Піщан Ілона

аспірант

Науковий керівник: д.с.-г.н., професор Шкурко Т. П.

Дніпропетровський державний

аграрно-економічний університет

м. Дніпро

РІВЕНЬ ПРОДУКТИВНОСТІ  ПЕРВІСТОК ШВІЦЬКОЇ ПОРОДИ ВІД БАТЬКІВ АВСТРІЙСЬКОГО ЕКОГЕНЕЗУ

Дослідження та всебічне вивчення  адаптаційних реакцій та властивостей корів молочних порід та пошук методів і прийомів, які дозволяють підвищувати продуктивні якості, є досить актуальною проблемою існуючих та нових високотехнологічних промислових комплексів з виробництва молока [1, 2]. Вчені відмічають, що навіть для тих тварин, які вже акліматизувалися до конкретних умов існування, повинні пристосовуватися до зміни погодних умов та кормів, якість яких неоднакова [3, 4, 5].

На молочному комплексі “Єкатеринославський”, що розташований у передмісті Дніпропетровська, було сформовано три групи первісток швіцької породи по 55 голів у кожній. Формування дослідних груп корів різного екологічного походження проводили за методом збалансованих груп [6, 7]. У І групу були відібрані швіцькі тварини, які були отримані на промисловому комплексі від матерів австрійського екологічного походження, завезених нетелями навесні, а у ІІ – їх аналоги, але від матерів, завезені нетелями восени. У ІІІ групу були відібрані первістки, матері яких теж були завезені на промисловий комплекс, але із Сумської області України. Ця група тварин виступала контролем, оскільки вони відносилися до “місцевої‟ інтродукції. Для всіх трьох дослідних груп розпочиналася перша лактація.

За результатами проведених досліджень було встановлено, що перший продуктивний період у всіх піддослідних швіців перевищував показник норми. Так, у первісток І та ІІІ (контрольної) групи лактація була майже однаковою і тривала в середньому відповідно 348,0 і 348,1 доби, що перевищувало норму (305 дн) на 12,4 %. У цей же час перша лактація у корів ІІ групи продовжувалася 355,1 доби, що перевищувало норму на 14,1 % та показники І і ІІІ (контрольної) груп на 2,0 % при вірогідності на рівні Р<0,05.

За практично рівними показників тривалості лактації піддослідні групи швіців  характеризувалися досить різними значеннями молочної продуктивності. Найвищим удоєм за лактацію характеризувалися піддослідні первістки І групи, від яких було отримано 9467,3 кг фізичного або 9590,2 кг 4%-ового молока. Натомість дослідні ІІ і ІІІ (контрольна) групи швіців продукували майже однакову кількість молока, яке становила за лактацію відповідно 8462,0 і 8422,7 кг фізичного або відповідно 8388,7 і 8084,7 кг 4%-ового молока.  А це означало, що ці дві дослідні групи тварин за своїм рівнем молочної продуктивності поступалися аналогам І групи відповідно на 11,88 і 12,40 % (Р<0,001) за показником фізичного молока, а в перерахунку на 4%-ове ця різниця становила відповідно 14,32 і 18,62 % (Р<0,001).

Як жирномолочність, так і білковомолочність швіцьких первісток у більшості відповідала породним особливостям. Так, масова частка жиру в молоці корів ІІІ (контрольних) була найменшою та становила в середньому 3,75 %. Суттєво вищим значенням відрізнялося молоко ІІ дослідної групи первісток, у яких жирномолочність сягала рівня у 3,94 %, що було більше показника тварин ІІІ (контрольної) групи в абсолютному обчисленні на 0,19 % (Р<0,05). Найкращим показником масової частки жиру в молоці характеризувалися швіцькі первістки І групи, у яких він становив у середньому 4,09 %, що було більше показника аналогів ІІ групи в абсолютному обчисленні на 0,15 % (Р<0,05), а показника швіців ІІІ (контрольної) груп – відповідно на 0,34 % (Р<0,001). Масова частка білка в молоці корів І та ІІ груп становила в середньому відповідно 3,36 і 3,37 %. Натомість цей показник у тварин ІІІ (контрольної) групи був відповідно нижче в абсолютному обчисленні на 0,07 і 0,08 % та становив лише 3,29 %.

Відповідно до кількості молока за лактацію та його якості у піддослідних корів залежав показник продукції молочного жиру та білка. Так, швіци І групи за лактацію синтезували 386,9 кг молочного жиру, тоді як від тварин ІІ групи цієї продукції було отримано лише 333,6 кг, що менше на 15,98 % (Р<0,001). Низьким показником продукції молочного жиру характеризувалися швіци ІІІ (контрольної) групи, які продукували за лактацію 314,4 кг молочного жиру, що поступалося значення аналогів ІІ групи на 6,11 %, а тваринам І групи – на 23,06 % (Р<0,001). Піддослідні швіци І групи за лактаційний період достатньо синтезували і молочного  білка, показник якого становив у середньому 317,63 кг. При цьому у тварин ІІ групи цей показник був меншим на 11,36 % (Р<0,001) і становив лише 285,2 кг. Характеризуючись невисокою білковомолочністю первістки ІІІ (контрольної) групи виробили за лактаційний період лише 278,5 кг молочного білка, що поступалося значенню аналогів ІІ групи лише на 2,41 %, натомість швіцам І групи – на 14,04 % (Р<0,001).

Література

1. Козловський В.Ю. Адаптационный потенциал голштинской и черно-пестрой  пород в условиях Северо-Запада России / В.Ю. Козловский, А.А. Леонтьев, С.А. Попова, Р.М. Соловьев. – Великие Луки, 2011. – 203 с.

2. Козловский  В.Ю. Адаптационный потенциал коров голштинской и черно-пестрой пород в условиях Северо-Запада России / В.Ю. Козловский, А.А. Леонтьев, С.А. Попова, Р.М. Соловьев. – Великие Луки, 2011. – 203 с.

3. Голиков А.Н. Физиологическая адаптация и механизмы поддержания гомеостаза у сельскохозяйственных животных / А.Н.Голиков // Адаптация и регуляция физиологических процессов животных в хозяйствах с промышленной технологией. –  Москва : МВА, 1985 – С. 5-10.

4. Слоним А.Д. Церебровисцеральные отношения, суточная периодика и нервные  механизмы  адаптации  /  А.Д.  Слоним  //  Регуляция висцеральных  функций:  Закономерности  и  механизмы.  –  Л.:  Наука, 1987. – С. 203-215.

5. Плященко  С.И.  Стрессы  у  сельскохозяйственных  животных  /  С.И. Плященко, В.Т. Сидоров. – М.: Агропромиздат, 1987. – 192 с.

6. Овсянников А. И. Основы опытного дела  в животноводстве / А. И. Овсянников. – М.: Колос, 1976 – 304 с.

7. Викторов П. И. Менькин А. А. Методика  и  организация  зоотехнических Опытов / П. И. Викторов, А. А. Менькин. – М.: Агропромиздат, 1991. – 112 с.