Матусяк Михайло

асистент кафедри садово-паркового господарства,

садівництва та виноградарства

Вінницький національний аграрний університет

м. Вінниця

ОПТИМІЗАЦІЯ ВИРОЩУВАННЯ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАНІВ В УМОВАХ ВІННИЧЧИНИ

Дуб в лісах України є однією з найбільш поширених і цінних в багатьох відношеннях порід, а експлуатація його лісостанів завжди була пріоритетною в господарській діяльності.

Не дивлячись на економічну стагнацію та сьогоднішню невизначеність основних принципів ринкового господарювання, потреба у високоцінних дубових сортиментах для господарських та промислових цілей залишається досить відчутною і гострою. Багаторічний досвід переконливо засвідчує, що традиційні методи господарювання з акцентом на суцільні рубки та наступне паросткове поновлення чи створення лісових культур не змогли реалізувати ідею розширеного відтворення високопродуктивних та стійких дубових лісостанів України [1].

Неодноразові масові хвилі всихання нанесли відчутний удар по дубу, як основній лісотвірній породі, змусили внести певні корективи у господарстві, акцентувавши увагу перш за все на проведенні санітарних рубок. Останні стали практично визначальним мірилом в комплексі господарських заходів у дібровах.

Достатня кількість вологи і тепла, оптимальні ґрунтові умови  сприяли формуванню багатих на види Вінницьких  грабових дібров [2]. У цих  умовах найвищу ценотичну конкурентноспороможність виявляє граб звичайний, що простежується його участю у складі насаджень. Незважаючи на систематичні рубки догляду, які проводилися з метою збереження дуба звичайного, ясена звичайного та інших цінних порід  у складі 92-132-річних деревостанів, збереглося найбільше (в 19 насаджень Вінницької області було 36,5-64,9 % загальної їхньої кількості) дерев граба. Тільки у двох насадженнях виявлено     9,7-14,9 % граба загальної кількості деревних порід [2].

У далекому минулому  (92-132 роки тому) лісосіку розробляли вручну. На той час сортименти вивозили гужовим транспортом. Навіть не трелювали, а порубкові рештки спалювали. Лісосіки розробляли в осінньо-зимовий період, коли робоча сила й коні були вільні. При розробці лісосіки взимку краще зберігаються самосів та підріст. Природно, що у складі відновлення на свіжому зрубі був і підріст граба. Вік останнього такий або близький, як  і підросту дуба звичайного,  ясена звичайного та липи звичайної. Тому відсутність підросту граба, який мав одинаків вік із підростом головних порід, свідчить, що його вирубали при рубках догляду. Підріст граба, який зберігся до обстеження, має менший вік на 10-52 роки. Проте  в усіх насадженнях граб виявляє інтенсивний ріст, а у семи із 21 насадження він знаходиться у I ярусі [3].

Як уже зазначалося, протягом 92-132 років усі заходи здійснювалися для збереження цінних деревних порід, зокрема дуба звичайного, ясена звичайного, береки лікувальної, черешні звичайної та липи дрібнолистої. Однак для обстеження цих дерев залишилося дуже мало. Тільки у п’яти насадженнях дерев дуба звичайного збереглося від 122 до 167 на га. В складі решти 15 насаджень дерев дуба збереглося від 40 до 94 на га.

За біологічними та екологічними властивостями оптимальна участь ясена звичайного в складі насаджень становить 25-30 % дерев загальної кількості їх за умови рівномірного розміщення по площі. За нашими даними, у складі двох насаджень ясена не було, в одному збереглося тільки вісім дерев ясена, у трьох – 100-109 дерев і в решти – від 26 до 84, або від 7,4 до 25 % загальної кількості дерев, що знаходяться у межах його ценотичного оптимуму [4].

У чотирьох насадженнях збереглася черешня звичайна, в одному – одне дерево, у двох – 9-11 і в одному 20 дерев. Липа збереглася у 14 насадженнях – від 1 до 44 дерев, а в одному – 90 дерев. Береки збереглося по одному дереву в двох насадженнях.

Отже, незважаючи на те, що господарські заходи були спрямовані на збереження головних порід в усіх природних насадженнях насіннєвого походження, у дібровах Поділля найбільше з’являється самосіву і зберігається підросту граба звичайного.

Як відомо, склад насаджень суттєво впливає на запас стовбурової деревини, особливо на вихід цінних сортиментів та їхню вартість. Із збільшенням кількості дерев до певної межі дуба звичайного, ясена звичайного та інших цінних дерев у змішаних насадженнях, в тому числі й у природних насіннєвих, розміщених у свіжих дібровах, підвищуються запас стовбурової деревини, цінних сортиментів та їхня вартість

Література

1. Бондар А. О. Особливості росту основних лісоутворювальних деревних порід Вінниччини / А. О. Бондар // Аграрна освіта і наука. – 2004. – Т. 5, № 1 - 2. – С. 81-85.
2. Бондар А. О. Формування лісових насаджень у дібровах Поділля /   А. О. Бондар, М. І. Гордієнко. – К.: Урожай, 2006. – 325 с.

3. Голубець М. А. Сучасні проблеми лісознавства, лісівництва та лісового госпоарства / М. А. Голубець // Наукові праці ЛАНУ. – Вип. 2. – С. 20-26.

4. Лосицький К. Б. Продуктивность, воспроизводство и жизнеспособность дубовых лесов по зонам СССР // Дубравы и повышение их продуктивности / К. Б. Лосицький. – М.: Колос, 2001. – С. 13-36.