Головна » Статті » Конференція_2016_05_19-20 » Секція_2_Біологічні науки

ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ТА КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ У ПРОЦЕСІ ВИРОБНИЦТВА

Калин Богдана

к.с.-г.н., доцент

Фоміна Мар’яна

к.вет.н, доцент

Львівський національний університет ветеринарної

медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького

м. Львів

 

ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ТА КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ У ПРОЦЕСІ ВИРОБНИЦТВА

 

Стурбованість щодо безпечності та якості харчових продуктів відчувається значною мірою в усьому світі. Це – пріоритетні проблеми для урядів, виробників харчових продуктів, представників промисловості, торгівлі та споживачів. Саме НАССР являє собою систему оцінювання та контролю небезпечних чинників продовольчої сировини, технологічних процесів і готової продукції, яка забезпечує високу якість та безпечність харчових продуктів. Важливим в цій системі є те, що у разі застосування принципів НАССР значною мірою покращується екологічний стан та знижується рівень ризиків виникнення небезпек для життя і здоров’я споживачів харчової продукції [1,2].

Особливості еколого-економічних умов України ставлять вимоги впроваджувати у виробництво харчових продуктів систем, які б забезпечували якість та гарантували різні рівні безпеки продукції. У травні 2012 року розроблено проект змін до низки законів України, які стосуються якості та особливо безпеки харчових продуктів. Згідно з цими документами, системи управління безпечністю харчових продуктів стають обов’язковими для всіх операторів ринку [5].

HACCP (система аналізу ризиків та контролю (регулювання) у критичних точках) – система для ідентифікації, оцінки, аналізу та контролю ризиків, що є важливими для безпечності харчових продуктів. Процес починається з розробки продукту і надає засіб для визначення потенційних областей ризику, в яких ще не виникали несправності, і є особливо корисним для нових операцій при виробництві як традиційних, так і нових, раніше не відомих споживачу продуктів харчування. НАССР забезпечує логічну основу для кращого прийняття рішень щодо безпеки продуктів і гарантує більший контроль над безпекою продуктів, ніж випробування кінцевого продукту. Система НАССР визнана в усьому світі як найефективніший засіб запобігання захворюванням харчового походження і схвалена об’єднаним комітетом FAO/WHO [1,2].

Це потужна система, що може застосовуватися до великого спектру простих і складних операцій. Вона використовується для забезпечення безпечності харчових продуктів протягом усього ланцюга виробництва і реалізації харчового продукту, включаючи екологічні вимоги [4,6].

Відомо, що екологічний стан нашої держави змушує зосереджувати увагу і на таких факторах, як якість сировини, контроль за станом її зберігання та переробки. Система НАССР має три ключові особливості, які виробник повинен враховувати для її успішного розроблення, запровадження та підтримання:

По-перше, система НАССР є запобіжним інструментом контролювання небезпечних факторів (чинників), а не засобом реагування на їх виникнення.

По-друге, система НАССР не знижує ризики, створювані небезпечними факторами (чинниками), до нуля, а мінімізує їх.

По-третє, система НАССР – не автономна програма, а частина більш загальної системи методів контролю. Без надійного підґрунтя, що складається з програм-передумов, які включають належну практику виробництва та повинні бути запроваджені і підтримуватися належним чином, система НАССР не зможе стати ефективним інструментом для забезпечення виробництва безпечних продуктів [3].

 

Література

1. Управління безпечністю продукції в умовах сучасної ринкової економіки [Текст] / А.М. Одарченко, Ю.О. Савгіра, А.О. Бабіч та ін. // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. – № 1 (52). – 2011. – С. 146-149.

2. Власенко І.Г. впровадження системи ХАССП у контексті підвищення конкурентоздатності харчової продукції підприємств України [Текст] // Всеукраїнський науково-виробничий журнал «Інноваційна економіка». – 2013. – № 3(41). – С. 89-93.

3. Власенко В.В. Оцінка якості та безпеки харчових продуктів на основі принципів ХАССП [Текст] / В.В. Власенко, І.Г. Власенко, Ю.О. Савко // Проблеми зооінженерної та ветеринарної медицини. Збірник наукових праць. Випуск 21, Частина 1., Харків 2010. – С. 72-76.

4. Духневич А.В. Нормативно-правове регулювання забезпечення Україною екологічної безпеки сільськогосподарської продукції відповідно до вимог СОТ [Текст] / А.В. Духневич // Бюл. М-ва юстиції України. – 2014. – № 1. – С. 93-100.

5. Кондратьєва К. Юридичне поняття та особливості екологічної безпеки у сфері сільськогосподарського виробництва / К. Кондратьєва [Текст] // Юрид. Україна. – 2012. – № 12. – С. 85-89.

6. Краснова Ю.А. Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у сільському господарстві України / Ю.А. Краснова [Текст] // Аграрне право як галузь права, юридична наука і навчальна дисципліна: матеріали Всеукр. круглого столу (25 трав. 2012 р.). – К., 2012. – С. 87-90.

Категорія: Секція_2_Біологічні науки | Додав: Admin (18.05.2016)
Переглядів: 1338
Всього коментарів: 0