| Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки |
Юркевич Є.О. доктор с.г. наук, професор, завідувач кафедри Албул Сергій аспірант Одеський державний аграрний університет м. Одеса
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЗЕРНА КУКУРУДЗИ В ОРГАНІЧНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
Сьогодні альтернативою сучасним супермаркетовим делікатесам, виготовленим з додаванням стимуляторів смаку та інших шкідливих компонентів, стає їжа органічного походження, вироблена з екологічно чистих продуктів по альтернативних технологіях. До альтернативних методів ведення сільського господарства можна віднести біоінтенсивне ( Biodynamic Agriculture), ЕМ-технології (Effective Microorganism Technologies), мало витратне стале землеробство(LISA – Low Input Sustainable Agriculture) та інше. Ці моделі ґрунтуються на глибокому розумінні процесів, що відбуваються в природі, спрямовані на поліпшення структури ґрунтів, відтворення їх природної родючості та сприяють утворенню екологічно стійких агроландшафтів. Саме до таких систем агровиробництва належить й органічне землеробство.[1] Південна зона займає 18,8% території України, з населенням 6,8 млн. осіб (14,4 населення України), що свідчить про значну актуальність розкриває мого питання. У цілому роль альтернативних систем ведення сільського господарства у структурі сільськогосподарського виробництва велика, але простежуються відсутність науково обґрунтованого єдиного комплексного підходу до розвитку цих систем.[2]
Кукурудза- одна з важливіших і найбільш розповсюджені зернофуражні хліба і знаходять надзвичайно різнобічне використання: дає цінні харчові продукти людині, кращі за різноманіття та поживністю корми тваринам, представляє собою дешеву сировину для промисловості та особливо багате джерело вуглеводів. Ця культура майже не має відходів, тому що використовується зерно, листя, стебла, стрижні початків і навіть її коріння. Цінні властивості кукурудзи перевіренні протягом багатьох століть народами різних країн. Її справедливо називають дивовижною скарбницею, золотим початком, чемпіоном зернових і кормових культур, рослиною необмежених можливостей [ 3] Потенціал можливості цієї культури використовується не наповну, а тому найближчими роками її урожайність планують збільшувати за рахунок стабілізації посівних площ та використання гібридів різних груп стиглості, впровадження сучасних технологій, які можуть забезпечити використання найновіших досягнень селекції і насінництва, механізації виробничих процесів на основі точного біологічного контролю за станом і розвитком рослин [ 4] Метою наших досліджень стало дослідження впливу мінімізації основного обробітку ґрунту з використання біодеструкторів на продуктивність кукурудзи в органічному землеробстві в умовах Південного Степу України. Дослідження проводяться у зерновій короткоротаційній 4-х пільній сівозміні із наступним чергування сільськогосподарських культур: горох – пшениця озима – ячмінь озимий – ½ поля соняшник + ½ поля кукурудза. Фактор А – способи основного обробітку ґрунту: - полицевий – оранка на глибину 23-25 см (О) контроль; - безполицевий звичайний обробіток ґрунту на глибину 14-16 см (БЗ); - безполицевий мілкий обробіток ґрунту на глибину 10-12 см (БМ); Фактор С _ біодеструктори побічної продукції: - без біодеструкторів; - Екостерн 1,5 л/га; – Целюлад 2,0 л/га. Відмінності у ґрунтових умовах, які склалися під час вегетації кукурудзи у наслідок проведення різних способів зяблевого обробітку ґрунту безумовно вплинули на процеси формування урожаю зерна кукурудзи в досліді. Так, в умовах 2015-2016 сільськогосподарського року проведення полицевої оранки на глибину 25-27см забезпечило зростання врожайності зерна кукурудзи в досліді у порівнянні із звичайним безполицевим обробітком на 14-16см і безполицевим мілким (дискуванням) на 10-12см відповідно на 5,5-7,3ц/га без застосування біодеструкторів. В той же час, перевага полицевої оранки на фоні внесення біодеструктора Екостерн 1,5 л/га становила 6,1-8,4ц/га, а на фоні внесення біодеструктора Целюлад, 2,0л/га 6,2-8,8ц/га відповідно у порівнянні з безполицевим звичайним обробітком на 14-16см та безполицевим мілким обробітком ґрунту на 10-12см. Самий високий урожай зерна кукурудзи в досліді було отримано саме у варіанті з полицевою оранкою на 25-27см на фоні внесення біодеструктора Целюлад,2,0л/а, який становив 57,6ц/га. Слід також відмітити і той факт, що хоча за погодних умов 2014-2015 сільськогосподарського року (за післязбиральний період попередника кукурудзи) випало лише 90 опадів і було критично мало для ефективного використання біодеструкторів соломи, вони мали певний вплив на формування урожайності зерна кукурудзи. Однак, розглядаючи ефективність роботи різних біодеструкторів у польових умовах, можна констатувати той факт, що в досліді була встановлена деяка тенденція щодо незначного підвищення урожайності зерна кукурудзи у варіантах з використанням біодеструктора Целюлад 2,0л/га. Так, на фоні полицевої оранки на 25-27см прибавка урожаю зерна кукурудзи від його застосування становила 0,8ц/га, на фоні безполицевого звичайного обробітку на 14-16см – 0,7ц/га і на фоні безполицевого мілкого обробітку ґрунту на 10-12см – лише 0,4ц/га, у порівнянні з варіантами де було застосовано внесення біодеструктору Екостерн 1,5л/га. Таким чином, спосіб основного обробітку ґрунту має певний вплив на ефективність роботи біодеструкторів соломи за рахунок змін ґрунтових умов розкладення органічної речовини. У варіанті з мілким загортанням соломи, в умовах дефіциту ґрунтової вологи в зоні розташування післязбиральних рештків ефективність дії біодеструкторів зменшується.
Література
| |
| Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (19.10.2016) | |
| Переглядів: 391 |
| Всього коментарів: 0 | |
