Барабаш Тетяна

науковий співробітник

Расторгуєв Олександр

к.с.-г.н., с.н.с., завідувач відділу

Мелітопольська дослідна станція садівництва

 імені М.Ф.Сидоренка ІС НААН

м. Мелітополь

НОРМУВАННЯ ПЛОДІВ ЯБЛУНІ

Поліпшення товарних якостей плодів, а поряд з цим і зменшення періодичності плодоношення, є нагальними проблемами сучасного садівництва. Частково їх можна вирішити шляхом регулюванням навантаження дерев плодами з метою створення біохімічного фону, який забезпечує формування квіткових бруньок під урожай наступного року [1, 2]. Одним із найскладніших і найризикованіших технологічних прийомів регулювання величини майбутнього врожаю є хімічне проріджування завۥязі різними препаратами, які не завжди є екологічно безпечними для навколишнього середовища та споживача [3, 4]. Тому метою наших досліджень було визначення екобезпечності та рівня ефективності застосування препаратів нормування навантаження дерев яблуні плодами та ступеня їх впливу на формування урожаю і поліпшення якості плодів.

Дослідження проводилися (2011-2015 рр.) в інтенсивних насадженнях яблуні 2003 року садіння на науково-виробничій дільниці «Наукова» № 1 МДСС імені М.Ф.Сидоренка ІС НААН. Схема садіння дерев –4 х 1,5 м, система формування крони вільноростучий кущ, підщепа М.9, сорти Мінкар та Голден Делішес. Вивчалася хімічна обробка зав’язі фітогормональними регуляторами росту. Контроль – зимове обрізування без застосування нормування. Обліки і спостереження здійснювалися відповідно до загальноприйнятих методик [5, 6, 7].

У результаті досліджень виявлено, що найбільш екобезпечним та ефективним агроприйомом є проріджування завۥязі фітогормональним препаратом арболін групи гіберелінів, дія якого показала суттєвий вплив на формування асиміляційної та обростаючої плодової поверхні дерев, величину та якість врожаю і була цілком екологічно безпечною.

Так, встановлено, що у дерев, зав’язь яких оброблено арболіном, збільшувалася (у порівнянні з контролем) кількість листків на однорічному прирості та плодових утвореннях на 37 і 73%, а всього дерева – на 63%, при формуванні більших їх розмірів (на 12%). За рахунок цього загальна листкова поверхня як з дерева, так і одиниці площі була в 1,6 раза більшою, що підтверджується більшим листковим індексом (в 1,7 раза).

Така добре розвинена асиміляційна поверхня дерев створювала найкращі фізіологічні умови для закладання обростаючої плодової деревини. Аналіз формування плодових бруньок при обробці арболіном показав, що їх загальна кількість (відповідно і потенціал плодоношення дерев) збільшується на 31%. Визначення вмісту хлорофілу (0,85% від сухої речовини) в листках і насиченість їх клітин водою (52,5%) свідчило про добрий фізіологічний стан рослин та збалансованість в них фізіолого-біохімічних процесів.

Обробка завۥязі арболіном забезпечувала одержання врожаю плодів до 35,5 т/га з прибавкою в 6-7 т, що в 1,2 раза перевищувало варіант без нормування. При цьому маса плодів збільшувалася на 24%, а вихід плодів вищого товарного сорту – на 15% при зменшенні частки другого товарного сорту в 2,7 раза. Аналіз біохімічного складу плодів довів, що застосування арболіну не погіршувало його показники в порівнянні з контролем, а дещо покращувало їх. Так, вміст вітаміну С перевищував контроль на 0,11%, загальних цукрів – 1,2, сухих розчинних речовин – 0,28%. Кислотність яблук була однаковою.

Виробниче випробування даного агроприйому проводилося на 11 сортах – Флоріна, Джонаголд, Айдаред, Гала, Джомуред, Голден Рейндерс, Ренет Симиренка, Кріспін, Вільмута, Прайм, Ред Чиф. Установлено, що такий спосіб нормування знижував величину врожаю з дерева в середньому по сортах на 15%, однак суттєво підвищував його якість – маса плодів перевищувала контроль на 25%, вихід плодів вищого товарного сорту – на 28%. Найкраще реагували на нормування сорти Флоріна, Джомуред, Голден Рейндерс, Ренет Симиренка, Прайм, у яких маса плодів збільшувалася в середньому на 28%, частка плодів вищого товарного сорту – на 60%.

Визначення економічної ефективності обробки арболіном показало зростання чистого прибутку та рівня рентабельності в 1,2-1,4 раза.

Література

1. Омельченко, І. К. Продуктивність насаджень яблуні та методи її регулювання / Омельченко І.К., Жук В.М., Паращенко В.А. // Садівництво. – 2006. – Вип. 59. – С. 103-114.
2. Волков, В. Качество или количество? / В.Волков, Н. Волкова           // Огородник. – 2013. – № 4. – С.42-43.
3. Мельник, О.В. Проріджування завۥязі плодових культур / О.В. Мельник // Новини садівництва. Спеціальний випуск, 2004. – 18 с.
4. Фура, А. Хімічне проріджування завۥязі / А. Фура // The Ukrainian Farmer. – 2013. – № 12. – С. 22-24.
5. Кондратенко, П.В. Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами / П.В. Кондратенко, М.О.Бублик. – К.: Аграрна наука, 1996. – 96 с.
6. Методика оцінки якості плодово-ягідної продукції / Інститут садівництва; [П.В. Кондратенко, Л.М. Шевчук, Л.М. Левчук]. – Київ: Інститут садівництва, 2008. – 80 с.
7. Доспехов, Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. –  М.: Колос, 1985. – 336 с.