Головна » Статті » Конференція_2016_05_19-20 » Секція_3_Ветеринарні науки

ПРОБЛЕМА ВИРАЗКОВОГО ГЛОСИТУ У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

Канівець Наталія

к.вет.н., асистент кафедри терапії

Кравченко Сергій

к.вет.н., доцент кафедри терапії

Бурда Тетяна

маґістр ветеринарної медицини

Полтавська держана аграрна академія

м. Полтава

 

ПРОБЛЕМА ВИРАЗКОВОГО ГЛОСИТУ  У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

 

Аналізуючи дані літератури, слід відмітити, що патологія ротової порожнини у великої рогатої худоби з давніх часів цікавила науковців. Окремі автори у своїх роботах вказували на виразкові ураження язика, ясен, щік, захворювання зубів (карієс, пульпіт, неправильне стирання зубів, періодонтит тощо), що призводять до хронічного травмування слизової оболонки ротової порожнини [5]. Пошкодження ротової порожнини призводило до зниження апетиту, внаслідок чого зменшувалась молочна і м’ясна продуктивність  та стійкість організму до дії патогенних факторів. Серед цих патологій широко поширене виразкове ураження язика, особливо у великої рогатої худоби [3].

Луціус Колумелла у трактаті «О сельськом хозяйстве» описав у биків ураження язика, які відніс до пухлин [6]. Це перша відома згадка про патологію язика у великої рогатої худоби. Виразку язика у 20–25 % жуйних тварин старше одного року описував Брейєр у своїй роботі 1901 року. У Сілезії це захворювання виявляли у 88,5 % корів віком до чотирьох років та 19,5 % – старше п’яти років [7]. Виразкові ураження тканин язика у великої рогатої худоби вивчали Ф. Гутіра та І. Марек [5].

Р. Маннінгер реєстрував виразкові ураження язика у 10–65 % тварин і  зазначав, що їх поява залежить від віку, породи та місцевості [5]. Інші автори повідомляли про масове поширення патології язика у великої рогатої худоби центру Середнього Поволжя (Ульянівська область) Росії. У корів, за їх даними, захворюваність становила 60–81 %, у телят віком до п’яти місяців – 31 %, 7–8 місяців – 50 % [8, 9].

На початку 70-х років минулого сторіччя, в області Бая-Маре (Румунія), виразку язика реєстрували у 6 % корів, що надходили для лікування [10].

Масове поширення патології в окремих господарствах Ростовської області (57–98 %) реєстрували в молодняку 6–18-місячного віку [11]. Дослідженнями виразки язика у великої рогатої худоби займались В. Н. Баринов (Саратовська область) [12], В. П. Ромм (Ставропольський край) [13], А. М. Катаранов (Південно-Східна зона Росії) [3], В. О. Світайло (Курська область Російської Федерації) [4].

За даними Oklachoma State University, у 1985 році ураження язика великої рогатої худоби виразковими дефектами в Канзасі, Іллінойсі і Вісконсині становило 7,89 % [14].

В Ірані захворювання язика у великої рогатої худоби різних вікових груп було діагностовано у 1991 році на молочній фермі Тегерану. Результати чотирьох років спостереження (1995–1998 рр.) Тегеранської ветеринарної школи показали, що поширення захворювання залежить від віку тварин і коливається наступним чином: 39,4–60,6 % випадків у молодняку 6–12-місячного віку, 63,2–92,3 % – у дійних корів та 50–94,6 % – тварин на відгодівлі [15].

Масове поширення виразки язика діагностували в окремих відгодівельних промислових комплексах Дніпропетровської, Харківської і Донецької областей України. Так, у відгодівельному комплексі «Репнінський» Чугуєвського району Харківської області виразку язика реєстрували у 80 % бичків. За даними забійного цеху Харківського м’ясокомбінату, у 1976 році було виявлено від 38 до 80 % тварин з цією патологією [16].

Наведені дані літературних джерел свідчать про те, що виразковий глосит у великої рогатої худоби набув значного поширення в різних країнах і вивчення цієї патології досі залишається актуальним.

Література

  1. Частная патология и терапия домашних животных / Ф. Гутира, И. Марек, Р. Маннингер, И. Мочи [11-е изд., перераб.]. – М. : Сельхозиздат, 1963. – Т. ІІ, кн. 3. – 572 с.
  2. Катаранов А.Н. Язвенная болезнь языка у крупного рогатого скота: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. вет. наук : спец. 16.00.01 «Диагностика и терапия животных» / А.Н. Катаранов. – Саратов, 1984. – 20 с.
  3. О сельском хозяйстве / Катон, Варрон, Колумелла, Плиний ; Под ред. и с вводной статьей... // BookReader [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://bookre.org/reader?file=749846&pg=141
  4. Чевский С.Н. Язвенная болезнь языка сельскохозяйстенных животных / С.Н. Чевский, В.Е. Зуев, Ю.С. Кузьмин // Тр. Ульянов. с.-х. ин-та. – Ульяновск. –1966. – Т. ІІ,  вып. 3. – С. 105–116.
  5. Cristea  J. Observations on the traumatic tongue ulcer of cattle in the area of Baia-Mare, Rumania / J. Cristea, V. Căpătînă // Dtsch. Tierarztl. Wochenschr. –1971. – 78 (17). – P. 473–475.
  6. Овод А.С. О язвенном стоматите крупного рогатого скота / А.С. Овод, Т.Г. Воскресенская, А.Г. Морозов // Сб. науч. работ Сев.-Кавк. зоны : НИ Вет. ин-т. – Ростов-на-Дону, 1978 (1979). – Вып. 20. – С. 139–142.
  7. Баринов В.Н. Язвенный стоматит крупного рогатого скота и способы его профилактики : Информационный листок № 172 / В.Н. Баринов. – Саратов, 1978.
  8. Ромм В.Л. Язвы слизистой оболочки ротовой полости и языка у крупного рогатого скота / В.Л. Ромм // Тр. Ставропольського с.-х. ин-та. – Ставрополь. – 1981. – Вып. 44. (Т. 3). – С. 49–52.
  9. Gill D.R. Tongue Lesions: incidence and effects on performance of feedlot cattle / D.R. Gill, R.G. Panciera, R.A. Smith // Animal Science Research Report. – Oklahoma : Oklahoma State University, 1996. – P. 207–210.
  10. Bazargani T. Idiopathic lingual fossa ulcer in cattle in Iran / T. Bazargani, A.R. Movassaghi, F.S. Bakhtiari // Iranian Jor. of  Vet. Research. – Shiraz : Shiraz Univ., 2008. – Vol. 9. – № 2. – Ser. № 23. – Р. 168–170.
  11. О язвах языка у крупного рогатого скота промышленных комплексов / [Толстова-Парийская Н.Г., Передера Б.Я., Щетинский И.М., Васильева  В.И.] // Труды Харьков. с.-х. ин-та. – Харьков, 1976. – Т. 228. – С. 18–23.
Категорія: Секція_3_Ветеринарні науки | Додав: Admin (18.05.2016)
Переглядів: 198
Всього коментарів: 0