Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ВМІСТ НОРМОВАНИХ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ (Zn, Cu, Pb, Cd) В ОРГАНАХ ТА ТКАНИНАХ СТЕРЛЯДІ (ACIPENSER RUTHENUS )

Ситник Юрій

к. б. наук, с. н. с.

Інститут рибного господарства НААН

м. Київ

Колесник Наталія

к. с-г. наук, с. н. с.

Інститут рибного господарства НААН

м. Київ

Симон Марія

здобувач

Науковий керівник: доктор с-г. наук, професор, академік Грициняк І. І.

Інститут рибного господарства НААН

м. Київ

 

ВМІСТ НОРМОВАНИХ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ (Zn, Cu, Pb, Cd) В ОРГАНАХ ТА ТКАНИНАХ СТЕРЛЯДІ  (ACIPENSER RUTHENUS )
 

Вміст важких металів у рибі та рибній продукції контролюється санітарними правилами, нормами (СанПіН), медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини та харчових продуктів, Державними стандартами України (ДСТУ). В Україні, на сьогоднішній день, в харчовій частині риби (м'язах) вміст важких металів нормується згідно з Державним стандартом України 2284:2010 «Жива риба. Загальні технічні вимоги». Вміст цих елементів не повинен перевищувати нормованих величин, проте вони розроблені лише для 4 важких металів: цинку, міді, свинцю і кадмію. [1, 2, 3]

У ході наших досліджень був проведений гігієнічний аналіз органів та тканин стерляді (Acipenser ruthenus L., 3+ – 4+, ♀), виловленої весною 2016 р. з Дніпровсько-Бугського лиману, щодо вмісту нормованих важких металів (Zn, Cu, Pb, Cd).

Проби органів та тканин стерляді гомогенізували, після чого спалювали в суміші концентрованих азотної (HNO3) і соляної кислот (HCl) у співвідношенні 3:1 в 3 повторностях. Маса наважки гомогенату – 2 г для кожної повторності. [4, 5] Визначення змісту важких металів в органах і тканинах риб проводили методом атомно-абсорбційної спектроскопії в полум'яному варіанті атомізації на атомно-абсорбційних спектрофотометрах ААS-3 і ААS-3N фірми "Карл Цейс" (м. Ієна, Федеративна Республіка Німеччина) в Інституті гідробіології НАН України та на спектрофотометрі С-115М1 (м. Суми, Україна) в Інституті рибного господарства НААН України (м. Київ).

Дослідження виявили, що найменша кількість нормованих важких металів накопичується у м’язах, нирках та плавцях стерляді. Найбільші рівні їх накопичення зареєстровані в зябрах, шкірі та печінці (табл. 1).

Таблиця 1.

Вміст нормованих важких металів в органах та тканинах стерляді, мг/кг сирої маси

Органи
та
тканини

Важкий метал

Цинк

Мідь

Свинець

Кадмій

м’язи

8,41 ± 0,63

0,53 ± 0,07

0,83 ± 0,09

0,05 ± 0,01

зябра

7,04 ± 1,21

0,94 ± 0,17

1,79 ± 0,16

0,12 ± 0,03

печінка

10,32 ± 1,31

8,57 ± 1,23

1,68 ± 0,23

0,11 ± 0,02

нирки

4,84 ± 1,13

1,57 ± 0,25

0,89 ± 0,16

0,14 ± 0,03

шкіра

9,13 ± 1,32

1,30 ± 0,17

1,46 ± 0,12

0,16 ± 0,03

плавці

6,10 ± 0,91

0,20 ± 0,05

1,49 ± 0,19

0,09 ± 0,03

кишківник

5,74 ± 0,72

0,75 ± 0,15

1,32 ± 0,15

0,10 ± 0,04

 

Отже, узагальнюючи найменший вміст важких металів в органах і тканинах стерляді, за зниженням, можна утворити наступний ряд:
Zn (4,84 мг/кг у нирках) ˃ Рb (0,83 мг/кг в м’язах) ˃ Cu (0,20 мг/кг в плавцях) ˃  Сd (0,05 мг/кг в м’язах). В той же час, за зростанням їх найбільшого вмісту формується слідуючий ряд:  Сd (0,16 мг/кг у шкірі) ˃ Рb (1,79 мг/кг в зябрах) ˃ Cu (8,57 мг/кг в печінці) ˃ Zn (10,32 мг/кг в печінці). Ряд загального накопичення нормованих важких металів в органах та тканинах стерляді виглядає таким чином: Zn ˃ Рb ˃ Cu ˃ Сd.

Виходячи з отриманих нами даних, ми можемо стверджувати, що вміст нормованих важких металів у м’язах стерляді знаходився істотно нижче ГДК (гранично допустимих концентрацій), як наведено в табл. 2.

 Таблиця 2.

Гранично допустимі рівні важких металів в м’язах риб

Важкий метал

Найвищий вміст в м’язах стерляді, мг/кг

ГДК,
мг/кг

Метод контролювання
(ДСТУ)

Свинець

0,83 ± 0,09

1,0

26932, 30178

Кадмій

0,05 ± 0,01

0,2

26933, 30538

Мідь

0,53 ± 0,07

10,00

26931, 30178

Цинк

8,41 ± 0,63

40,00

26934, 30538

Таким чином, з усіх досліджених органів і тканин стерляді, найбільший вміст нормованих важких металів характерний для цинку (як в загальному по організму, так і в конкретному органі – печінці), а найменший – для кобальту (як в загальному по організму, так і в конкретному органі – м'язах ).

 

Література

  1. Колесник Н. Л. Токсичний вплив пестицидів на біоту прісних водойм (огляд) / Н. Л. Колесник // Рибогосподарська наука України. – 2015. – № 4(34). – С. 31–53.
  2. Колесник Н. Л. Розподіл важких металів серед компонентів прісноводних екосистем (огляд) / Н. Л. Колесник // Рибогосподарська наука України. – 2014. – № 3(29). – С. 35–54.
  3. Ситник Ю. М. Важкі метали в органах та тканинах риби Дніпровсько Бузького лиману / Ю. М. Ситник, М. Ю. Євтушенко // Таврійський науковий вісник. – 2009. – Вип. 67. – С. 142–155.
  4. Морозов Н. П. Микроэлементы в промысловой ихтиофауне Мирового океана / Н. П. Морозов, С. А. Петухов. – М.: Агропромиздат, 1986. – 160 с.
  5. Никаноров А. М. Биомониторинг металлов в пресноводных екосистемах / А. М. Никаноров, А. В. Жулидов. – Л.: Гидрометеоиздат, 1990. – 327 с.
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 240
Всього коментарів: 0