Піщан Ілона

аспірант

Науковий керівник: д.с.-г.н., професор Шкурко Т. П.

Дніпропетровський державний

аграрно-економічний університет

м. Дніпропетровськ

ЯКІСНИЙ СКЛАД МОЛОКА ШВІЦЬКИХ КОРІВ ЗА ПРОМИСЛОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Реалізація високого рівня молочної продуктивності корів можливе лише за повноцінної й збалансованої годівлі та добрих умов відпочинку. Хоча, повнораціонні кормосуміші не завжди забезпечують високі удої тварин, натомість недостатня їх годівля не забезпечує реалізації генетичного потенціалу продуктивності. Більше того, склад раціону та співвідношення окремих його компонентів визначають якісний склад молока у лактуючих корів. Загальновідомо, що секрет молочних залоз досить багатий за своїм складом, оскільки в ньому біля 250 компонентів, співвідношення яких суттєво змінюється упродовж лактації корів[1, 2, 3, 4].

На крупних промислових комплексах за високого рівня механізації та автоматизації виробничих процесів для годівлі корів використовують загальнозмішані раціони з консервованих кормів, які подрібнюються перед роздачею на кормові столи. При цьому, як відмічають Дж. Р. Кембел та Р.Т. Маршал (1980), досить подрібнена кормосуміш викликає депресію синтезу молочного жиру у лактуючих тварин. Автори вказують і на те, що високе співвідношення концентрованих високоенергетичних та об’ємистих грубих кормів також викликає зниження масової частки жиру в молоці.  Зниження жирномолочності у високопродуктивних тварин може бути й наслідком гранулювання зернової групи раціону. Таким чином, за інтенсивної технології експлуатації корів якісний склад молока однієї і тієї ж породи досить динамічний  і залежить від рівня та якості годівлі.

На промисловому комплексі “Єкатеринославський” Дніпропетровської області провели дослідження масової частки жиру та білка в молоці корів швіцької породи. За першу мету досліджень було встановити зв’язок якості молока з віком лактуючих тварин (табл. 1). Піддослідні корови різного лактаційного віку характеризувалися досить високим рівнем молочної продуктивності. Так, у первісток І групи середньодобовий удій становив у середньому 22,9 кг. При цьому, у корів ІІ і ІІІ груп, відповідно другої та третьої лактації,  він був вищим відповідно на 12,3  і 11,2 % (Р<0,05). Така різниця у рівні продуктивності різновікових тварин цілком природня, оскільки повновікові корови, на відміну від молодих первісток, вже добре адаптовані до промислової технології експлуатації промислового комплексу.

Таблиця 1

Вміст жиру та білка в молоці швіцьких корів залежно від віку у лактаціях

Проте якісний склад молока швіцьких корів був майже однаковим, що вказувало на їх високий генетичний потенціал. Так, середній показник масової частки жиру в молоці різновікових швіців становив більше чотирьох одиниць. У цей же час білковолочність цих тварин хоча і була високою, проте не однаковою. Так, у первісток І (контрольної) групи масова частка білка не перевищувала 3,49 %, тоді як у корів ІІ групи другої лактації вона була вищою в абсолютному обчисленні на 0,16 % і становила у середньому 3,65 %.

Найвищий показник білковомолочності був у корів ІІІ групи третьої лактації, який становив у середньому 3,7 %. Тим не менше, слід відмітити, що у корів І (контрольної) та ІІ груп відношення жиру до білка в молоці становило 1,14-1,18 одиниці, що відповідало нормі. У цей же час цей показник у корів ІІІ групи третьої лактації був на рівні 1,69 одиниці, що вказувало на вірогідне порушення у годівлі та дизбаланс фізіологічних процесів в організмі.

Однією із цілей досліджень було також встановити можливу різницю в якості молока залежно від періоду лактації швіцьких корів (табл. 2). Тварини характеризувалися високим рівнем продуктивності, який мав динамічний характер впродовж лактації. Так, у перші три місяці продуктивного періоду середньодобові удої корів І (контрольної) групи становив у середньому 28 кг. Вже на п’ятому місяці лактації удої тварин ІІ групи зросли і становили в середньому 31,9 кг, що було вище перших місяців корів І (контрольної) групи на 12,2 % (Р<0,05).

У подальшому, в корів ІІІ і ІV груп відповідно на восьмому та десятому місяцях лактації удої знизилися до рівня відповідно 24,2 і 18,9 кг. При цьому якісний склад молока цих піддослідних швіців був близьким, що особливо було видно по показнику масової частки білка. Цей показник коливався за періодами лактації в незначних межах і становив у середньому 3,51-3,58 %.

