Головна » Статті » Конференція_2016_05_19-20 » Секція_6_Соціально-гуманітарні науки

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ WEARABLE-ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Скриннік Наталія

здобувач

Науковий керівник: д.пед.н., доцент Уліщенко В.В.

НПУ імені М.П.Драгоманова

м. Київ

 

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ  WEARABLE-ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Безупинний темп науково-технічного прогресу, глобалізації та кібернетизації пріоритетним суспільним завданням визначає емоційно-психологічну та компетентнісну адаптацію особистості, яку повинна гарантувати сучасна освіта. Суттєвим реальним протиріччям є невідповідність розвитку освітньої парадигми соціальному поступу. Тому актуальною вважаємо мету роботи - розглянути можливості застосування еволюційних wearable-технологій на уроках української літератури. Функціонування мобільно-контактних пристроїв у навчальному середовищі стало предметом дослідження. У рамках об’єкту статті – методики навчання української літератури в середній школі – були сформульовані завдання:

  • визначити місце fashion electronics у системі новітніх ґаджетів;
  • прослідкувати шляхи впровадження натільних технологій у навчальний процес;
  • розробити практичні поради щодо ефективного використання новітніх пристроїв на літературних уроках.

Wearable technology ( натільні технології, fashion electronics) — це одяг, аксесуари, які людина може носити на собі, і що є одночасно електронними пристроями.  Існує  паралельна дефініція – мобільні комп’ютери (wearable computers, wearables), яка ототожнюється багатьма вченими з ключовим поняттям [1].

Повна побутова інтеграція таких пристроїв, зручність, модерність – основні їх привілеї. «Міні-комп’ютер, який завжди з тобою, що оселився у звичних речах» [2] - стрижнева ідея таких винаходів.

Аналіз інноваційних методик навчання української літератури посідає чільне місце серед наукових пошуків багатьох педагогів, надбання яких стали основою дослідження: О.Ісаєвої, М. Наумчук, Н. Сороко, Н.Стеценко, В.Уліщенко та ін.

Орієнтирами для нашого дослідження стали такі нормативні акти: Національна доктрина розвитку освіти в Україні (№327/2002), Закони України «Про освіту» ( і Проект нової версії № 3491-д від 04.04.2016), Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.04.2011 року № 302 «Про заходи щодо впровадження електронного навчального контенту»; проект Концептуальних засад розвитку електронної освіти в Україні  2012 р., Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні від 15 травня 2013 р. № 386-р, Стратегія сталого розвитку «Україна-2020» від 12 січня 2015 року № 5/2015 та ін.

Діахронічна еволюція wearable-технологій від античних каблучок- рахівниць, спеціальних гральних пристроїв у одязі, годинників-калькуляторів розгорнулася  до предметів, оснащених багатофункціональним  штучним інтелектом.

Звичайно, достатньо висока ціна, незначне розповсюдження, складність організації колективного придбання, неадаптованість приладів та програмного забезпечення до навчальної моделі – серйозні труднощі в уведенні новинок в українських школах. Але не менш вагомими є переваги та цілий спектр можливостей технологій, що носяться.

Наприклад, смарт-окуляри Google Glass, облаштовані відеокамерою та міні-комп’ютером, оброблену інформацію одразу виводять на сітківку ока, що дозволяє знімати побачене ( у музеї, бібліотеці, на природі тощо) і входити до хмарного середовища. Для безперервного запису відео також існує ґаджет ParaShoot 2.0, який кріпиться до ременів. 

Ringly – перстень, поєднаний із iPhone та  Android, забезпечує сталий зв'язок вчителя із учнями, створює інформаційні лінії, якими можна надсилати дистанційно завдання, вказівки, а також зворотньо перевіряти їх виконання.

Писати власні мелодії, спостерігати за ритмами поезії допоможе Moff! - смарт-браслет. Внутрішні акселерометри й гіроскопи  визнчають рухи рук, перетворюючи їх у звучання.  

Спрощений прилад для дітей KidiZoom Smart Watch теж має камеру, диктофон з можливістю модифікації записів, USB, що може бути корсним на літературних заняттях.

Записувати звуки довкілля, свій голос (що корисно для виразності читатання, збереження творчих ідей) може розумний браслет Kapture.

Для збереження здоров'я  під час читання ( вдома, на уроці, навіть під час прогулянки чи спортивних занять) створений індикатор Run-n-Read, який регулює розмір та яскравість тексту, повертає його під безпечним кутом, перегортає сторінки тощо. За статурою слідкує пристрій LumoBack, що сповіщує, коли постава нерівна, а це теж вагомо при читанні.

Не менш важлиими й особливо популярними сьогодні є смарт-годинники (Smartwatch),  які працюють від системи Android Wear. У школі вони виконують комунікативну функцію ( передача текстової та голосової інформації), зберігають необхідні записи, проводять розрахунки, керують іншими навчальними пристроями (наприклад, роботами).

Для підтримки технічного оснащення сучасних учнів існують навіть спеціальні рюкзаки для підзарядки.

Оскільки одним із основних завдань навчання української літератури є «…вироблення вміння компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційному і  комунікативному сучасному просторі» [4, 101], то важко недооцінити проектне рушійне значення fashion electronics в освіті.

Узагальнюючи, створення фактично безмежної віртуальної реальності, можливість швидкісної комунікації з учнями, занурення в середовище 3D, підвищення рівня безпеки в хмарному просторі – базові переваги, якими винагородить нас адаптація  wearable-технологій під час навчання української літератури.

 

Література

 

1. Manus VR gloves reveal arm tracking for HTC Vive [Електронний           ресурс]. – Режим доступу:  WearableTECHweb

2. Интернет-журнал о носимых технологиях [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://weartech.ru/ru/index/wtf_wt

3. История носимых технологий [ Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://habrahabr.ru/company/medgadgets/blog/223433/

4. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів : Українська мова; Українська література. 5-9 класи. – К.: Освіта, 2013. – 160с.

5. Уліщенко  В. Блогосфера як нове освітнє середовище// Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах : Науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України. - 2009. - N 6. - С. 11-14.

6. Уліщенко В. Інтернет-технології в інтерсуб’єктному навчанні літератури. Теоретична і дидактична філологія: збірник наукових праць 3.- Київ: Міленіум, 2007.

Категорія: Секція_6_Соціально-гуманітарні науки | Додав: Admin (18.05.2016)
Переглядів: 243
Всього коментарів: 0