Головна » Статті » Конференція_2016_05_19-20 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ ДЕМОГРАФІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПОПУЛЯЦІЙ ХИЖИХ ТВАРИН І ЗАПОВІДНОСТІ РЕГІОНУ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРНІГІСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Павленко Андрій

аспірант

Науковий керівник: д-р с.-г. н., проф.Чайка В. М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

 

ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ ДЕМОГРАФІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПОПУЛЯЦІЙ ХИЖИХ ТВАРИН І ЗАПОВІДНОСТІ РЕГІОНУ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРНІГІСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

 

Одним з механізмів реалізації регламентованої Конвенцією про охорону біологічного різноманіття від 1992 року вимоги щодо збереження in-situ екосистем і природних місць мешкання біоти в Україні є створення територій і об’єктів природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі [1]. Очікуваним результатом природоохоронних заходів, у широкому розумінні, має стати створення універсальної соціально орієнтованої структури мережі природоохоронних територій для подолання тенденції деградації живої компоненти довкілля, відновлення біорізноманіття до потенційно можливого природного рівня і подальшого забезпечення збалансованості при його використанні [1; 2]. Щодо мисливсько-господарської галузі, результатом зазначених заходів має стати збільшення до природного рівня чисельності диких тварин економічно цінних видів, екологічно обґрунтоване збільшення обсягів експлуатації яких, обумовить зростання рентабельності господарювання у довгостроковій перспективі. Проте, питання визначення критеріїв ефективності природоохоронних заходів та їх кількісного відображення на національному та регіональному рівнях потребує на опрацювання [3; 4]. Як екологічні критерії оцінки ефективності природоохоронних заходів на регіональному рівні ми пропонуємо розглядати реакції чисельності (щільності) місцевих популяцій диких хижих тварин економічно цінних видів на динаміку заповідності адміністративної одиниці. У зазначеному контексті упродовж  1992 – 2013 років нами досліджено статистичний взаємозв’язок чисельності (щільності) популяцій вовка, лиса звичайного, собаки єнотоподібного і заповідності регіону в умовах Чернігівської області України. Дослідженням було охоплено 85 – 89 % території адміністративної одиниці, а саме: 2707,6 – 2842,2 тис. га різноманітних біотопів, які як мисливські угіддя передані у користування спеціалізованим мисливсько-господарським підприємствам для ведення мисливського господарства. Як первинні дані щодо чисельності популяцій тварин та обсягів їх вилучення, ми використовували узагальнені дані користувачів мисливських угідь регіону за формою № 2-ТП (мисливство) «Про ведення мисливського господарства» за 1992 – 2013 роки. Щільність тварин ми розраховували як відношення кількості тварин до площі охоплених дослідженням біотопів. Заповідність ми розраховували як відношення площі територій і об’єктів природно-заповідного фонду у регіоні до загальної площі області. Ступінь статистичного взаємозв’язку між значеннями досліджуваних величин ми розраховували коефіцієнт кореляції Пірсона Rемп за стандартними методами із застосуванням комп’ютерної програми Microsoft Excel for Windows. Результати дослідження наведені у табл. 1.

Таблиця  1

Багаторічна динаміка демографічних показників популяцій хижих тварин основних економічно цінних видів та заповідності регіону в умовах Чернігівської області у 1992 – 2013 роках

Вид тварини/ Дані експерименту

Загальні зміни, %

Обсяг вилучення тварин, %

Rемп

 

Кількість тварин, особин

Щільність тварин, особин/тис. га

Заповідність регіону,%

Заповідність

/кількість

Заповідність

/щільність

 
 
 

Вовк

-2

0

200

29,7-70,7

0,11

0,12

 

Лис

-17,6

-13,7

23-102,4

-0,65

-0,65

 

Собака єн.

177,4

195,7

3-43,8

0,87

0,87

 

 

Примітка. Ступінь свободи 20; Rкр для Р≤ 0,05 = 0,42; Rкр для Р≤ 0,01 = 0,54.

 

Дослідженням встановлено, що в умовах Чернігівської області за 21 рік спостережень при збільшення заповідності регіону у 3 рази спостерігається зменшення чисельності вовка, при відсутності кореляційного зв’язку між змінами досліджуваних величин, зменшення чисельності (щільності) лиса звичайного за наявністю зворотного з вірогідністю помилки ≤ 1 % кореляційного зв’язку між змінами досліджуваних величин, та збільшення чисельності (щільності) собаки єнотоподібного за наявністю прямого з вірогідністю помилки ≤ 1 % кореляційного зв’язку між змінами досліджуваних величин. Різний характер встановленого статистичного зв’язку, на нашу думку, обумовлений біологічними особливостями тварин досліджених видів та характером антропогенного тиску на них під час полювання та знищення їх як «шкідливих» тварин. Щодо ефективності природоохоронних заходів зі збереження in-situ, то за час дослідження їх впровадженням не стабілізовано демографічні показники популяцій хижих тварин у контексті збалансованого використання біорізноманіття регіону.

 

Література

  1. Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005-2025 роки : Розпорядження КМУ від 22.09.2004 [Електронний ресурс] / Кабінет Міністрів України // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України, 2015. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=675-2004-%F0 (дата звернення 14.05.2016)
  2. Мовчан Я. І. Національна екомережа України. Концепція та сценарії втілення // Я. І. Мовчан // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». – 2001. – Т. 19. – Ч. II. – С. 411–415.
  3. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2013 рік / Департамент екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА. – Чернігів, 2014. – 252 с.
  4. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2012 році / Міністерство екології та природних ресурсів України // К.: Мінприроди України, 2014. – 416 с.
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (17.05.2016)
Переглядів: 248
Всього коментарів: 0