Головна » Статті » Конференція_2016_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ДЖЕРЕЛА ПАДЕВИХ МЕДІВ ПОЛІССЯ

П’ясківський Володимир

к. с.-г. н., доцент

Вербельчук Тетяна

к. с.-г. н., доцент

Вербельчук Сергій

к. с.-г. н., доцент

Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир

 

ДЖЕРЕЛА ПАДЕВИХ  МЕДІВ ПОЛІССЯ

 

Україна входить до трійки країн-лідерів з виробництва меду. Валове виробництво сягає в 70−80 тис. тонн, експортується до ЄС, США, КНР − 23−24 тис. [1].

Падевий мед відноситься до натуральних та цінних. Проте, у зимуючих бджіл він здатен суттєво ускладнювати зимівлю, призводить до токсикозів, ослаблення, а то і загибелі [1, 2, 3].

На Україні медозбір з падевого меду у лісистій місцевості явище досить поширене. Падь прямо пов'язана з лісовою рослинністю, тому падевий мед та медозбір називають лісовими. Бджоли збирають падь зі значної кількості хвойних та широколистих порід дерев, деяких кущах та трав'янистих рослинах.Падевий мед присутній на ринку у чистому вигляді з гірських та лісових пасік, або є домішкою до квіткового[4].

Дискусія в науковій літературі про падь та медяну росу рослинного походження, силу медозбору, прогнозування його, впливу на життєдіяльність зимуючих бджіл не прикорочується й нині. До даного часу існують лише окремі розрізненні дослідження по запасу паді в лісах різних типів та характеристиці основних її продуцентів [5, 6 ].

При відсутності нектарного медозбору бджоли збирають падь і медяну росу. Падь –це солодкі, клейкі виділення попелиць, червеців, листоблі­шок та ін. Падь – солодкі випорожнення, що виділяються попелицями та деякими іншими комахами, а медяна роса – солодкий «випіт» листя рослин [6]. Медяна роса – солодкі виділення, що виступають на листі дерев і трав’янистій рослинності. За хімічним складом вона подібна до нектару. За хімічним складом падь значно різниться з нектаром й залежить від виду рослин, часу живлення комах та місцевості [8].

У хвойних лісах Полісся є різні тваринні організми, продуценти паді. Серед ялинових продуцентів можна знайти 5 видів попелиць, що значно відрізняються своїм зовнішнім виглядом і місцем паразитування. Це: велика чорна попелиця, червоно-бура попелиця, сіро-зелена пістрява попелиця, попелиця зі зеленими смугами, щитівки (ялинові) та деякі інші [9, 10].

В природі існує явище гутації – «плач рослин», коли листя дерев, через пори під дією певних факторів виділяє воду та цукри. Вода, що виділяють листки, змішується з паддю тваринного походження і збирається бджолами, а надлишок – падає на землю.

Виникнення і збір роси з листяних дерев схожий до процесу у хвойних лісах. У деякі роки продуктивність листяних дерев може бути досить значною. Особливо продуктивними є дуб, береза, вільха, липа та фруктові дерева.

Стан погоди має велике значення на розвиток продуцентів медяної роси. Вже за погодними умовами восени, під час відкладання яєць комахами, можна визначити продуктивність збору роси у наступний рік. Довготривала тепла і суха погода сприяє цьому, а ранні осінні приморозки негативно діють на відкладені яйця [11].

Погодні умови у травні є вирішальними у дозріванні першого дочірнього покоління, за яким і визначається майбутня кількість комах до початку збору.  Чим тепліший та сухіший травень, тим численніше і швидше розвиватимуться наступні покоління. Липова попелиця на липі заввишки 14 м впродовж місяця може виробити 30 літрів паді. Погодні умови у червні визначають сам її збір. Довготривала тепла (біля 25°С) погода без посухи, забезпечує комахам ідеальні умови для продуктивного збору медяної роси. А холодна та дощова погода створює «застій» у розвитку попелиць.

Медяна роса утворюється при температурі 18–25°С, при чому найсприятливішою є 25°С. За температури понад 30°С комахи стають в'ялими, а продукування паді суттєво зменшується [12]. Для оптимального утворення медяної роси відіграє значно важливішу роль різниця температур між денною та нічною, аніж значення абсолютних температур.

Також на процес збору медяної роси впливають атмосферні опади. Легенький дощ цьому не шкодить, зате обмежує польоти бджіл. Сильні зливи змивають медяну росу, а разом з тим і цілі колонії попелиць. Тільки щитівки не потерпають від опадів, завдяки своїм прихисткам під лусочками.

