Головна » Статті » Конференція_2016_05_19-20 » Секція_6_Соціально-гуманітарні науки

ЦИВІЛЬНА СЛУЖБА США: КОНВЕРГЕНТНА МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

Онуфрієнко Олексій

к. ю. н., доцент, докторант

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління

Національної академії державного управління при Президентові України

м. Дніпропетровськ

 

ЦИВІЛЬНА СЛУЖБА США: КОНВЕРГЕНТНА МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

 

Розуміння обумовленості моделей державної служби конкретно-історичною формою взаємодії держави і громадянського суспільства, зміст якої утворюють складні процеси одночасної багатоаспектної конвергенції та дивергенції, дозволяє виокремити та розмежувати конвергентні, дивергентні і змішані форми взаємодії та, - відповідно їм, - моделі державної служби.

Яскравим прикладом сильної конвергентної моделі державної служби є державна (цивільна) служба США. Її еволюція та сучасний стан були значною мірою зумовлені трьома фундаментальними факторами. По-перше, це практична реалізація концепції суспільного договору як вагомого цивілізаційного імпульсу, що був втілений у Мейфлауерській угоді (Mayflower Compact) і став символічно-концептуальною основою розвитку не тільки галузі конституційного права США, але й державності в цілому. Зазначений фактор не завжди потрапляє у фокус досліджень моделей державної служби в контексті науки державного управління. Разом із тим суспільний договір як один з найважливіших соціальних архетипів принципово визначив і головну мету співіснування держслужби та громадянського суспільства – продуктивна взаємодія задля досягнення загального блага, зв’язаність чиновників неписаним договором із суспільством.

Другий фактор в американських літературних джерелах описується формулою М. Нельсона «демократія виникла раніше, ніж бюрократія», внаслідок чого остання була вимушена адаптуватися до егалітарного суспільства та підкорятися політичній кон’юнктурі [1, c. 274-275]. У вітчизняних дидактичних джерелах саме цією формулою звичайно починають аналіз державної служби у США, що є цілком умотивованим (хоча і не згадують автора) [3, c. 224].

Третій фактор, що визначив парадигму розвитку держслужби у США, – стійкі традиції самоврядування, самоуправління «вільних людей на вільній землі» [2, с. 292].

 Сумарно означені чинники результували у фундаментальне переосмислення природи політичної влади й утворили «вихідну точку» розвитку державної служби США [1, c. 270], сформувавши парадигму її подальшої еволюції в контексті конвергентної форми взаємодії громадянського суспільства і держави та визначивши її сучасні характеристики, зокрема:

1). Децентралізація та слабка уніфікація державної служби. Мобільність чиновництва та його здатність швидко реагувати на нові виклики, що продукуються складним та різноманітним соціальним буттям.

2). Поступальний рух від системи «victor’s spoil» («здобич – переможцю»), яка була впроваджена під час президентства (1829-1837) Е. Джексона, до «системи заслуг» (merit system), запровадженої у рамках реформ 1978-1979 рр. [1, c. 281-284]. За допомогою останньої було запроваджено систему регулярної атестації чиновників, покликану забезпечити облік індивідуального внеску у діяльність держслужби. Домінуюча «система заслуг» передбачає відбір та просування кадрів з усіх верств суспільства, виключно на основі оцінювання їх навичок та умінь у контексті чесної і відкритої конкуренції, побудованої на принципі рівних можливостей, відсутність будь-якої дискримінації у процесі відбору, високі вимоги як до почуття солідарності кандидатів і їх бажання служити суспільній справі, так і до якості роботи на посаді тощо [1, c. 283-284], що в цілому виступає одним із найважливіших чинників забезпечення інституціональної конвергенції державної служби США.

3). Складна еволюція держслужби США стосовно проблематики політизації чиновництва: від традиційно великого ступеня політизації, забезпеченого вже згаданими вище реформами адміністрації президента Е. Джексона, до обмеження системи «здобичі» законом Пендлтона 1883 року, який передбачив кваліфікаційні іспити для службовців [1, c. 274]. І надалі - від значного обмеження політичної діяльності державних службовців відповідно до Закону Хетча 1939 р. (Hatch Act, офіційно An Act to Prevent Pernicious Political Activities), - і до поступової м’якої реполітизації держслужби впродовж останніх десятиріч ХХ століття [1, c. 276-277]. Головним результатом цих процесів є формування концепції, що відрізняється від континентально-європейської точки зору на зазначене питання; жорстке розмежування політиків та адміністраторів все частіше визнається таким, що не відповідає реальній ситуації (і не є актуальним).

4). Безумовна та системна орієнтація державної служби США на громадянина як реципієнта адміністративних послуг, особливо у сенсі реформ 80-х років ХХ сторіччя, що упровадили сучасну модель «прозорої» бюрократії [1, c. 278] з її методами, запозиченими у приватного сектора, що загалом стимулювало конвергентні процеси між державною службою та суспільством.     

Пропонований підхід до вивчення моделей державної служби в контексті форми взаємодії держави то громадянського суспільства дозволяє розглянути у складному взаємозв’язку важливі соціокультурні чинники, які впливають на формування характеристик моделей держслужби, але звичайно залишаються «за дужками» як у дослідженнях з науки державного управління, так і в межах інших суспільних наук.

Література

  1. Государственная служба (комплекс. поход): Учеб. пособие / А.В. Оболонский, А.Г. Барабашев и др. – М.: «Дело», 2000. – 440 с.
  2. Державна служба : підручник : у 2 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; редкол. : Ю. В. Ковбасюк (голова), О. Ю. Оболенський (заст. голови), С. М. Серьогін (заст. голови) [та ін.]. - К. ; Одеса : НАДУ, 2012. - Т. 1. - 372 с.
  3. Організація державної служби в Україні: теорія та практика: Навч. посібник / За заг. ред. М. О. Багмета, М.С. Іванова, В.С. Фуртатова. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2007. – 244 с.
Категорія: Секція_6_Соціально-гуманітарні науки | Додав: Admin (18.05.2016)
Переглядів: 266
Всього коментарів: 0