Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ВИЗНАЧЕННЯ МОРОЗОСТІЙКОСТІ THUJA OCCIDENTALIS L. МЕТОДОМ ПРЯМОГО ЛАБОРАТОРНОГО ПРОМОРОЖУВАННЯ

Кривохатько Ганна

здобувач кафедри дендрології та лісової селекції

Науковий керівник: д.с.-г.н., професор Ковалевський С.Б.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м.Київ

 

ВИЗНАЧЕННЯ МОРОЗОСТІЙКОСТІ THUJA OCCIDENTALIS L. МЕТОДОМ ПРЯМОГО ЛАБОРАТОРНОГО ПРОМОРОЖУВАННЯ

 

Як відомо під час формування культурних фітоландшафтів особливу роль приділяють декоративним формам деревних рослин, використання яких дозволяє створювати високохудожні садово-паркові композиції. В останні роки в озелененні міст досить активно використовують рослини культиварів Thuja occidentalis L., яким притаманне велике формове різноманіття, простота штучного формування (стрижка), забарвлення хвої, стійкість проти шкідливих атмосферних викидів – кіптяви, диму, газів, зимо- та морозостійкість [1].

Дослідження морозостійкості рослин Th. occidentalis та її дев’яти культиварів в умовах м. Києва проводили у лютому місяці 2015 р. за методикою М. О. Соловйової [2] в модифікації В. В. Грохольського та О. І. Китаєва у лабораторії фізіології рослин Інституту садівництва НААН України лабораторним методом прямого проморожування пагонів [3]. Вивчення морозостійкості здійснювали у три етапи: 1 – відбір зразків для проморожування; 2 – безпосереднє проморожування; 3 – мікроскопний аналіз ступеня ушкодження однорічних пагонів.

Штучне проморожування пагонів здійснювали у морозильній камері «Frigera» за умов штучного поступового зниженням температури зі швидкістю 5 ° С / годину до показників -15, -20, -25, -30 ° С з наступним витримуванням упродовж 6 годин у камері за заданої температури. Після проморожування для прояву наслідків пошкодження зразки витримували при кімнатній температурі близько 7 діб. Пошкодження кожної окремої тканини пагона визначали за 6-ти бальною шкалою, де:

0 – пошкоджень немає (0 %);

1 – незначна зміна забарвлення, пошкоджено до 20 % тканини;

2 – середнє пошкодження тканини (40 %);

3 – середнє пошкодження тканини, чітко спостерігається побуріння її межі з іншими тканинами (60 %);

4 – сильне пошкодження тканини, вона побуріла, межі з іншими тканинами чорні (80 %);

5 – повне відмирання тканини, у деяких випадках її неможливо відрізнити від іншої (100 %).

Під час мікроскопної оцінки однорічних пагонів за зміною забарвлення на поперечному зрізі встановлювали рівень пошкодження кори, камбію, ксилеми і серцевини. Для підрахунку ушкоджень частини пагона множили бал пошкодження тканини на поправочний коефіцієнт, що визначається значенням тканини для проходження фізіологічних процесів (для кори – 6, камбію – 8, ксилеми – 4, серцевини – 2) і отримували відсоток ушкоджнення окремої тканини та однорічного пагона

Аналіз отриманих нами результатів досліджень, вказує на те, що досліджувані рослини Th. occidentalis та її культивари можна вважати морозостійкими рослинами. Так при температурі -15 ° C – -20 ° C значних пошкоджень не виявлено у більшості зразків. Лише в зразках Th. оcс .'Lutescens' у контролі, при температурі -15° C, виявлено незначні пошкодження кори (зміна забарвлення).

Суттєві пошкодження тканин при температурі -25 ° C відзначено в зразках Th. occ .'Ellwangeriana' (55,2 %), Th. occ. 'Ericoides' (62,2 %).

Найбільше пошкодження при температурі -30 ° С зазнали рослини Th. ocс. 'Ericoides' (78,4 %) та Th. ocс. 'Wagneriana' (62,2 %). Найменші пошкодження при температурі -30 ° – Th. ocс. 'Smaragd' (38,4 %) та  Thocс. 'Spiralis' (40,8 %).

 

Література

  1. Калініченко, О. А. Декоративна дендрологія [Текст] / О. А. Калініченко. – К.: Вища школа, 2003. – 199 с.
  2. Соловьёва, М. А. Физиологические основы формирования морозоустойчивости плодовыхрастений и защита от зимних повреждений [Текст] / М. А. Словьёва // Сельскохозяйственная биология. – 1983. – №7. –С. 108 – 113.
  3. Китаєв, О. І. Визначення морозостійкості плодових порід лабораторним методом прямого проморожування [Текст] / О. І. Китаєв, В. В. Горохольський, Д. В. Потанін, М. О. Бублик // Садівництво. – 2005. – Вип. 56. – С. 170–180.
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 160
Всього коментарів: 0