЖІВ НА АКТИВНІСТЬ АНТИОКСИДАНТНИХ ЕНЗИМІВ ПЕЧІНКИ МОЛОДІ РОСІЙСЬКОГО ОСЕТРА  (ACIPENSER GULDENSTAEDTII)

 

На базі ДП ДГ Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства НААН було досліджено вплив інактивованих пекарських дріжджів в раціоні, в період метаморфозних змін організму і після їх завершення, на активність ензимів системи антиоксидантного захисту, на прикладі каталази та супероксиддисмутази печінки. Дріжджі додавали до складу базового стартового корму Біомар (Ініціо+) для молоді російського осетра (Acipenser guldenstaedtii), якого підрощували в умовах замкнутого водопостачання з підвищеним вмістом заліза у воді.

Для біохімічних досліджень використовували 10% гомогенати тканин печінки російського осетра. Активність супероксиддисмутази визначали за допомогою відсотку гальмування реакції відновлення нітросинього тетразолію. в присутності феназинметасульфату [1]. Активність каталази визначали за зміною концентрації Н2О2 [2].

Результати досліджень виявили суттєвий вплив інактивованих дріжджів у якості кормової добавки в процесі перетворень травної системи осетра на активність ензимів системи антиоксидантного захисту, що забезпечує адаптацію організму до мінливих умов навколишнього середовища.

Так, активність каталази (КАТ, КФ 1.11.1.6) статистично достовірно підвищилась (рис. 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1. Активність каталази у печінці російського осетра, (M+m, n=15)

КАТ є геміновим ферментом, що містить Fe3+ і бере участь в тканинному диханні. Вона каталізує розкладання пероксидів, які  утворюються в процесі біологічного окиснення токсичного пероксиду водню на воду і молекулярний кисень, а також окиснює в його присутності низькомолекулярні спирти і нітрити. [3] Підвищення рівня активності цього ферменту є захисно-адаптаційною реакцією, спрямованою на стримування ПОЛ клітинних мембран.

За дії дріжджів, якими збагачувався раціон молоді російського осетра рівень активності ензиму супероксиддисмутази (СОД, КФ 1.15.1.1) навпаки – знижувався (рис. 2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2. Активність СОД у печінці російського осетра, (M+m, n=15)

Сьома доба експериментального живлення, яка відповідає 28 добі екзогенного живлення личинок російського осетра, співпадає з періодом завершення метаморфозних змін організму, що супроводжуються стресами, які активують процеси антиоксидантного захисту, які з часом нормалізуються. [4] Протягом цілого періоду експериментальної годівлі, збільшення вмісту нуклеїнових кислот з інактивованих дріжджів до 5 та 15 % в раціоні знижує активність СОД, що свідчить про зниження інтенсивності утворення продуктів дисмутації – перекису водню. [5]

Вірогідної зміни активності каталази на 7 добу експериментального живлення не має. Однак після 20 діб експерименту спостерігається дозозалежне зростання активності цього ензиму, що очевидно пов’язане із зростанням в печінці гідроперекису водню, утвореного не в результаті діяльності СОД, а інших процесів тканинного дихання, які активізуються за дії дріжджів. Причиною цьому є різке зростання кількості піридинових залишків з нуклеїнових кислот дріжджів, і збільшення кількості матеріалу для коферменту дегідрогеназ – НАДФ +, які і активують тканинне дихання з виділянням пероксиду.

Таким чином, дріжджі у концентрації 5% – викликаючи незначний оксидативний стрес, в цілому позитивно впливають на антиоксиданту систему організму осетра.

Література

1.      Дубинина Е. Е. Активность и изоферментный спектр супероксиддисмутази эритроцитов. / Е. Е. Дубинина, Л. Ф. Сальникова // Лабораторное дело. – 1983. – № 10. – С. 30–33.

2.      Королюк М. А. Метод определения активности каталазы / М. А. Королюк, И. Г. Майорова, В. Е. Токарев // Лабор. дело. ― 1988. ― № 1. ― С. 16–18.

3.      Грубинко В. В. Перекисное окисление липидов и антиоксидантная защита у рыб (обзор) / В. В. Грубинко, Ю. В. Леус // Гидробиологический журнал. – №3, т. 37. – 2001. – С. 64–78.

4.      Инновационная технология управления процессами свободнорадикальной защиты рыб на ранних этапах онтогенеза / О. В. Кеберлайн, А. В. Сахаров, А. А. Макеев [и др.] // Вестник КрасГАУ. – № 9. – 2012. – С. 112–117.

5.      Шахматова О. А. Использование показателей антиоксидантной системы гидробионтов в экологическом мониторинге (аналитический обзор) / О. А. Шахматова // Рибне господарство України. – № 1. – 2009. – С. 6–11.

Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 263
Всього коментарів: 0