Головна » Статті » Конференція_2016_05_19-20 » Секція_2_Біологічні науки

ФІЗІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АДАПТАЦІЇ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ (Pinus sylvestris L.) І ГІРКОКАШТАНА ЗВИЧАЙНОГО (Aesculus hippocastanum L.) ДО НЕТИПОВИХ УМОВ

Савченко Юрій

аспірант

Пентелюк Олена

аспірантка

Григорюк Іван Панасович

д. б. н., професор, член-кореспондент НАН України

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

 

ФІЗІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АДАПТАЦІЇ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ (Pinus sylvestris L.) І ГІРКОКАШТАНА ЗВИЧАЙНОГО (Aesculus hippocastanum L.) ДО НЕТИПОВИХ УМОВ МІСЦЕЗРОСТАННЯ

 

Сосна звичайна і гіркокаштан звичайний, завдяки своїм декоративним, естетичним і санітарно-оздоровчим властивостям й невибагливості до едафічних умов в межах природного ареалу є одними із найцінніших видів в лісовому та садово-парковому господарстві [1, 2, 3]. Так, особливості адаптації рослин до нетипового середовища існування можуть бути розкриті шляхи системного дослідження змін біологічних показників, зокрема індивідуального росту і морфогенезу, функціонування асиміляційної та репродуктивної підсистем.

До адаптивних реакцій сосни звичайної і гіркокаштана звичайного на умови росту належать гальмування лінійних й радіальних приростів, тривала стабілізація та посилення активності латеральних меристематичних тканин. Виявлено, що процеси морфогенезу співпадають з динамікою формотворчих процесів, які характерні для прискорення процесів старіння, в результаті чого виникають розбіжності перебудови онтогенетичного циклу. Зміни, які є характерними для старіння, спричиняють скорочення тривалості онтогенезу, передчасне завершення індивідуального розвитку сосни звичайної і гіркокаштана звичайного, що є результатом адаптації до нетипових умов місцезростання. У результаті проведених нами досліджень виявлено високу адаптивну здатність рослин сосни звичайної і гіркокаштана звичайного до екологічних умов зростання в урбанізованому міському середовищі. Для оцінки стійкості рослин проти стресових умов уперше запропоновано інтегральний біоенергетичний показник фітогормонального обміну та енергетичного заряду аденазинфосфатної системи [4]. З позицій системного, структурно-функціонального і молекулярно-біологічного підходів показано універсальність функціонування фізіолого-біохімічних реакцій видів рослин гіркокаштана звичайного та сосни звичайної в умовах антропогенно зміненого середовища.

 

Література

  1. Біологія каштанів / [Григорюк І.П., Машковська С.П., Яворовський П.П., Колесніченко О.В.]. – К.: Логос, 2004. – 380 с.
  2. Григорюк І.П. Каштан – історичний символ Києва / І.П. Григорюк, М.Д. Мельничук, С.П. Машковська – К.: ПоліграфКонсалтинг, 2006. – 211 с.
  3. Активація ростових процесів насіння рослин сосни звичайної (Pinus silvestris L.) мікродобривом «Аватар – 1» / [Ю.М. Савченко, І.П. Григорюк, В.І. Максін, Г.М. Гречаник] // Біоресурси і природокористування. – 2015. – Т. 7, № 3 – 4. – С. 16 – 21.
  4. Григорюк І.П. Фізіологічні і молекулярні основи стійкості рослин роду  Aesculus L. проти каштанової мінуючої молі. / І.П. Григорюк, Т.Л. Лук’яненко. – К. : ЦП «Компринт», 2015. – 174 с.
Категорія: Секція_2_Біологічні науки | Додав: Admin (18.05.2016)
Переглядів: 1900
Всього коментарів: 0