Головна » Статті » Конференція_2016_05_19-20 » Секція_6_Соціально-гуманітарні науки

ІСТОРИЧНИЙ ПОСТУП КАФЕДРИ ФІЗІОЛОГІЇ, БІОХІМІЇ РОСЛИН ТА БІОЕНЕРГЕТИКИ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Богач Єгор

к.і.н., асистеннт

Григорюк Іван

д.б.н., професор, член-кореспондент НАН України

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

 

ІСТОРИЧНИЙ ПОСТУП КАФЕДРИ ФІЗІОЛОГІЇ, БІОХІМІЇ РОСЛИН ТА БІОЕНЕРГЕТИКИ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

 

Історія кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики (сучасна назва) нерозривно пов’язана з створенням кафедри ботаніки Київського політехнічного інституту при сільськогосподарському відділені в 1898 р.   Основоположником та першим завідувачем кафедри ботаніки був професор, академік ВУАН Є.П. Вотчал. Набутий досвід співпраці з науковим керівником, відомим вченим і фізіологом рослин К.А. Тимірязєвим уможливив                Є.П. Вотчалу організувати потужну науково-технічну базу кафедри і заснувати вітчизняну школу ботаніків та фізіологів рослин. Виходячи з тимірязєвського розуміння завдань викладання фізіології рослин Є.П. Вотчал в короткий строк організував одну з потужних лабораторій, обладнану на той час найновітнішою апаратурою, приладами, моделями, реактивами тощо. Навчальний процес було побудовано на такому основоположному принципі: «Викладачем може бути тільки той, хто сам працює в науці, лабораторія і викладання ботанічних дисциплін повинні, в першу чергу, відповідати запитам агрономії».

Пізніше в 1939 р. в Київському сільськогосподарському інституті кафедра ботаніки зазнала структурних і кадрових змін й започаткувала зародження новоствореної кафедри фізіології та мікробіології рослин. Першим завідувачем був професор А.А. Кузьменко, згодом в 1944 р. – доцент             Ф.І. Завгородній, а з 1954 р. її очолював професор І.М. Толмачов. З перших днів на кафедрі фізіології рослин працювали такі відомі вчені і талановиті представники наукової школи Є.П. Вотчала як А.С. Оканенко,                       А.А. Табенцький, П.Ф. Оксіюк, І.М. Толмачов, Ф.І. Завгородній. Наукова співпраця вчених дозволила закласти фундамент наукового напрямку еколого-фізіологічних аспектів фотосинтезу. Основною метою досліджень було вироблення керівних положень для створення посухостійких сортів сільськогосподарських культур. Праці вчених цього періоду зайняли одне з визначальних місць серед досліджень з фізіології цукрових буряків. Цей напрямок охоплював не лише питання фотосинтезу, водного режиму, мінерального живлення але й різних біохімічних процесів.

У 1962 – 1980 рр. кафедру очолював доктор біологічних наук, професор, академік УАСГН С.І. Лебедєв, який продовжив наукові традиції Тимірязєва-Вотчала і значно розширив дослідження фотосинтетичного апарату рослин. В 1963 р. назва кафедри була перейменована на кафедру фізіології і біохімії рослин. Науковою школою професора С.І. Лебедєва зроблено істотний внесок у вивчення фотосинтетичної діяльності і розроблення шляхів підвищення продуктивності рослин пшениці озимої, картоплі, гречки, кукурудзи та буряка цукрового. В 1967 р. дослідження кафедри входили до Міжнародної біологічної програми. Водночас С.І. Лебедєвим організовано навчально-наукову лабораторію фотосинтезу до складу якої входили лабораторії електронної мікроскопії, радіоактивних ізотопів та пігментів рослин. Лабораторія стала одним з провідних наукових центрів з вивчення фотосинтезу в Україні, яку по праву вважали кузнею висококваліфікованих кадрів. Підручник професора С.І. Лебедєва «Фізіологія рослин» (1961 р.) був першим фізіологічним виданням українською мовою для сільськогосподарських вузів колишнього СРСР. 

З 1980 р. завідувачами кафедри були доцент О.П. Ларін, професор      С.С. Малюта, професор А.А. Булах, доктор біологічних наук Т.В. Чугункова, доцент (нині академік НААН України) М.Д. Мельничук, доктор біологічних наук Н.М. Рашидов, професор, член-кореспондент НАН України І.П. Григорюк, доктор біологічних наук, професор П.М. Царенко. Із 2007 р. кафедру очолює кандидат біологічних наук, доцент О.А. Бойко.

Науково-педагогічний колектив кафедри забезпечує викладання дисциплін: «Фізіологія рослин», «Біохімія», «Біологія клітини» (українською та англійською мовою), «Основи проектування», «Біотехнологічні процеси агротехнологій», «Процеси та апарати біотехнологічних виробництв», «Біоконверсія органічних відходів», «Проектування біопроцесів».

На сьогодні кафедра фізіології, біохімії рослин та біоенергетики займається вирішенням важливих фундаментальних і прикладних наукових проблем, які охоплюють комплекс питань з вивчення фізіологічних й молекулярно-біологічних механізмів адаптації та стійкості рослин різних екологічних груп проти біо- та абіотичних стресів (жаро-, посухо-, зимо-моростійкість). Водночас розроблені високоефективні експрес-методи діагностики збудників хвороб та формування на основі біохімічних фракцій грибів і рослин біопрепаратів для агропромислового комплексу, виробництво біодизелю та біогазу.

Указом Президента України від 18 травня 2012 р. за роботу «Система використання біоресурсів у новітніх біотехнологіях отримання альтернативних палив» професору, члену-кореспонденту НАН України І.П. Григорюку (у співавторстві) присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки.  

Фізіологія рослин як теоретична основа рослинництва і землеробства розробляє й науково обґрунтовує численні заходи в сільськогосподарському виробництві, які спрямовані на підвищення врожаю та поліпшення його якості. Фізіологи кафедри наблизились до пізнання молекулярно-генетичних механізмів функціонування адаптації і стійкості культурних рослин проти глобальних змін потепління та потемніння на земній кулі. Показано, що від інтенсивності досліджень у галузі фізіології і біохімії рослин залежить збільшення виробництва продуктів харчування, рослинницької сировини з одночасним поліпшенням їхньої якості. Досягти цієї мети можна шляхом створення генетичних форм рослин з високою потенційною продуктивністю і стійкістю проти несприятливих чинників, а також впровадження низькоенергоємних, ресурсозберігаючих й екологічно безпечних технологій їх вирощування, збереження та переробки.

Категорія: Секція_6_Соціально-гуманітарні науки | Додав: Admin (18.05.2016)
Переглядів: 241
Всього коментарів: 0