Вологість та сухість повітря, також, впливають на продуктивність збору медяної роси. Оптимальними умовами для вироблення медяної роси, є  відносна вологість повітря 70 %. При вологості менше ніж 50 % медяна роса дуже швидко висихає. Тому у спекотні та сухі дні вона доступна для бджіл лише зранку. Значна посушливість призводить до передчасного зникнення колоній попелиць [10, 11, 13].

Колір падевого меду може бути різноманітним: від майже чорного (з листяних дерев) до світло-бурштинового (зі смереки). Запах його слабо виражений та без аромату квіткового меду. Смак залежить від походження, а в деяких випадках цей мед наділений кислуватим, а то і неприємним присмаком. По солодкості він поступається квітковому. Консистенція його в’язка (в 2–3 рази перевищує в’язкість квіткового меду), тягуча, липка.

За характером кристалізації цей мед подібний до квіткового, проте в не закристалізованому вигляді він гігроскопічний, тому  схильний до зрідження та  бродіння [14].

Таким чином, лісові угіддя Полісся збагачені продуцентами паді та медяної роси. Це значна кількість попелиць, щитівок та інших комах які паразитують як на хвойних, так і на листяних деревах. Падевий мед є натуральним, а його збір бджолами залежить від ряду факторів: продуктивності, погоди, періоду тощо. Перспективним є подальше вивчення та відпрацювання технології проведення падевих медозборів на Поліссі Житомирщини.

Література

  1. За якість та безпеку продукції бджільництва [Текст] / П’ясківський В. М., Вербельчук С. П., Вербельчук Т. В., Барановська В. А. / Органічне виробництво і продовольча безпека. – Житомир: Вид.-во  А.А. Евенюк, 2016. – С. 151–156.
  2. Темнов В. А. Технология   продуктов   пчеловодства [Текст] / В. А. Темнов. – М.: Колос, 1967. – 192 с.
  3. Чудаков В. Г. Технология  продуктов  пчеловодства [Текст] / В. Г. Чудаков. – М.: Колос, 1979. – 160 с.
  4. Кроки бджільництва України до ЄС та органічної продукції [Текст] / В. М. П'ясківський, М. М. Кривий, С. П. Вербельчук, Т. В. Вербельчук // Мат. Міжн. наук.-практ. конф. «Аграрна наука, освіта, виробництво: європейський досвід України» (17–18 листопада 2015 р.). – Житомир. – 2015. – С. 376–381. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до збірника: http: http://www.znau.edu.ua/images/images-news/2015/12/anov_2015.pdf
  5.  Медовий запас та характеристика медозбірних угідь пасіки ЖНАЕУ в Овруцькому районі [Текст] / [Вербельчук С. П., Кривий М. М., П’ясківський  В. М. та ін. ] // Вісник ЖНАЕУ: наук. теор. зб. – Житомир: 2016. – №1 (55), т. 3. – С. 149–157.
  6.  Гераксим О. Особенности выделения пади [Текст] / О. Гераксим // Пчеловодство. – 1982. – № 8. – С. 28-29.
  7. Броварський В. Д. Мед бджолиний. Технологія одержання та зберігання [Текст] [Монографія] / В. Д. Броварський, О. М. Лосєв, І. І. Головецький. – К.: НУБіП, 2010. – 96 с.
  8. ДСТУ 4497 : 2005, Мед натуральний. Технічні умови.
  9.  Глухов М. М. Медоносные растения [Текст] / М. М. Глухов. – М .: Колос, 1974. – 303 с.
  10.  Стельмахович С. Комахи і падевий мед [Текст] / С. Стельмахович // Український пасічник. – 2012. – № 8. – С. 22–25
  11. Стельмахович С. Походження падевого меду [Текст] / С. Стельмахович // Український пасічник. – 2012. – №4. – С. 26–29.
  12. Пясковский В. М. Шаги к органическому пчеловодству на Житомирщине [Текст] / Пясковский В. М., Вербельчук Т. В., Кривой М. Н., Вербельчук С. П. // Мат. II Межд. науч. практ. конфер.(3–4 марта 2015 г.) «Биотехнологические аспекты развития современного пчеловодства» /. – Киров: НИИСХ Северо – Востока. – 2015. – С. 138–142.
  13.  Пясковский В. М. Органический мед лесной растительности Полесья Украины возможен [Текст] / Пясковский В. М., Вербельчук Т. В., Лисогурская Д. В., Вербельчук С. П. // Х Межд. науч. практ. конфер. «Аграрная наука – сельскому хозяйству» / Главн. упр. с.-х. Алтайского края «Алтайский государств. агр. ун-тет». – Барнаул, 2015. – С. 174–176.
  14.  Поліщук В. П. Пасіка [Текст] / В. П. Поліщук, В. А. Гайдар. – К.: Перфект Стійл, 2008. – 284 с.
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (19.10.2016)
Переглядів: 290
Всього коментарів: 0