Головна » Статті » Конференція_2016_05_19-20 » Секція_5_Економічні науки

МОБІЛЬНІСТЬ РОБОЧОЇ СИЛИ – ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРАЦІ

Лебідь Олександр

аспірант

Науковий керівник: д.держ.упр., професор Приходько І.П.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

м. Дніпропетровськ

 

МОБІЛЬНІСТЬ РОБОЧОЇ СИЛИ – ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРАЦІ

 

В загальному розумінні під ефективністю праці на сільськогосподарських підприємствах розуміють її здатність збільшувати випуск сільськогосподарської продукції без збільшення кількості затраченої праці. Підвищення ефективності зазвичай виражається в збільшенні випуску протягом найкоротшого періоду часу без падіння якості товарів і послуг. Якщо праця ефективна, то якість вироблених товарів і наданих послуг будуть високими.

Є багато рекомендацій, які слід враховувати при підвищенні ефективності праці. Наведемо їх в наступному списку:

- освіта та навчання: рівень освіти і професійної підготовки, отримані працівником на протязі довгого часу шліфуються і якісно удосконалюються під час безпосередньої роботи на виробництві. Добре освічений і навчений працівник завжди працює над підвищенням ефективності своєї роботи;

- рівень технології: високі технології дозволяють підвищити ефективність праці;

- ефективне управління: дуже багато залежить від керівництва господарюючого суб’єкта;

- особисті навички працівника: якщо працівник має від природи хист до конкретної робити, його праця стає ефективною;

- приваблива заробітна плата: коли рівень зарплати відповідає потребам працівника, це буде стимулювати його до ефективної роботи;

- погодні умови та зручність робочого місця: сприятливий клімат на робочому місці або погодні умови можуть значно вплинути на ефективність праці. Наприклад, спекотна погода знижує ефективність праці.

- стан здоров’я працівника: здоровий працівник, швидше за все, буде працювати більш ефективно, ніж працівник, який постійно схильний до хвороби;

- ефективність інших факторів виробництва: земля, капітал і господарюючі суб’єкти, коли в поєднанні з ефективним господарюванням підвищується продуктивність праці;

- інтелект працівників: працівники з більш розвинутим кругозором та рівнем інтелекту менш схильні до помилок;

- застосування поділу праці: застосування поділу праці та спеціалізації в може призвести до підвищення ефективності праці;

- рівень прихильності і особисті відносини: рівень відповідальності і прихильність працівників може впливати на ефективність праці. Коли працівник відданий своїй роботі, це призведе до підвищення ефективності праці;

- безпека роботи: ефективність праці може бути збільшена, якщо працівник упевнений, що його робота безпечна і керівництвом прийняті всі можливі міри для сприяння охороні праці;

- мобільність праці: це здатність робочої сили переміщатися з однієї географічної зони в іншу; або від одного виду роботи до іншого.

Необхідна мобільність праці досягається тоді, коли працівники зможуть легко переходити з однієї географічної зони в іншу або змінювати місце роботи. Є два основних типи мобільності робочої сили: географічна і професійна.

Географічна мобільність робочої сили – це здатність працівників переміщатися з однієї географічної точки в іншу залишаючись на своїй професії або змінюючи її. Фактори, що впливають на географічну мобільність робочої сили:

1. Вартість переміщення: працівник може бути в змозі переміщатися з одного місця в інше, якщо вартість переміщення низька. Але коли вона висока, рух стає скрутним.

2. Проблеми розміщення: робітники не в змозі перейти на нове місце, де є проблеми з житлом.

3. Кліматичні умови: більш пріоритетними місцями роботи, будуть місця зі сприятливими кліматичними умовами.

4. Сімейні та культурні зв’язки: можуть стати перешкодою при сильній прив’язаності до сімейних чи культурних цінностей.

Професійна мобільність праці – це здатність трудових ресурсів переходити з однієї професії або роботи на іншу. Коли агроном стає бухгалтером, він змінив свою професію. Фактори, що впливають на мобільність робочої сили є наступні:

1. Вартість і тривалість навчання: вартість отримання одних професій може бути дорожчими від інших в межах одного територіального району.

2. Природна здатність до конкретної праці: деякі професії вимагають природних здібностей або талантів, якщо працівник в цьому напрямі не обдарований, йому буде складніше опанувати таку професію і відповідно приступити до такої роботи.

3. Вік працівника: після досягнення певного віку (наприклад, 45 років) цінність працівника в очах роботодавця знижується. Такі кадри мають погані перспективи для роботодавця.

4. Обмеження професійних асоціацій: у деяких сферах професійної діяльності (наприклад бухгалтерський облік, право) вимагається певна кваліфікація до того як можна безпосередньо приступати до роботи.

5. Особисті причини: особисті уподобання до конкретної роботи і нелюбов доступних альтернатив може перешкоджати руху робочої сили.

6. Сімейні і дружні зв’язки: можуть стати перешкодо для зміни професії, які можуть передаватися з покоління в покоління.

7. Політична нестабільність та релігія: коли в країні спостерігається політична нестабільність або релігійні кризи, це також стає перешкодою для руху робочої сили.

Ефективність і мобільність робочої сили є життєво необхідними умовами розвитку національної економіки та будь-якого конкретного регіону, а також кожного сільськогосподарського суб’єкта господарювання.

Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (19.05.2016)
Переглядів: 443
Всього коментарів: 0