Головна » Статті » Конференція_2016_05_19-20 » Секція_6_Соціально-гуманітарні науки

МЕТОДИ ОЦІНКИ РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ФАХІВЦІВ ІЗ ЗЕМЛЕУСТРОЮ

Русіна Неля

к.п.н., викладач

ВСП «Рівненський коледж» НУБіП України

м. Рівне

 

МЕТОДИ ОЦІНКИ РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ФАХІВЦІВ ІЗ ЗЕМЛЕУСТРОЮ

 

Ефективність підготовки майбутніх фахівців із землеустрою оцінюється їх конкурентоспроможністю. Формування конкурентоспроможності майбутнього спеціаліста тісно пов’язано із педагогічними проблемами пошуку технологій, умов, механізмів цього процесу, який спрямований на розвиток особистісних якостей, реалізацію потенціалу і здібностей людини [1].

Основними факторами вибору педагогічної технології є: наповненість навчального матеріалу, інтерактивність та проблемність. Наповненість навчального матеріалу, інтерактивність спрямовані на забезпечення мобільності знань в структурі професійної компетентності фахівця, проблемність, перш за все, орієнтована на розвиток його критичного мислення, а проблемність у поєднанні з інтерактивністю забезпечує гнучкість у застосуванні методів професійної діяльності. Мобільність знань, гнучкість методу і критичність мислення у нашому дослідженні визначенні як основні компоненти оцінки рівня сформованості компетентності у студентів. Відповідно компонент мобільності знання включає підкритерії: 1) немобільно;  2) частково мобільно; 3) мобільно. Гнучкість методу як компонент містить підкритерії: 1) негнучкий; 2) частково гнучкий; 3) гнучкий.          До складу підкритеріїв критичного мислення було віднесено: 1) некритичний; 2) частково критичний; 3) критичний [2].

Нами визначено чотири рівні сформованості компетентності у відповідності до основних підкритеріїв.

Перший рівень –  дуже низький, включає чотири схеми групування, наприклад:  знання – немобільні, метод – негнучкий, а мислення некритичне (М1, Г1, К1); часткова мобільність знань, повна відсутність гнучкість методу і критичність мислення (М2, Г1, К1).  Другий рівень                             передбачає три схеми, що в сукупності відображають мінімальний рівень компетентності. Перше сполучення характеризується частковою мобільністю знань і частковою гнучкістю методу, але відсутністю критичності мислення (М2, Г1, К1). Таким же чином можна розкрити зміст інших схем (М2, Г1, К2) і (М1, Г2, К2).

Середній рівень, що відображає медіальну компетентність, містить наступне схематичне групування: (М2, Г2, К2), (МЗ, Г2, К2), (М2, ГЗ, К2), (М2, Г2, КЗ).  Наприклад, зміст третьої схеми групування (М2, ГЗ, К2) характеризується частковою мобільністю знань, гнучкістю методу і частковою критичністю мислення. Аналогічно можна розкрити зміст трьох інших схем середнього рівня.

Склад четвертого або високого рівня сформованої компетентності визначає також чотири схеми групування. Найвища  характеризується мобільним знанням, гнучким методом і критичним мисленням (МЗ, ГЗ, КЗ).

Вимір рівня компетентності у студентів проходить у відповідності  із встановленими рівнями – за  вивченням кожного кейса окремо і навчальної дисципліни в цілому. Базовим підходом під час складання тестових завдань є таксономічний підхід, який передбачає розкладання компетентності на категорії навчальних цілей і виділення відповідної типології питань й формулювання завдань (табл. 1) [2]. Відповідне групування складових елементів мобільності знань, включає здебільшого  інформаційні компоненти: базисні знання, запам'ятовування, розпізнавання, відтворення, розуміння, пошук інформації.

Отже, основними компонентами методики оцінки рівня конкурентоспроможності майбутнього фахівця із землеустрою є: мобільні базові знання, які вимагають швидкого запам’ятовування та відтворювання пройденого матеріалу, визначення основних положень, правил та  понять; гнучкість як здатність своєчасно реагувати і мобільно  адаптуватися до постійно змінюваних науково-технічних і соціально-економічних умов; критичне мислення, що визначається у студента  за вмінням оцінювати, знаходити помилки, критикувати, контролювати свою навчально-пізнавальну діяльність, виказувати прогноз, приводити контраргументи тощо.

Таблиця 1

Складові елементи  компетентності (цільова компонента)

Компетентність

Категорії цілей

Типи питань і завдань

1.

Мобільність знань

базові знання

Що, який, які, до якого, де, коли

запам’ятовування

У чому сутність

Яка головна ідея, мета

розпізнання

Назвати основні поняття

Дати визначення

відтворення

Сформулювати вимоги,

За якою формулою обчислюються

пошук інформації

Визначити за методичними рекомендаціями

розуміння

Скласти характеристику. Розповісти

2.

Гнучкість методу

застосування

Як, чому, навіщо

порівняння

Із чого складається

Як співвідноситься

Яка різниця між

переніс

Як застосовується

Чим користується

аналіз

 

Виявити закономірності

Визначити складові, оцінити фактори

синтез

 

Систематизувати поняття

Скласти ряди динаміки

узагальнення

Визначити  різними способами

3.

Критичність

мислення

оцінка

Чи прийнятне до визначених критеріїв

У чому причина

діагноз

Які встановлені критерії або вимоги

Які причини відхилення

Які перспективи

самоконтроль

Чи згодні Ви

критика

 

У чому причини

Які недоліки

Назвати  переваги

прогноз

 

Спростувати, заперечити

Привести контраргументи або перспективи розвитку

 

Література

  1. Андріяко Т. Ю. Педагогічна сутність і структура конкурентоспроможності фахівця [Електронний документ]. – Режим доступу: http://intellect-invest.org.ua/ukr/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_autors_andrijako_tj/
  2. Чошанов М. А. Гибкая технология проблемно-модульного обучения : метод. Пособие [Текст] / М. А. Чошанов. – М. : Нар. образование, 1996. – 160 с.

 

Категорія: Секція_6_Соціально-гуманітарні науки | Додав: Admin (18.05.2016)
Переглядів: 234
Всього коментарів: 0