Натомість жирномолочність піддослідних швіців мала певну залежність від лактаційного періоду. Так, у корів І (контрольної) і ІІ груп у період до п’ятого місяця лактації масова частка жиру в молоці була достатньо високою і знаходилася на рівні відповідно 3,91-3,96 %.

Таблиця 2

Вміст жиру та білка в молоці швіцьких корів залежно від періоду лактації

У цей же час у тварин ІІІ групи на восьмому місяці лактації жирність молока зросла на  3,2 % (Р<0,05), а у тварин ІV групи на десятому місяці – на 6,7 % (Р<0,001). Тобто, у продовж лактації масова часка жиру в молоці швіцьких корів зростає. При  цьому, співвідношення жир/білок в усі дослідні періоди знаходилося на нормальному рівні та не перевищувало 1,19 і не опускалося нижче показника 1,08.

Ми провели також аналіз якісного складу молока у швіцьких корів залежно від їх рівня удоїв (табл. 3). У корів І (контрольній) групи середньодобові удої були незначними й не перевищували 17,4 кг молока. Якісний склад молока був цілком задовільним, оскільки масова частка жиру в молоці цих тварин становила 4,14 %, а білка – 3,51 %. Співвідношення жиру та білка на рівні 1,19 вказувало на добрий рівень годівлі.

У цей же час у корів ІІ групи середньодобові удої були вищими показника тварин І (контрольної) групи на 33,1 % (Р<0,001) і становили в середньому 26 кг молока. При цьому якісний склад молока був високим і практично відповідав показнику тварин І (контрольної) групи.

Таблиця 3

Вміст жиру і білка в молоці корів швіцької породи залежно від рівня удою

Найвищим показником середньодобових удоїв характеризувалися тварини ІІІ групи, у яких він був вищим у порівнянні з тваринами І (контрольної ) групи на 50,1 %, а корів ІІ групи – на 25,5 % (Р<0,001). Але, масова частка жиру по відношенню до показника корів І (контрольної) групи була нижчою на 8,9 % (Р<0,001), а у порівняння з тваринами ІІ групи – на 7,4 % (Р<0,001). Натомість масова частка білка в молоці була стабільною.

У дослідженнях також встановлено, що на промисловому комплексі дуже складно регулювати рівень та, особливо, енергетичну цінність раціону, яка впливає на фізіологічний стан лактуючих тварин, показником якого може виступати співвідношення жиру до білока молока (табл. 4). Так, у досить численного поголів’я корів І групи як масова частка жиру, так і білка молока на одному рівні і становить 3,68 %. Тобто, відношення жиру до білка становить одиницю.

Таблиця 4

Співвідношення жиру і білка в молоці швіцьких корів на промисловому комплексі

Більше того, у тварин ІІ група масова часки білка знаходиться на рівні 3,62 %, тоді як жиру – лише 3,12 %. У цих тварин співвідношення жир/білок менше одиниці і становить 0,87, що явно вказує на порушення енергетичного балансу раціону та серйозні проблеми обмінних процесів в організмі цих тварин.

Література

1.  Руденко  Є.В.  Молоко –  сировина:  безпечність  та  якість /  Є. В. Руденко,  С.О. Шаповалов, Л.М. Россо, Т.Ю. Трускова  /  Науково-технічний бюлетень ІТ НААНУ. – Харків. – 2009. – № 100. – С. 52-61.

2. Albuguergue L.G. Genetic parameters of milk, and protein yields in the first three lactations, using an animal model and restricted maximum likelihood / Albuguergue L.G., Keown I.F., Van Vleck L.D. // Rev. Bras. Genet. – 1996. – N 1. – Р. 79-86. 

3. Freitas Ary F. Genetic parameters for milk yield and composition of crossbred dairy cattle in Brazil / Freitas Ary F., Wilcox Charles J., Roman Rafael H. // Rev. Bras. Genet. –1995. – N 2. – P. 229-235. 

4. Variation of milk fat protein and somatik cells for dairy cattle.// J. Dairy Sc. –1990. – v.73. – N2. – P. 484-493.  

5. Кембелл Дж.Р., Маршалл Р.Т. Производство молока / Дж.Р. Кембелл, Р.Т. Маршалл. – М.: Колос. – 1980. – С. 211-212.