Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАЦІЇ БУРКУНУ БІЛОГО ЗА РІЗНИХ НОРМ ВИСІВУ В СУМІСНИХ ПОСІВАХ З ОДНОРІЧНИМИ ЗЛАКОВИМИ КУЛЬТУРАМИ

Захлєбаєв Максим

аспірант

Науковий керівник: д. с.-г. н., професор Демидась Г. І.

Національний університет біоресурсів і природокористування

м. Київ

 

ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАЦІЇ БУРКУНУ БІЛОГО ЗА РІЗНИХ НОРМ ВИСІВУ В СУМІСНИХ ПОСІВАХ З ОДНОРІЧНИМИ ЗЛАКОВИМИ КУЛЬТУРАМИ

 

Важливою умовою підвищення ефективності польового кормовиробництва, родючості ґрунтів, вирішення проблеми дефіциту кормового білка та якості корму в цілому є вирощування однорічних і багаторічних бобових трав. При їх вирощуванні як у чистих так і в сумісних посівах враховуються якісні показники, рівень урожайності, кормова цінність та агротехнічне значення.

Для оптимального виробництва повноцінних рослинних кормів на орних землях частку бобових трав та бобово-злакових сумішок у структурі посівних площ кормових культур доцільно довести в Лісостепу до 45-50%, Степу – 40-45 та на Поліссі до 50-55% з урахуванням спеціалізації тваринництва [1]. Перевага травосумішок зумовлюється насамперед тим, що вони значно повніше використовують сонячну енергію, поживні речовини і воду, ніж окремий вид [2,3].

 При цьому серед багаторічних бобових трав на особливу увагу заслуговує більш широке впровадження у виробництво буркуну білого. Згадана бобова культура формує врожай зеленої маси 15-30 т/га у перший та 35-50 т/га у другий рік вегетації, що забезпечує збір до 8 т/га сухої речовини, а також 40-60 т сіна. В 1 кг свіжого корму, скошеного у фазу бутонізації – початок цвітіння, міститься 0,18 к. од., а на 1 к. од. припадає 180-220 г перетравного протеїну, близького за якістю до курячого яйця [4,5].

Дослідження за темою дисертаційної роботи «Формування продуктивності буркуну білого в сумісних посівах з іншими кормовими культурами в умовах Правобережного Лісостепу» проводилися протягом 2015-2016 рр. у науковій лабораторії кафедри кормовиробництва, меліорації і метеорології  на базі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Агрономічна дослідна станція».

Гідротермічні умови в роки проведення досліджень дещо відрізнялися від середньобагаторічних, але загалом були сприятливі для вирощування кормових культур.

Схема досліду включала три фактори: фактор А – травосумішки: буркун білий (контроль), буркун білий + кукурудза, буркун білий  + просо, буркун білий + суданська трава, буркун білий + сорго; фактор В – норма висіву буркуну білого: 16, 18, 20 та 22 кг/га; фактор С – удобрення: без добрив (контроль), N45P45K45, N60P60K60 та N60P90K90. Фенологічні спостереження виконували за методикою Інституту кормів НААН [6].

Встановлено, що у міжвидових агрофітоценозах сумісне вирощування буркуну білого за різних норм висіву з однорічними злаковими культурами значною мірою впливає на тривалість окремих фаз і всього вегетаційного періоду їх розвитку порівняно з одновидовим посівом. У змішаних посівах із збільшенням норми висіву буркуну білого простежувалася тенденція до дещо тривалішого проходження фаз росту і розвитку обох компонентів.

Сходи буркуну білого та початок гілкування на всіх варіантах досліду, незалежно від норми висіву та злакового компонента, були одночасними та відзначилися уповільненням, порівняно із злаками, що характерне для цієї культури на початкових фазах вегетації. Міжфазний період гілкування – бутонізація буркуну білого у сумішках з кукурудзою та сорго, в середньому за два роки, розпочинався пізніше на 4-6 діб, ніж в одновидових посівах, а у сумішках із суданською травою та просом із затримкою на 5-8 діб.

Разом із тим у міжвидових агрофітоценозах початок бутонізації буркуну білого у сумішках з кукурудзою та сорго за норми висіву 16 кг/га розпочинався раніше на 2-3 доби ніж за норми 20 кг/га, а у сумішках із суданською травою та просом – на 4-6 діб (різниця у нормах висіву 18 та 22 кг/га є незначною, відповідно від 16 та 20 кг/га).

Весняне відновлення вегетації буркуну білого відбувалося одночасно, незалежно від досліджуваних факторів. Період весняне відновлення вегетації – гілкування, як і в перший рік вегетації, на всіх варіантах сумісного посіву порівнюючи з контролем був тривалішим. У варіанті із кукурудзою різниця становила всього 1 добу, із сорго – 2-3, суданською травою і просом 5-6 діб. Збільшення норми висіву до 22 кг/га, порівняно  з контролем (16 кг/га), сприяло пізнішому настанню фази бутонізації буркуну як у чистому посіві, так і в сумішках. У одновидовому посіві ця різниця досягла 4 доби, з кукурудзою, просом, суданською травою та сорго відповідно: 6, 12, 10 та 8 діб.

Отже, настання і проходження фаз розвитку рослин значною мірою залежали від біологічних особливостей культур, норм висіву буркуну білого, їх конкуренції за сонячне світло та вологу.

 

Література

1. Роль люцерни посівної в інтенсифікації кормовиробництва / О. В. Корнійчук, В. Д. Бугайов, Н. Я. Гетман [та ін.] // Посібник українського хлібороба : Наук.- практ. зб.  – К. : ТОВ «Академпрес», 2013. – Т. 2. – С. 222–225.

2. Луківництво / [П. С. Макаренко, Г. І. Демидась, О. М. Козяр та ін.]; за ред. проф. П. С. Макаренка, Г. І. Демидася. – К. : НУБіП України, 2015. –  350 с.

3. Демидась Г. І. Зміна продуктивності злаково-бобових сумішок на зелену масу залежно від густоти їх посіву / Г. І. Демидась, В. В. Ямкова // Корми і кормовиробництво. – 2011. – Вип. 69. – С. 152-156.

4. Багаторічні бобові трави як основа природної інтенсифікації кормовиробництва / [Г. І. Демидась, Г. П. Квітко, О. П. Ткачук та ін.] ; за ред. проф. Г. І. Демидася, Г. П. Квітка. – К. : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2013. – 322 с.

5. Никифоров Ю. В. Алтайские травы-целители / Ю.В. Никифоров. – Горно-Алтайск : Юч-Сумер-Белуха, 1992. – С. 92-93.

6. Методика проведення дослідів з кормовиробництва і годівлі тварин / [Бабич А. О., Кулик М. Ф., Макаренко П. С. та ін.].– К. : Аграрна наука, 1998. – 78 с.

Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 246
Всього коментарів: 0