Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ОЦІНКА ФЕНОТИПОВОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИМ’Я ПЕРВІСТОК МОЛОЧНИХ ПОРІД

Іванов Ігор

к. с-г. н., доцент

Житомирський національний агроекологічний університет

м. Житомир

 

ОЦІНКА ФЕНОТИПОВОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИМ’Я ПЕРВІСТОК МОЛОЧНИХ ПОРІД

 

При проведенні селекційної роботи в стаді великої рогатої худоби молочних порід з великою часткою голштинської крові і розробці селекційних програм та аналізі отриманих даних доцільність використання статистичних методів не викликає сумніву [3]. Вони дозволяють простежити ступінь консолідованості генетичних груп за певними ознаками, їх адаптованості до певних умов середовища і визначитись з напрямком подальших селекційних дій.

Проте вплив різної породної належності на прогнозованість реалізації їх генетичного потенціалу, ще недостатньо вивчено.  

Тому порівняння варіабельності технологічних показників первісток залежно від їх породи, дає можливість проводити прогнозовану селекційну роботу за морфологічними показниками вим’я.  

Метою досліджень було проведення оцінки фенотипової консолідації морфо-функціональних показників вим’я первісток голштинської та українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід

Дослідження проводились в стадах великої рогатої худоби голштинської та українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід ТД «Долинське» Чаплінського району, Херсонської області.

Матеріалом для досліджень були дані про морфо-функціональні показники вим’я первісток голштинської (n = 25),  українських чорно-рябої (n = 25) і червоно-рябої (n = 28) молочних порід.

Коефіцієнт фенотипової консолідації визначали за формулами Ю.П. Полупана (1996): [1]

К1=1- σг / σз ; К2=1-Cv г / Cv з

де: σг і Cv г  - середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт мінливості оцінюваної групи тварин за конкретною ознакою; σз і Cv з  – ті ж показники генеральної сукупності. Біометрична обробка результатів досліджень проводилась за загальновизнаними методиками [2].

Проведеними дослідженнями встановлено, що найкращими за промірами вим’я виявилися первістки української червоно-рябої породи (за обхватом, шириною і глибиною), української чорно-рябої породи за довжиною і  голштинської породи за відстанню від дна до землі. Причому перебільшення

 

максимальних показників над середнім по стаду в кожному проміру коливалась від 0,4 см до 4,8 см, що складало 1,0-7,0%.

За всіма промірами дійок вим’я найкращими виявилися первістки української червоно-рябої породи. Перебільшення максимальних показників над середнім по стаду в кожному проміру коливалась від 0,4 см до 0,6 см, що складало 0-4,4%. 

 Стосовно функціональних показників вим’я, можна зазначити, що найкращій разовий надій показали первістки української червоно-рябої породи, а інтенсивність молоковиведення тварини української чорно-рябої породи. Перевищення максимальних показників над середнім по стаду в кожній ознаці складало 1,0% , а саме 0,08 кг і 0,02 кг/хв. відповідно.

Таким чином, порівнюючи морфо-функціональні властивості вим’я первісток голштинської та українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід, як з середнім по стаду, так і в розрізі породних груп приходимо до висновку, що найкращими за більшістю дослідних показників виявились тварини української червоно-рябої породи, а по довжині вим’я, відстані між передніми дійками і інтенсивності молоковиведення – первістки української чорно-рябої породи.

Порівнюючи мінливість (σ) та варіабельність (CV) морфо-функціональних властивостей вим’я первісток в розрізі досліджених порід бачимо, як збільшення, так і зменшення їх величин в залежності від генотипної групи. Тому виникла необхідність обчислення ступеня фенотипової консолідації дослідних показників первісток голштинської та українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід.

Дослідженнями встановлено, що ступінь консолідації відібраного поголів'я голштинської,  українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід за морфо-функціональними властивостями вим’я коливається в межах від    -0,35 до 0,58. Найбільшу фенотипову консолідацію показали всі дослідні породи за проміром обхват вим’я (К1= 0,44…0,56; К2=0,44…0,58). Всі інші морфо-функціональні показники вим’я показали або від’ємну, або низьку позитивну ступінь консолідації. А це свідчить про відсутність селекційної роботи за дослідними ознаками  в стаді, крім обхвату вим’я, який характеризується достатньо високою консолідацією.

 

Література

1. Консолідація  селекційних  ознак  груп  тварин:  теоретичні  та  методичні  аспекти : матеріали  творчої дискусії / за ред. В. П. Бурката, Ю. П. Полупана. – К. : Аграрна наука, 2002. – 58 с. 

2. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. – М.: Колос. – 1969. – 256 с.

3. Практична результативність новітніх  теорій  та методології селекції / М. В. Зубець, В. П. Буркат, М. Я. Єфіменко [та ін.] // Вісн. аграр. науки. – 2000. – № 12. – С. 73.

Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 171
Всього коментарів: 0