Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ОЦІНКА АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА САДІВНИЧІ ТОВАРИСТВА ПРИМІСЬКОЇ ЗОНИ М. ЖИТОМИРА

Валерко Руслана

к.с.-г.н., доцент кафедри охорони довкілля

та збалансованого природокористування

Бойко Олексій

студент ОС «Магістр» за спеціальністю «Екологія» факультету екології і права

Житомирський національний агроекологічний університет

м. Житомир

 

ОЦІНКА АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА САДІВНИЧІ ТОВАРИСТВА ПРИМІСЬКОЇ ЗОНИ М. ЖИТОМИРА

 

Реформування аграрного сектору економіки, зміна земельних, майнових та трудових відносин сприяли розвитку особистих селянських господарств, особливо це стосується садівничих товариств, на присадибних ділянках яких ведеться інтенсивне господарство. А оскільки екологічна культура населення знаходиться на низькому рівні і моніторинг вирощеної тут продукції майже не проводиться, то існує небезпека для споживачів, оскільки дана продукція може не відповідати санітарно-гігієнічним вимогам та містити токсичні речовини. Наразі присадибні ділянки садівничих товариств використовуються населенням і у якості житла, тому варто було б також приділити увагу і оцінці якості питної води джерел нецентралізованого водопостачання, яка може містити надлишкові кількості забруднюючих речовин.

Тому, з огляду на вище сказане, нами було поставлено за мету провести моніторинг якості овочевої продукції та питної води джерел нецентралізованого водопостачання стосовно вмісту у них нітратів садівничих товариств «Кам’янка», «Ручейок» і «Аіст» приміської зони м. Житомира.

Результати дослідження вмісту нітратів у рослинницькій продукції, вирощеної в межах присадибних ділянок садівничих товариств, показали, що у 44,6 % овочевих зразків нітрати знаходились в концентраціях вище встановлених максимально допустимих рівнів.

Не відповідало вимогам санітарних норм і правил (див. табл. 1) за вмістом нітратів 75 % зразків картоплі, 50 % - капусти білоголової, 40 % - буряку столового, 33 % - петрушки листової та 25 % - огірків свіжих. Вміст нітратів знаходився у межах регламентів тільки у моркві столовій. Доведено, що вміст нітратних сполук у продуктах рослинництва приміської зони
м. Житомира перевищував у середньому встановлені норми ГДР у 1,4 рази в картоплі, 2,2 – капусті білоголовій, 1,5 – буряку столовому та 1,025 рази у петрушці.

Таблиця 1

Вміст нітратів у рослинницькій продукції, вирощеній в умовах приміської зони м. Житомира, середнє за 2012-2015 рр., мг/кг

Культура

Досліджено проб

Середній вміст

Варіювання показника

Кількість зразків з перевищенням ГДР, %

ГДР

Картопля

15

249,75

150-350

75

180

Морква столова

12

126,8

14,7-275

0

300

Буряк столовий

10

2038

150-4500

40

1400

Капуста білоголова

10

879

150-3630

50

400

Огірки

12

115,15

62,9-248

25

200

Петрушка

10

820

320-1490

33

800

Всього

69

-

-

44,6

-

 

Значне перевищення вмісту нітратів у 1,5 та 2,2 рази зафіксоване у буряку столовому і капусті білоголовій, що зумовлено їхніми біологічними властивостями.

За результатами дослідження встановлений спадаючий ряд культур по відношенню до вмісту нітратів, який виглядає наступним чином: капуста білоголова > буряк столовий > картопля > петрушка.

Дослідження питної води джерел нецентралізованого водопостачання садівничих товариств приміської зони міста Житомира на вміст нітратів показали, що перевищення їх вмісту встановлено у 35 % із загальної кількості відібраних зразків (табл. 2).

Таблиця 2

Вміст нітратів у зразках води, відібраних у садівничих товариствах приміської зони м. Житомира, середнє за 2012-2015 рр., мг/л

Садівниче товариство

Кількість зразків

Середній вміст

Інтервал значень

Перевищення ГДК

абсолютне число

%

«Аіст»

5

49,0

35 - 81

2

40

«Кам`янка»

5

34,0

23 - 55

2

40

«Ручейок»

4

42,5

35 - 52

1

25

Всього

28

-

-

5

35

 

Причиною збільшення вмісту нітратів у питній воді садівничих товариств може бути не тільки необґрунтоване внесення органічних та мінеральних добрив, а й порушення санітарно-гігієнічних правил облаштування колодязів. Наприклад, із збільшенням терміну експлуатації колодязів без дотримання санітарно-гігієнічних правил забрудненість нітратами збільшується. У більшості особистих господарствах гноярки, вбиральні, компостні ями та сміттєзбірники знаходяться у безпосередній близькості до джерел водопостачання, майже в усіх дворах без спеціальних загонів утримують курей, гусей, індиків, іноді кіз і навіть коней. Результатом такої технології утримання свійських тварин є забруднення системи «грунт-вода-людина» не тільки нітратами, але й патогенними мікроорганізмами [1].

Оскільки на сьогодні практично не існує ефективних методів видалення нітратів з води в умовах децентралізованого водопостачання, держсанепідслужба для запобігання виникненню метгемоглобінової анемії, у дітей передусім, забороняє вживання забрудненої наднормативними концентраціями нітратів питної води.

 

Література

  1. Палапа Н.В. Агроекологічні проблеми сільських населених територій та шляхи їх розв’язання / Н.В. Палапа, Ю.П. Колесник // Агроекологічний журнал. – 2009. - № 1. – С. 30-36.
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 134
Всього коментарів: 0