Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ШЛЯХИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ГАЛУЗІ М’ЯСНОГО СКОТАРСТВА

Ткачук Володимир

к.с.-г.н., доцент

Шуляр Аліна

асистент

Житомирський національний агроекологічний університет

м. Житомир

 

ШЛЯХИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ГАЛУЗІ М’ЯСНОГО СКОТАРСТВА

 

Сьогодні м’ясне скотарство перебуває у кризовому стані. Головними чинниками, котрі негативно впливають на розвиток галузі, є загальна економічна криза в державі, що призвела до зниження купівельної спроможності населення, відсутність цілеспрямованої державної підтримки галузі, недосконалість кредитної, податкової та інвестиційної політики [3].

Тому динаміка поголів’я великої рогатої худоби м’ясних порід залишається невтішною: вже протягом кількох років спостерігається його скорочення [2].

Інтенсифікація розвитку м’ясного скотарства можлива за рахунок розширеного відтворення м’ясного поголів’я худоби, однак основним резервом збільшення виробництва яловичини та підвищення її якості є промислове схрещування низькопродуктивної худоби молочних і молочно-м’ясних порід з бугаями м’ясних порід. При цьому стоїть завдання поєднати у помісного молодняку високу енергію росту та відкладення у тварин у ранньому віці резервного запасу жиру і рівномірності його розподілу в м’ясі, оскільки середньодобові прирости у помісей підвищуються на 15-20 %, знижуються затрати кормів на одиницю продукції та покращується якість м’яса [1, 4].

Тому метою наших досліджень була порівняльна оцінка продуктивних якостей помісного та чистопородного молодняку великої рогатої худоби в умовах СФГ «Шар» Козятинського району Вінницької області. Дослідження проведені на 2-х групах молодняку різних генотипів: І – чистопородних бугайцях української чорно-рябої молочної породи (УЧРМП) та ІІ – помісних бугайцях, отриманих від схрещування маток української чорно-рябої молочної породи з бугаями–плідниками абердин-ангуської породи (1/2УЧРМ х 1/2АА).

Нашими дослідженнями встановлено, що на живу масу молодняку великої рогатої худоби впливає генотип, оскільки при однакових умовах годівлі та утримання піддослідні бугайці мали різну живу масу у досліджувані вікові періоди.Так, помісні бугайці ІІ групи достовірно переважали чистопородних ровесників І групи за живою масою у 3-місячному віці на 6,2 кг (Р<0,05) та високодостовірно переважали їх у 6, 9, 12 та 15 місяців (Р<0,001). Найвищою така перевага була у 15 місяців та становила 69,8 кг (Р<0,001).Різниця за живою масою між новонародженими бугайцями різних генотипів була незначною і недостовірною.

Встановлено, що ріст піддослідних бугайців проходив нерівномірно і у різні вікові періоди середньодобові прирости у них були неоднаковими.Вищими середньодобовими приростами відзначалися помісні бугайці, які з високою достовірністю переважали чистопородних чорно-рябих у всі вікові періоди (Р<0,001). Найменша різниця між 2-ма групами піддослідних тварин виявлена у період 0-3 місяці – 68,8 кг (Р<0,05), найбільша – у період 9-12 місяців – 212,6 кг (Р<0,001).

Вцілому, бугайці різних генотипів за період вирощування мали високі середньодобові прирости, які в середньому за 15 місяців складали: 567 г у чистопородних бугайців І групи та 705 г у помісних тварин ІІ групи.

За результатами контрольного забою молодняку різних генотипів встановлено, що основні показники м’ясної продуктивності у піддослідних тварин ІІ групи були вищими.Так, перевага на користь помісних бугайців за передзабійною живою масою складала 67,7 кг, забійною масою – 60,2 кг, забійним виходом – 6,7 % за високодостовірної різниці (Р<0,001).

За результатами щомісячного індивідуального зважування та обліку кормів у СФГ «Шар» проведена економічна оцінка результатів досліджень. Затрати кормів на кожну групу піддослідних тварин складали 25340 ц кормових одиниць та 2173 кг протеїну. За період проведення досліду від групи помісних бугайців (1/2 УЧРМ х 1/2АА) було одержано 700 кг додаткового приросту.

За результатами наших розрахунків встановлено, що за період проведених досліджень від помісних бугайців було одержано 2695 гривень додаткових коштів або 265,5 на 1 голову.

Таким чином, кращими продуктивними ознаками, в тому числі забійними якостями, відзначалися помісні бугайці, отримані від промислового схрещування тварин української чорно-рябої молочної породи з абердин-ангуською. Вирощування помісного молодняку було економічно вигіднішим, а тому може бути одним із методів інтенсифікації галузі м’ясного скотарства.

 

Література

  1. Інтенсивність росту молодняку, отриманого від схрещування корів української червоно-рябої молочної породи з бугаями м’ясних порід / Й. З. Сірацький, Є. І. Федорович, І. М. Гурський [та ін.] // Збірник наукових праць ПДАТУ. – 2011. – Вип. 19. – С. 151-154.
  2. Ковальчук Т. Виклики перед м’ясною галуззю / Т. Ковальчук // Агробізнес сьогодні. – 2016. – № 1–2 (320–321). – Режим доступу: http: // www. agro-business. com. ua.
  3. Ляховець В. О. Ринок яловичини в Українi: сучасний стан та перспективи / В. О. Ляховець // Глобальні та національні проблеми економіки (електронне наукове фахове видання). – 2016. – Вип. № 10. – Режим доступу: http: // global-national.in.ua / issue-10-2016.
  4. Ткачук В. П. Ефективність схрещування корів української чорно-рябої молочної породи з бугаями вітчизняних м’ясних порід / В. П. Ткачук // Науково-теоретичний збірник: Наукові читання-2013. – Житомир, 2013. – Том ІІ. – С. 44–45.
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 333
Всього коментарів: 0