Головна » Статті » Конференція_2016_05_19-20 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ЗМІНА ВМІСТУ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ В ҐРУНТІ ПІД ЯЧМЕНЕМ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ І ДОБРИВ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇ

Павліченко Андрій

асистент

Карпук Леся

д-р с.-г.н., доцент

Крикунова Олена

к.с.-г.н., доцент

Білоцерківський національний аграрний університет

м. Біла Церква

 

ЗМІНА ВМІСТУ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ В ҐРУНТІ ПІД ЯЧМЕНЕМ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ І ДОБРИВ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

 

На сьогодні залишається дискусійним питання щодо ефективності органічних і мінеральних добрив за різних способів, заходів і глибини їх загортання. Різний характер розподілу добрив в оброблюваному шарі ґрунту впливає на їх ефективність. Але цей факт трактується різними вченими неоднаково.

Завдяки локалізації органічних добрив і післязбиральних решток у верхніх шарах ґрунту за мілкого і плоскорізного обробітку мікробіологічна діяльність тут спочатку значно активізується. Потім співвідношення факторів, що обумовлюють біогенність ґрунту, порушується і різниця між способами обробітку в Лісостепу майже зникає [1].

На думку більшості вчених диференціація орного шару за поверхневого і плоскорізного обробітку з локалізацією елементів живлення у його верхній

(0–10 см) частині негативно впливає на ріст, розвиток і продуктивність культур [2 ].

В.Ф. Зубенко відмічає, що систематичне застосування плоскоріза замість плуга в буряковій сівозміні супроводжується посиленим підкисленням верхнього десятисантиметрового шару ґрунту. Це обумовлено, напевне, мілкою заробкою мінеральних добрив. Плоскорізний обробіток сприяє створенню вузькопрофільних ґрунтів [3].

У наших дослідженнях дещо вища біологічна активність орного шару чорнозему типового під ячменем за тривалого полицевого обробітку, порівняно з іншими варіантами, сприяла деякою мірою більшому накопиченню нітратного азоту. Так, вміст нітратів за постійного плоскорізного, диференційованого і тривалого мілкого обробітків на дату сівби і в фазу виходу в трубку на 2–3 % менший, порівняно з контролем. На час збирання ячменю ця різниця зникає.

У день сівби ячменю найбільша кількість нітратів спостерігалась в шарі ґрунту 0–10 см на ділянках систематичного безполицевого обробітку ґрунту за рахунок гетерогенності орного шару. В шарах ґрунту 10-20 і особливо 20-30 см вміст нітратного азоту знижувався за систематичного безполицевого, диференційованого і тривалого мілкого обробітку, порівняно з тривалим полицевим. Так, кількість нітратів у шарах ґрунту 0–10, 10–20 і 20–30 см становила відповідно: за тривалого полицевого обробітку – 5,4; 6,8 і 6,1 мг/кг; систематичного безполицевого – 10,1; 5,2 і 2,5; диференційованого – 9,1; 5,4 і 3,4 і тривалого мілкого – 8,3; 5,6 і 3,9 мг/кг. У фазу виходу в трубку спостерігалась аналогічна закономірність. У фазу повної стиглості зерна ячменю найбільша кількість нітратів за тривалого полицевого обробітку відмічена в шарі чорнозему 0–10 см, найменша – в шарі 20–30 см. В інших досліджуваних варіантах обробітку закономірність розподілу нітратів у частинах орного шару ґрунту така ж, як і в день сівби. Протягом вегетації рослин ячменю кількість нітратів за всіх систем обробітку ґрунту змінювалась наступним чином: з весни, в міру зростання біологічної активності ґрунту, їх вміст збільшувався, досягаючи максимуму в червні, потім зменшувався, що пов’язано з посиленим споживанням їх рослинами і зменшенням нітрифікаційної здатності чорнозему. Якщо вміст нітратного азоту залежить, переважно, від рівня біологічної активності ґрунту, то кількість легкодоступних сполук фосфорної кислоти обумовлюється процесами мікробіологічної діяльності.

Дослідженнями не встановлено тісної залежності змін вмісту легкорозчинних сполук фосфорної кислоти і обмінного калію під ячменем в орному шарі залежно від досліджуваних варіантів обробітку ґрунту. У середньому за період вегетації рослин ячменю, кількість легкорозчинних сполук фосфорної кислоти (Р2О5) і обмінного калію (К2О) за різних систем обробітку ґрунту була практично однаковою. Дещо вищий вміст Р2О5  і К2О в шарі ґрунту 0–10 см відмічений за систематичного безполицевого, диференційованого і тривалого мілкого обробітків.

У середньому за вегетацію різниця за вмістом Р2О5  і К2О склала відповідно 20 і 21 мг/кг на користь систематичного безполицевого обробітку, 10 і 8 – диференційованого та 3 і 4 мг/кг на користь тривалого мілкого обробітку, порівняно з контролем. Це пояснюється, на нашу думку, локалізацією у верхній частині орного шару ґрунту фосфорно-калійних добрив, внесених під ячмінь та його попередник за постійної плоскорізної, диференційованої та тривалої мілкої систем обробітку.

 

Література

1. Агрохімічний аналіз: Підручник / М.М. Городній, А.П. Лісовал,     А.В. Бикін та ін.; За ред. М.М. Городнього. – К.: Арістей, 2005. – С. 262-272.

2. Адаптивні системи землеробства / В.П. Гудзь, І.Д. Примак, М.Ф. Рибак та ін.; За ред. В.П. Гудзя. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 148-158, 200 – 216, 241 – 250, 281 – 292.Біологічна активність чорнозему типового при застосуванні ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур / О.І. Наумовська, І.В. Євпак, Н.М. Манішевська, І.М. Алексєєнко // Вісник ХНАУ. – 2004. – № 6. – С. 141–145.

3. Акентьєва Л.І. Агроекономічна оцінка оброблення сільськогосподарських культур. Методичний посібник. М. Луганск – 1998 р. С. 28–46.

Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (17.05.2016)
Переглядів: 216
Всього коментарів: 0